Омонімія – це досить поширене явище практично в кожній мові. Вона характеризується наявністю ідентичних слів, які, однак, мають різне значення. Особливої уваги заслуговують лексичні омоніми. Приклади показують, що саме цей тип є найбільш поширеним і активним. Це явище збагачує мову, роблячи його більш художнім і образним.
Поняття
Під омонімами розуміють однакові морфеми, слова і інші лексичні одиниці, які мають різне значення. Подібний термін часто плутають з багатозначними словами або паронимами, однак по своїм функціям і характеристиками це зовсім інші категорії.
Термін має грецьке походження і був введений Аристотелем. Дослівно поняття позначає “однаковий” і “ім’я”. Омоніми можуть бути присутніми в рамках одних частин мови, так і проявлятися в різних.
Омонімія та полисимия
У мовознавстві по відношенню до однакових слів однієї частини мови існує два різних поняття. Мова йде про полісемії та омонімії. Перше поняття передбачає наявність однакових слів, які мають різне значення, однак, що мають спільне історичне походження. Наприклад, якщо розглядати слово “ефір” у двох його значеннях. Перше – це органічна речовина, а друге – телебачення або телемовлення. Значення слів різне, однак воно утворилося від однієї загальної лексичної одиниці, а саме від грецького терміна, який дослівно означає “гірське повітря”.
Що стосується омонімії, то тут також йдеться про різних значеннях слів, однак при цьому відсутнє їх історичний зв’язок, а ідентичне написання є випадковим збігом. Наприклад, слово “бор”, яке має два значення: хімічний елемент і сосновий ліс. Між цими словами відсутній будь-який зв’язок, і навіть самі лексичні одиниці прийшли в російську мову різними шляхами. Перше – перське, а друге – слов’янське.
Деякі лінгвісти, однак, дивляться на це по-іншому. У відповідності з цим, полисимия – це коли два слова мають загальний смисловий відтінок і лексичне значення. Омоніми такого сенсу не мають. При цьому неважливо історичне походження слова. Наприклад, слово “коса”. Зв’язуючим елементом є те, що дві лексичні одиниці описують щось довге й тонке.
Класифікація
З урахуванням лексики, морфології і фонетики, омонімія може бути наступною:
- Лексичні омоніми. Приклади слів: ключ (як джерело і як інструмент для відкриття дверей), мир (відсутність війни і вся планета) і ін
- Омоніми морфологічного чи граматичного типу, які також відомі як омоформи.
- Фонетичні, або омофоны.
- Графічні, або омографи.
Також розрізняють повні і неповні омоніми. У першому випадку слова збігаються в усіх своїх формах, а у другому – тільки в деяких.
Відмінності лексичних омонімів від інших типів
Лексичні омоніми часто плутають з іншими типами даної категорії, однак вони мають відмінні характеристики і свою специфіку:
- Що стосується омоформ, то у них є збіг чи написання звучання тільки в декількох певних формах. Наприклад, слово “любий”, що означає прикметник чоловічого і жіночого роду: “дорогий підручник” і “подарувати квіти дорогою жінці”.
- Омофоны відрізняються ідентичним вимовою, але різним написанням лексичних одиниць, чого не мають лексичні омоніми. Приклади: око – глас, мокли – міг і ін.
- Відмінності характерні і для омографів. Під цим розуміють слова, які мають однакове написання, але різне вимова. Цим не мають лексичні омоніми. Приклади речень із словом “замок”: 1. Вона відкриває дверний замок. 2. Король і королева поїхали в свій замок.
Ці явища в мові використовуються в різноманітних лексичних цілях, починаючи з виразності й багатства художньої мови і закінчуючи каламбурами.
Особливості лексичних омонімів
Даний тип омонімії характеризується збігом лексичних одиниць у всіх їх формах. Крім того, належність до однієї частини мови – це обов’язковий атрибут, яким володіють лексичні омоніми. Приклади: графік – план і як художник.
Розрізняють два типи подібних лексичних омонімів:
- Повні або абсолютні. Характеризуються збігом всіх морфологічних і граматичних форм. Наприклад, клітина (пташина і нервова), крамниця (торгова і лава) і ін
- Часткові або неповні лексичні омоніми. Приклади: такт (як почуття міри і як музична одиниця).
Незалежно від типу, дане явище з’являється в силу певних причин.
Способи появи
Лексичні омоніми виникають у мові у силу різних причин:
- Розбіжність значень однієї лексичної одиниці настільки далеко, що вона вже не сприймається як одне слово. Наприклад, місяць (частина року та небесне тіло).
- Збіги національної лексики і запозичень. Наприклад, клуб (у російській мові – маса пилу або диму; англійською мовою – громадська організація або зібрання людей).
- Збіг слів, які були запозичені з різних мов. Наприклад, кран (від голландської мови – трубка, яка дозволяє заливати рідину; від німецького – особливий механізм для підйому вантажів).
Омоніми в мові з’являються не відразу. Найчастіше для цього потрібно багато часу, а також певні історичні умови. На початковому етапі слова можуть бути трохи схожими за звучанням або написанням, однак у зв’язку зі змінами структури мови, зокрема його морфології і фонетики, лексичні одиниці можуть ставати омонімами. Те ж стосується і розщеплення значень одного слова. У процесі історичного розвитку пропадає зв’язує семантичний елемент між трактуваннями слова. У силу цього з багатозначних лексичних одиниць утворюються омоніми.
Омонімія – це активне явище практично в будь-якій мові світу. Воно характеризується наявністю слів з однаковим написанням або звучанням, проте з різним значенням. Омоніми, зокрема саме лексичні їх типи, змінюють мову, роблячи його більш образним і художнім. Дане явище виникає в силу різних причин, найчастіше історичних або структурних, і має свої особливості і характерні ознаки в кожному конкретному мовою.
