Чим є транзистор КТ315?

Це справжня легенда в світі радіоелектроніки! Транзистор КТ315 був розроблений у Радянському Союзі і десятиліттями утримував пальму першості серед подібних технологій. Чому він заслужив таке визнання?

Транзистор КТ315

Що можна сказати про цю легенду? КТ315 є кремнієвим високочастотним біполярним транзистором малої потужності. У нього n-р-n-провідність. Виготовляється він у корпусі КТ-13. Завдяки своїй універсальності отримав широке розповсюдження в радіоелектронній апаратурі радянського виробництва. Який існує аналог транзистори КТ315? Їх досить багато: BC847B, BFP722, 2SC634, 2SC641, 2SC380, 2SC388, BC546, КТ3102.

Розробка

Вперше ідея про створення такого пристрою у радянських вчених і інженерів виникла в 1966 році. Оскільки він створювався, щоб в подальшому втілити її в масове виробництво, то розробка і самого транзистора, і устаткування для його виготовлення була доручена Науково-дослідному інституту «Пульсар», Фрязинскому напівпровідниковому і ОКБ заводу, розташованого на його території. 1967 рік йшла активна підготовка та створення умов. А в 1968 р. випустили перші електронні пристрої, які зараз відомі як транзистор КТ315. Він став першим масовим подібним приладом. Маркування транзисторів КТ315 така: спочатку в лівому верхньому куті плоскої сторони ставили букву, що позначала групу. Деколи вказували і дату виготовлення. Через кілька років у цьому ж корпусі почали випуск комплементарних транзисторів КТ361 з р-n-р-провідністю. Для відмінності у них посередині верхньої частини ставили позначку. За розробку транзистори КТ315 в 1973 році була присуджена Державна премія СРСР.

Технологія

Коли почав випускатися транзистор КТ315, одночасно була випробувана нова технологія – планарно-епітаксиальна. Вона передбачає, що всі структури пристрою створюються на одній стороні. Які ж вимоги має транзистор КТ315? Параметри вихідного матеріалу повинні володіти типом провідності як у колектора. А для початку здійснюється формування базової області, і тільки потім – емітерної. Дана технологія була дуже важливою віхою розвитку радянської радіоелектронної промисловості, оскільки дозволила наблизитися до виготовлення інтегральних мікросхем без використання діелектричної підкладки. Поки не з’явився цей прилад, низькочастотні пристрої виготовлялися за сплавний методикою, а високочастотні – згідно дифузійної.

Можна впевнено сказати, що параметри, якими володіло закінчений пристрій, були справжнім проривом для свого часу. Чому так говорять про транзистор КТ315? Параметри – ось з-за чого про нього говорили! Так, якщо порівнювати його з сучасним йому ж германиевым високочастотним транзистором ГТ308, то він перевищує його по потужності в 1,5 рази. Гранична частота більше ніж у 2 рази, а максимальний струм колектора взагалі в 3. І при цьому транзистор КТ315 був значно дешевше. Він зміг замінити собою і низькочастотний МП37, адже при рівній потужності у нього був більший коефіцієнт передачі струму бази. Також кращі показники були і в максимальному імпульсному струмі, і КТ315 мав перевершує температурну стабільність. Завдяки використанню кремнію цей транзистор міг десятки хвилин функціонувати на помірному струмі, навіть якщо навколо була температура плавлення припою. Правда, робота у таких умовах трохи погіршувала характеристики пристрою, але воно не виходило необоротно з ладу.

Застосування та комплементарні технології

Транзистор КТ315 знайшов широке застосування в схемах підсилювачів звукової, проміжної і високої частот. Важливим доповненням стала розробка комплементарних КТ361. У парі вони знайшли своє застосування в бестрансформаторных двотактних схемах.

Висновок

У свій час цей прилад грав велику роль при побудові різних схем. Доходило навіть до того, що в магазинах для радіоаматорів часів Радянського Союзу вони продавалися не поштучно, а на вагу. Це одночасно і було показником популярності, і говорило про виробничих потужностях, які були спрямовані на те, щоб створювати такі пристрої. До того ж вони настільки популярні, що в деяких схемах радіоаматори досі використовують дані транзистори. Не дивно, адже купити їх можна і зараз. Хоча купувати не завжди обов’язково – часом досить розібрати техніку родом з СРСР.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/274415-c-139/