Хвороба Паркінсона відноситься до захворювань нервової системи, які з’являються в літньому віці. Причиною захворювання стає загибель нейронів ряду відділів нервової системи.
Ознаки захворювання
Існують основні симптоми, які повністю характеризують дане захворювання:
У молодому віці
Хвороба Паркінсона у молодих починається з рухових порушень, у них вона протікає не так жорстко і не дуже швидко прогресує. Найменше виявляється зміни свідомості, координації і пам’яті. Клінічні особливості захворювання у 30-літніх пацієнтів полягають у наступному:
По мірі прогресування захворювання на перше місце починають виходити типові ознаки, дуже часто супроводжуються зниженням тиску і явищами ортостатичний колапс. Розвиваються запори, порушується сон, знижується статева активність.
Перебіг захворювання
В залежності від тяжкості процесу, клініцистами виділяються наступні стадії хвороби Паркінсона:
- Нульова. При цьому симптоми рухових порушень відсутні.
- Перша (I). Присутні односторонні порушення.
- Друга (II). Симптоми стають двосторонніми. Постуральні порушення не відзначаються.
- Третя (III). Починаються прояви постуральних порушень, але хворий не потребує сторонньої допомоги.
- Четверта (IV). Виражені порушення рухової активності. Але пересуватися і стояти людина може самостійно.
- П’ята (V). Пацієнт абсолютно безпорадний, і нічого не може зробити самостійно. Він прикутий до ліжка.
Як визначається хвороба Паркінсона
Діагностика захворювання полягає в зборі анамнезу. При цьому лікар уточнює ступінь давності появи основних симптомів, спадкову схильність.
При огляді звертається увага особливості тремору, оцінюється м’язовий тонус, хода. Ступінь скутості при русі.
Проводиться фармакологічний тест. Прийом препарату всередину леводопи знижує вираженість проявів.
В якості додаткових методів використовується КТ або МРТ. При отриманні результатів у вигляді змін і загибелі клітинних структур в чорній субстанції, хворому ставиться остаточний діагноз.
Надання допомоги
Лікування хвороби Паркінсона відрізняється в залежності від стадії. При ранніх проявах використовуються лікарські засоби, які збільшують синтез допаміну, знижують інтенсивність його розпаду, а також перешкоджають загибелі клітин головного мозку. Це — амантадин, пірибедил, селегілін. Найчастіше використовується один препарат, але іноді застосовуються і комбінації.
По мірі прогресування і погіршення стану хворого, лікування переглядається на користь використання леводопи. Вона має більш сильний ефект, і надає допомогу протягом певного часу. Недоліком препарату є поступове звикання, що змушує збільшувати його дозу, і скорочувати інтервали між прийомами.
В останній стадії стан хворого настільки погіршується, що стають необхідними заходи з реабілітації. Таке становище стає обтяжливою не тільки для нього, але і для близького оточення.
Іноді лікування використовуються хірургічні методики. Вони полягають у деструкції ядер таламуса і субталамічного ядра з використанням спеціальної голки. Іноді застосовується глибока стимуляція цих структур головного мозку за допомогою електродів, які пацієнт носить завжди з собою.
Лікування народними засобами хвороби Паркінсона неприпустимо без консультації лікаря. І вони можуть застосовуватися тільки як доповнення до основного лікування!
В комплексну терапію входить масаж, заняття деякими видами вправ. Харчування при даному захворюванні має бути збалансованим, з достатньою кількістю вітамінів і інших корисних речовин.
При надмірній вазі слід дещо знизити загальну кількість калорій за рахунок переважного використання рослинної їжі. Рекомендується трохи зменшити кількість споживаної солі і цукру. Рідини слід випивати не менше 2-2,5 літрів у добу. У будь-якому випадку слід порадитися з лікарем, і використовувати дієту з урахуванням супутніх захворювань.
Останнім часом практикується генна терапія з використанням стовбурових клітин. Перші позитивні результати були описані в 2009 році. Після введення клітин уже через три роки у 86% людей, що страждають даним захворюванням, було відзначено значне поліпшення стану. Але методика ще не одержала широкого застосування, оскільки вона досі вивчена недостатньо.
Прогноз
Для такого захворювання, як хвороба Паркінсона, характерною ознакою є постійне наростання симптоматики. У чверті хворих настає інвалідність або загибель вже через п’ять років. Майже 90% пацієнтів з цим діагнозом, які переступили 15-річний рубіж, абсолютно неминучим підсумком стає повна безпорадність або загибель.
З застосуванням леводопи відзначається тенденція до зростання тривалості життя і збільшення періоду відносної самостійності хворого. Проте в кожному окремому випадку ці дані можуть бути різними.
