В історії досить загадкових особистостей. Одні з них і досі є предметом дослідження, інші, колись залучали увагу суспільства, майже забулися, але так і залишилися нерозгаданими. Ім’я однієї з таких таємничих особистостей – Каспар Хаузер. Невідомий юнак з розумом дитини, невідомо звідки з’явився в Нюрнберзі і незрозуміло чому вбитий кілька років потому.
Знайда
В один із травневих днів 1828 року два злегка напідпитку шевця підібрали на площі Нюрнберга насилу пересувається підлітки 14-16 років. Говорити він не міг, але в руці тримав лист на ім’я командира кавалерійського ескадрону капітана фон Весниха. Пошкодувавши нещасного, шевці відвели його в будинок капітана.
Так починається історія однієї з найбільш таємничих фігур XIX століття. Хлопчик майже не вмів ходити і говорити, і лише повторював фразу про те, що хоче стати кавалеристом, як його батько. А ще він міг написати на папері корявим почерком своє ім’я.
Фон Весних, вважаючи підлітка пройдисвітом, відвів його в поліцейський відділок, і наступні два місяці юнак провів у в’язниці.
Недоумкуватий або хитрий шахрай?
Каспару пощастило, турботу про нього взяв тюремний службовець Андреас Гильтель, який не тільки не ображав і шкодував дивного підлітка, але й навчив його більш або менш виразно висловлюватися. Хлопчика обстежили лікарі, у тому числі судовий доктор Прой, займається науковими дослідженнями. Саме у в’язниці з’явилася легенда про Каспаре Хаузере.
Висновки, які були зроблені на основі спостережень Гильтеля, вчителі гімназії Даумера, чиновників магістрату і доктора Проя, виявилися дивовижними.
Каспар Хаузер не був ошуканцем. Навчившись більш або менш виразно говорити, він зміг розповісти, що більшу частину свого життя провів то в клітці, то в маленькій камері, де міг тільки сидіти. Там його тримав невідомий чоловік. Потім він же навчив Каспара пересуватися, вимовляти кілька фраз і писати своє ім’я. Після цього відвіз хлопця на околицю Нюрнберга, дав йому лист і поїхав.
У слухачів його нескладного бурмотіння в щирості сумнівів не було, а розповідь підтверджувався і неправильним будовою кісток ніг, і рівнем розумового розвитку юнака – в нього був розум трирічної дитини. Але і божевільним або несповна розуму Каспара Хаузера не вважали.
Знатний спадкоємець?
Кому і навіщо потрібно було тримати в клітці дитини? Відповідь на це питання обивателі знайшли відразу ж – дитина цей повинен бути дуже знатного походження. Подібне припущення підігріло інтерес до незвичайного найденышу, якого випустили з в’язниці, і якийсь час він жив то в одному домі міста, то в іншому.
Венценосное сімейство, до якого міг належати Каспар Хаузер, виявилося швидко. У Нюрнберзі почали говорити, що, можливо, знайда – син прийомної дочки Наполеона Стефанії де Богарне і Карла, герцога Баденського. Цей дитина померла в дитинстві при дивних обставинах, і за віком Каспар цілком підходив. Однак сімейство герцога на ці чутки не відреагувало, хоч є недостовірні відомості, що Стефанія все ж потай бачила юнака і визнала його схожим на батька.
Хоча в цьому випадку абсолютно незрозуміло, навіщо Каспара привезли у Нюрнберг, і яке відношення до нього має капітан фон Весних. Але про бравого кавалеристе як-то швидко забули.
Легенда про Каспаре Хаузере поступово обростала все новими подробицями, але які з них були реальними, а які породило уяву обивателів, зараз вже розібратися неможливо. А загадка Каспара Хаузера так і не була розгадана.
Дивний кінець дивної історії
Через рік після появи в місті Каспара, на юнака було здійснено перший замах – невідомий ударив його по голові важким предметом. Хаузер вижив, але вільні городяни відразу пов’язали цей випадок з передбачуваної приналежністю до герцогської прізвища.
Над юнаком взяв заступництво знатний англієць лорд Стенхоуп, який спочатку намагався виявити здібності Хаузера до экстрасенсорному сприйняття, а коли це не вдалося, поселив його в Ансбахе під наглядом свого людини.
Стенхоуп не вірив у знатне походження Каспера Хаузера і його тривале ув’язнення. І багато освічені люди того часу, в тому числі медики, теж висловлювали сумнів. Наприклад, відомий психіатр Леонгарт вважав, що в таких умовах дитина, якщо й виживе, то зміни в його психіці беззворотні – він перетвориться на ідіота.
Через два роки після переїзду в Ansbach Каспер Хаузер був убитий. Невідомий чоловік наніс йому удар ножем, після якого юнак не вижив. На якийсь час суспільство знову заговорило про таємниче юнакові, але потім з’явилися нові приводи для пересудів.
Втім, історія Каспара Хаузера не забута, а в Ансбахе йому навіть поставлений пам’ятник.
Ім’я Каспара Хаузера в психіатрії XX століття
У 1966 році ім’ям цього дивного юнака було названо особливе психічний стан, який розвивається у людей, які в дитинстві опинилися в повній або частковій ізоляції від людського співтовариства.
Синдром Каспара Хаузера проявляється у відставанні розумового розвитку, труднощі соціальної адаптації та підвищеної чутливості. У вітчизняній психології і психіатрії це явище відоме ще як феномен «дітей Мауглі». Якщо малюки були позбавлені спілкування з дорослими в ранньому дитинстві, то зміни в їх психіці незворотні, і вони ніколи не зможуть стати повноцінними членами суспільства.
