Форма слова – найважливіше поняття російської мови. По ній судять про граматичному значенні, змінності або незмінюваності лексичної одиниці. Помилки у формі слова нерідкі: хто плутає її з спільнокореневим словом, хтось не знає, як утворюється початкова форма, а хтось не вміє її змінювати.
Визначення поняття
Практично будь-якої частини мови властиво зміна. Так, дієслово має форми часу, числа або особи; іменник, прикметник, займенник змінюються за відмінками та числами. Всі ці значення укладені в словоформі. Потрібна форма слова реалізується через закінчення (флексію). Тут слід ввести ще одне поняття: парадигма – це ланцюжок словоформ.
Наприклад, при зміні дієслова вирішувати за часами (вирішую – вирішував – буду вирішувати) змінюються закінчення. Те ж саме відбувається і при зміні його особам: вирішую – вирішуєш – вирішує; і числах: вирішую – вирішуємо, вирішуєш – вирішуєте, вирішує – вирішують.
Тепер візьмемо для прикладу іменну частину мови – іменник день. Змінимо його за відмінками (візьмемо не всі, тільки три): день (називний), дня (родовий), вдень (орудний), про день (прийменниковий). Тепер по числах: день (од. ч.) – дні (мн.год.).
Ім’я прикметник, крім зміни за відмінками і числами, можливо змінити за родами: красивий стіл – красиві меблі – красиве панно.
Знаючи, що таке форма слова, можна сказати, що воно стоїть у певному відмінку, відноситься до того чи іншого відмінювання або спряжению, особі або числа. Через це поняття слово реалізується граматично.
Наприклад, у реченні Човен відчалив від крутого берега слово відчалила має форму минулого часу жіночого роду, однини, отже, це дієслово. По закінченню ми можемо сказати, що слово це – жіночого роду. Тепер подивимося на слово берега. Воно відповідає на питання що?, отже, є іменником. Крім того, можна визначити відмінок (родовий), число (єдине), рід (чоловічий) і схилення (друге).
Початкова форма
Ще одне поняття російської мови – початкова форма слова. Це закріплене граматичне оформлення лексеми. Так воно зафіксоване в словниках. Примітно, що у частин мови ці характеристики різні.
Іменник – називний відмінок, однина (пень, слухач, книга, телефон, хмара).
Прикметник – називний відмінок, однина, чоловічий рід (дерев’яний, дубовий, чайний, чудовий). 
Числівник, якщо воно кількісне, повинно стояти в називному відмінку (двадцять шість, сто сорок один), порядкове ж, аналогічно прилагательному в чоловічому роді, – в однині, в називному відмінку (двадцятий, шостий, сто сорок перший).
Початкова форма слова-займенники залежить від його розряду. Не секрет, що ці частини мови поділяються залежно від того, до якої частини мови тяжіють. Тому для займенників-іменників це буде форма іменника, аналогічно – для займенників-прикметників і числівників. Виняток – займенник, що не має форми називного відмінка: себе, собі, собою.
Дієслово – інфінітив, т. е невизначена форма, при якій порушуються питання що робити? що зробити?: (шити, прати, мати, сісти, підірвати, посміхнутись).
Що стосується дієприкметників, то у них початкова форма визначається згідно визначенню. На жаль, це досить спірна частина мови: деякі лінгвісти виділяють її в окрему, і тоді початкова форма – однина, називний відмінок, чоловічий рід (танцює). Але якщо ви поділяєте точку зору вчених, які вважають причастя лише формою дієслова, то в якості початкової форми необхідно вказати інфінітив (танцювати).
Осібно від усіх в цьому питанні стоять невідмінювані частини мови – деепричастие і прислівник. Що таке форма слова? Це його зміна. Відповідно, ці слова даної характеристики не мають: швидко, подвійно, гаряче, малюючи, захопившись. Тут слід зробити застереження, як у попередньому абзаці: якщо деепричастие позиціонується як дієслівна форма, то його початкова форма буде инфинитивом: малюючи – малювати.
Форма і однокорінне слово
Слід розуміти, що таке форма слова, говорячи про спільнокореневих словах. Останні утворюються з допомогою словообразующих морфем: префікса або суфікса. У зміні ж словоформи бере участь виключно закінчення. 
Для прикладу наведемо слово людина. Зміна його форми: людини – людини – людини – людиною – про людину. Слова різняться лише флексиями. Лексичне значення незмінно. Тепер підберемо однокореневі слова: людина, олюднення, людяність. Ці слова вже мають різні лексичні значення і відрізняються один від одного наявністю суфіксів і приставок (олюднення).
Особливі випадки
У російській мові є особливі випадки, названі «несвободность» форм – це таке явище, при якому повністю формоутворюючу ланцюжок скласти неможливо. 
Приміром, до речі кочерга важко підібрати форму множини, від прикметника красти неможливо утворити страдательное дієприкметник недоконаного виду за принципом малювати – рисуемый. Знаючи, що таке форма слова і її ланцюжок, ви уникнете помилок в цьому питанні.
