Фімоз – це вроджене або набуте звуження крайньої плоті статевого члена у хлопчиків, що приводить до неможливості оголити головку статевого члена. Патологічний фімоз призводить до труднощів сечовипускання, запалення крайньої плоті при фімозі у дитини може мати важкі для здоров’я малюка наслідки.
У новонароджених хлопчиків фімоз спостерігається майже у всіх. У 90% хлопчиків оголюється головка статевого члена до 3 років самостійно. До 7 років може спостерігатися фізіологічний фімоз, який так само самостійно проходить після семирічного віку дитини.
У дитячому віці малюка, до 3 років фімоз повинен лікуватися хірургічно, якщо у нього виникло запалення, патологічне обмеження голівки крайньою плоттю, спостерігаються труднощі з сечовипусканням, є свербіж статевого члена і набряк. Звільнення голівки статевого члена насильно веде до утворення рубців на внутрішньому листку крайньої плоті, і, як наслідок, до рубцевого фімоз. Перший ознака фімозу – малюки при сечовипусканні мочаться вбік, це є приводом відразу ж звернутися до лікаря за консультацією.
Придбаний фімоз формується під впливом перенесених запальних захворювань статевого члена або травми дитини. Фімоз може стати причиною запальних захворювань, обмеження голівки, енурезу і неможливості мочитися.
Фімоз іноді спостерігається з укороченням вуздечки, яка відтягує голівку назад і донизу, що також перешкоджає нормальному сечовипускання і може стати причиною болю.
Утиск і запалення крайньої плоті при фімозі у дитини
При фімозі, який не пролікований, з часом спостерігаються патологічні процеси у верхніх органах сечовипускання – камені в сечовому міхурі і нирках, запальні захворювання цих органів внаслідок зворотного струму сечі при сечовипусканні.
Зворотним струмом сечі з мішка, утвореного крайньою плоттю, в сечовий міхур проникає смегма, що призводить до інфікування сечовивідних шляхів.
При спробах вивести назовні головку статевого члена хлопчика силою в ряді випадків відбувається обмеження голівки зовнішнім отвором крайньої плоті, що загрожує неможливістю сечовипускання і набряком головки статевого члена з її подальшою некротизацией.
З часом, якщо фімоз не лікувати, дитина може набути такі захворювання, як баланопостит – запалення в області крайньої плоті і голівки статевого члена, парафімоз – гостре обмеження голівки зовнішнім кільцем крайньої плоті, і навіть рак головки крайньої плоті.
Крім того, фімоз – це ще й соціальна проблема, адже у майбутньому чоловік з фімозом має хворобливі відчуття при статевому контакті, що призводить врешті-решт до сексуальних розладів і неможливості мати дітей.
Запалення і інфекція крайньої плоті виникають при систематичному подразненні сечею, при порушенні правил гігієни, при неправильному догляді в післяопераційному періоді або нечутливості збудників захворювання до вибраних антибіотиків.
Запалення крайньої плоті у дитини після хірургічного розділення сенехий спостерігаються приблизно у 25% випадків, вони вимагають спеціального післяопераційного лікування.
Іноді процес запалення крайньої плоті настільки великий, що він веде до виділення гною з зовнішнього отвору, набряку статевого члена і прилеглих тканин, підвищення температури тіла дитини, сильного болю і неможливості мочитися. Всі ці ознаки потребують негайного медичного втручання, тому що можуть призвести до інвалідності дитини.
Запальні захворювання крайньої плоті потрібно диференціювати від грибкових уражень крайньої плоті дитини, інших захворювань. Правильний диференціальний діагноз має величезне значення, адже саме він визначає вибір лікування і його ефективність.
Ознаками запального захворювання є почервоніння крайньої плоті, набряк, виділення гною з зовнішнього отвору, флуктуація всередині препуційного мішка, утвореного крайньою плоттю. Дитина зазначає свербіж, біль, печіння, затримку сечовипускання.
Лікування запалення крайньої плоті при фімозі у дитини
При наявності гострого запалення крайньої плоті лікар призначить консервативне лікування, щоб зняти гострий період та запобігти інфікуванню. Тільки при гострій затримці сечі в цьому періоді показано термінове хірургічне втручання.
При наявності скупчення гною біля головки статевого члена хірург виконує дренаж гнійного вогнища з наступним приміщенням у препуціальний мішок крайньої плоті антибактеріальну мазь – синтоміцинову емульсію, левоміколь, диоксиколь. Для домашніх процедур лікар призначає сидячі ванночки з теплою водою, в яку додані настої череди, календули, ромашки, чистотілу, або трохи рожевого розчину марганцівки, які повинні виконуватися до 4 разів на день, 1 тиждень. Після цієї процедури необхідна обробка головки або зовнішнього отвору крайньої плоті який-небудь із антибактеріальних мазей.
При загальної інтоксикації організму, підвищення температури дитині проводять комплексну протизапальну терапію.
При знятті запалення крайньої плоті статевого члена у дитини при патологічному або рубцевому фімозі показано хірургічне виведення з кільця головки статевого члена. При розвитку вторинного запалення або повторного фімозу показано обрізання крайньої плоті.
В даний момент це втручання полягає в хірургічному поділі сенехий крайньої плоті. Після цієї операції проводять протизапальні процедури, описані вище.
Профілактика запалення крайньої плоті у дитини
1) Не варто щодня відкривати голівку малюка і обробляти її милом і будь-яким дезинфікуючим засобом: при такому догляді з шкіри дитини змивається природна нормальна флора і поселяються дріжджоподібні гриби і патогенні бактерії, що призводять до запалення крайньої плоті.
2) Для профілактики запалення крайньої плоті у дитини необхідно робити сидячі ванночки з настоями і відварами череди, ромашки, календули, шавлії, чистотілу. Профілактичні ванни досить виконувати 2 рази на тиждень.
3) Застосування мазей, розчину фурациліну, розчину перманганату калію повинно бути суворо визначено лікарем.
4) Після кожного сечовипускання дитини необхідно підмити чистою водою без мила і акуратно промокнути промежину м’яким рушником насухо.
5) Трусики дитини повинні бути вільними і не здавлювати статевий член.
6) Необхідно відмовитися від використання підгузників у малюків.
Запалення крайньої плоті при фімозі у дитини у разі неправильного лікування може призвести до тяжких для здоров’я наслідків, тому важливим завданням батьків помітити наявність фімозу у малюка і звернутися до лікаря за консультацією. Надалі слід строго виконувати всі рекомендації лікаря.
