«Форзац» – поліграфічний термін, і це слово не так вже й часто можна почути в побутовій мові. Не дивно, що правильне вимова цього слова може викликати питання. Де в слові «форзац» наголос – на першому або на другому складі?
Правильний наголос «фОрзац» або «форзАц»?
Більшість людей, що мають відношення до книговидання або палітурній справі, вимовляють «фОрзац» – і дивуються тому, що хтось ставить наголос у цьому слові інакше. У той же час багато неспеціалісти переконані, що правильний наголос – «форзАц», і інша вимова цього слова здається їм «дивним».
Розбіжності щодо наголосу в слові «форзац» є навіть у авторів авторитетних словників російської мови. Наприклад, в орфоепічних словниках під редакцією Аванесова або Зарва в якості нормативного наведено єдиний варіант – «фОрзац» з наголосом на перший склад. А ось тлумачний словник Єфремової (і ряд інших довідників) вказує в якості правильних варіантів і «фОрзац» і «форзАц».
Таким чином, правильність постановки наголосу на «О» у першому складі не повинна викликати сумнівів. Але припустимо вимовляти «форзАц» з наголосом на «А»?
У сумнівних випадках «вирішальне слово належить видань, внесених в затверджений список словників, що регулюють використання російської мови як державної. До таких видань належить орфоепічний словник під редакцією В. Л. Резніченко. В ньому в якості нормативного наведено єдиний варіант наголосу – «фОрзац», а вимову «форзАц» окремо обмовляється як неправильне.
Таким чином, «фОрзац» з наголосом на першому складі є єдиним строго нормативним варіантом вимови, правильність якого не викликає сумнівів. При відмінюванні слова «форзац» як в однині, так і в множині наголос буде залишатися незмінним.
Чому часто вимовляють «форзАц» з наголосом на «А»
Слово «форзац», як і багато поліграфічні терміни, прийшло в російську мову з німецької (Vorsatz) і в буквальному перекладі означає «перед текстом». Цим словом позначають подвійний аркуш паперу, який приклеюється до внутрішньої сторони обкладинки книги і скріплює палітурка з основною частиною книги (книжковим блоком).
В німецькій мові наголос у цьому слові падає на перший склад – і в російській збереглося наголос «фОрзац». Однак дуже часто при запозиченні відбувається перенесення наголосу: і у багатьох «германизмах» акцент за правилами російської літературної мови робиться на останній склад. Наприклад:
- циркулЯр,
- маршрУт,
- феєрверк;
- цейтнОт.
Стався перенесення наголосу і в словах, що закінчуються на «-ац»:
- абзАц,
- ерзац.
Ці слова створили свого роду «підготовлений грунт» для того, щоб у схожому фонетично слові «форзац» наголос на останньому слові звучало більш звично і природно. Однак професійна лексика в плані вимови часто виявляється більш консервативної – і, ймовірно, саме тому остаточне «обрусіння» слова «форзац» ще не відбулося.
Швидше за все, в найближчі десятиліття наголос «форзАц» буде визнано допустимим, а згодом навіть витіснить варіант «фОрзац» (як свого часу це сталося зі словом «абзАц»). Але поки цього не відбулося, а значить, за правилами російської мови, наголос у слові «форзац» треба ставити на перший склад.
