Міжнародна Асамблея — це частина ООН

0
745

Організація Об’єднаних Націй — одна з найвпливовіших з існуючих у світі. Її структура включає кілька органів, призначення кожного з яких необхідно знати для розуміння її роботи. У першу чергу варто розуміти, що таке Генеральна Асамблея, яку цілком можна назвати головним підрозділом ООН.

Що це за орган?

Генеральна Асамблея ООН — це існуюче з 1945 року підрозділ, що відповідає за дорадчі, представницькі та директивні функції. У ній беруть участь сто дев’яносто три члени з різних країн світу, які працюють для обговорення питань, відображених у Статуті установи. Кожен рік з вересня по грудень Асамблея ООН збирається на нову сесію, відкриваючи по мірі необхідності інші обговорення протягом інших місяців.

Функції органу

Рамки діяльності Асамблеї визначає Статут ООН. Згідно йому, даний орган відрізняється такими повноваженнями, як розгляд правил співробітництва для підтримання миру та безпеки і вирішення спірних ситуацій, пов’язаних з цими питаннями, організація досліджень і розробка рекомендацій для розвитку міжнародного права і дотримання людських свобод, а також забезпечення умов для обміну в соціальних, культурних, освітніх, гуманітарних та економічних областях. І це ще далеко не все. Міжнародна Асамблея також розробляє заходи врегулювання конфліктних ситуацій, розглядає доповіді інших органів ООН і затверджує бюджет організації.

Способи збереження миру

Асамблея — це орган, який відповідає за безпеку всієї планети. Одна з перших резолюцій під назвою «Єдність на користь миру», прийнята третього листопада 1950, постановила, що саме ця організація може визначати загрозу або акт агресії. При виникненні проблеми члени Асамблеї приймають рішення про колективні заходи для відновлення безпеки під час спеціально організованих сесій. Втім, втручання не може бути прямим — це лише попередження на адресу провокують конфлікт держав, а в крайніх випадках, комплекс непрямих заходів політичного, соціального, правового та економічного характеру. У 2000 році була прийнята так звана Декларація тисячоліття, в якій керується Асамблея. Це документ, який свідчить про прагнення ООН до створення безпеки, роззброєння, викорінення бідності, захисту навколишнього середовища та вирішення проблем Африки, до чого має прагнути людство.

Структура організації

Асамблея — це складний орган, який включає в себе кілька різних підрозділів. До складу організації входять шість основних комітетів. Їх діяльність починається після завершення основних засідань, на яких розглядаються головні пункти порядку денного. Безліч питань залишається поза цього важливого списку і ними займаються підрозділи. Розподіл завдань відбувається безпосередньо на засіданні Асамблеї. Вони можуть бути направлені в комітет, який займається роззброєнням і міжнародною безпекою, який вважається першим. Другим є відділ економічних і фінансових питань. Комітет з гуманітарних, соціальних і проблем культури є третім, а четвертий працює над вирішенням завдань деколонізації і з іншими політичними темами. Є також відділення роботи з адміністративними та бюджетними питаннями, а шостим комітетом є міжнародний правовий. Якщо ситуація раптово набуває занадто гострий характер, її дозволом знову займається Асамблея, навіть якщо раніше пункт був відправлений в інший підрозділ.

Спеціальні засідання

Асамблея народів, об’єднаних ООН, може мати не тільки регулярні, але й особливі сесії — пов’язані зі спеціальними та надзвичайними питаннями. Це відбувається досить рідко і завжди супроводжується важливими історичними процесами. За всі роки, що існує Асамблея, це відбувалося 28 разів. Приводами для спеціальних засідань стають такі питання, як загострена ситуація на Близькому Сході, проблеми Намібії, фінансові проблеми ООН, апартеїд, наркотики, ставлення до жінок, забруднення навколишнього середовища, поширення Сніду та ВІЛ. В центрі уваги може виявитися і урочиста подія — остання сесія, яка відбувалася двадцять четвертого січня 2005 року, була пов’язана з шістдесятої річниці припинення існування нацистських концентраційних таборів. У деяких випадках засідання виявляється безрезультатним — робота Асамблеї не призвела до покращення ситуації в 1958 і 1967, коли загострювалися конфлікти на Близькому Сході, в 1956 році, коли політичні труднощі торкнулися Угорщини, у випадку з афганським конфліктом у 1980, а також у безлічі випадків розгляду дій Ізраїлю і Палестини на окупованих територіях сектора Газа.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here