Зміст:
- Права пацієнта і обов’язки лікаря
- Ускладнення після щеплень
- Небезпечні речовини у складі вакцин
Останні 10-15 років у ЗМІ та на форумах в Інтернеті йдуть бої двох таборів: медиків, з одного боку, і «антипрививочников» — з іншого. Чи небезпечна вакцинація насправді? Які ускладнення можуть бути від щеплень? За що несе відповідальність лікар і на що мають право батьки? На найпоширеніші запитання відповідає головний лікар дитячої клініки «Фентезі» Микола Олександрович Смирнов — педіатр, алерголог-імунолог, кандидат медичних наук.
Аргументи противників щеплень різноманітні і лякають: «У знайомого хлопчика від щеплення розвинувся аутизм», «У вакцинах формальдегід, він смертельно небезпечний!». І вибір з приводу вакцинації дитини батькам доводиться робити під впливом цього інформаційного шуму.
Сучасна доказова медицина дотримується однозначної позиції: вакцинація необхідна! Але вакцинація, як і будь-яке медичне втручання, повинна бути відповідальною. Коли педіатр ретельно оглядає дитину до щеплення, чесно інформує батьків про можливі побічні ефекти, озвучує права батьків. Коли клініка впевнена в якості вакцини і відповідає за правильне введення препарату. При таких вступних відповідальний лікар і інформоване батько разом приходять до правильного рішення.
До змісту
Права пацієнта і обов’язки лікаря
Пацієнт має право на відмову від вакцинації?
Так, батьки можуть письмово відмовитися робити щеплення дитині. Це написано в законі про імунопрофілактики інфекційних хвороб. Правда, за права випливають і обов’язки, про які важливо пам’ятати:
- непривитому не рекомендується виїжджати в країни, де потрібні конкретні щеплення;
- дитині можуть тимчасово відмовити у відвідуванні освітніх і оздоровчих закладів, якщо виникнуть масові інфекційні захворювання або загроза епідемії.
Чи може лікар зробити щеплення без згоди батьків?
Перед щепленням батьки повинні підписати інформовану згоду. Без нього ніхто не має права проводити вакцинацію!
До змісту
Ускладнення після щеплень
Чи зобов’язаний лікар говорити про ускладнення?
Безумовно! Перед щепленням лікар повинен зрозуміло розповісти батькам, навіщо вона потрібна, які бувають реакції на вакцину, які можуть бути ускладнення (всі — і часті, і найрідкісніші), що буде, якщо відмовитися від щеплення. Обов’язково задавайте питання і вимагайте повних і зрозумілих відповідей!
Медична статистика по всьому світу підтверджує, що ризик ускладнень від вакцинації мінімальний. Найчастіше ускладнення, яке я зустрічав за всі роки практики, — почервоніння в місці уколу і короткочасне підвищення температури. Природно, за умови, що вакцина правильно зберігалася, дитина підготовлена до щеплення (він здоровий і оглянутий лікарем), вакцина грамотно введена.
Після щеплення можливий анафілактичний шок?
Вакцина, як і будь-який лікарський препарат (і навіть більшість продуктів харчування), може викликати алергічну реакцію. Саме тому в прищеплювальному кабінеті повинні бути медикаменти для лікування таких гострих алергічних станів. Запитайте, чи є у клініці обладнаний кабінет для вакцинації. Якщо ні, робіть щеплення в іншому місці, але не відмовляйтеся від вакцинації в принципі.
Після кожного щеплення дитина повинна бути під наглядом медиків не менше 30 хвилин або стільки, скільки написано в інструкції до вакцини. Негайні алергічні реакції можливі протягом цього строку.
Ускладнень дуже багато, тому самі лікарі не роблять щеплення своїм дітям.
Таких досліджень в Росії немає, але з особистого досвіду можу сказати, що всі педіатри, яких я знаю, прищеплюють своїх дітей — це лікарі і державних поліклінік, приватних клінік.
Дослідження проводилися у Швейцарії (у 2004 році) і в США (у 2009 році). В обох країнах понад 90% лікарів дотримуються рекомендацій національного календаря щеплень. Лікарі можуть розходитися в думках щодо термінів введення вакцин і щодо нових на момент дослідження вакцин (таких, наприклад, як вакцина проти гемофільної палички). Але своїх дітей доктора щеплять.
До змісту
Небезпечні речовини у складі вакцин
Дітям колють неперевірені вакцини!
Перед тим, як «дістатися» до прищеплювального кабінету, кожен препарат проходить кілька етапів. Спочатку — дослідження на тваринах з оцінкою, в тому числі, ембріотоксичної і тератогенної ефектів. Потім клінічні дослідження на невеликій групі добровольців, де оцінюються численні показники безпеки та ефективності. А потім проводяться вже широкомасштабні клінічні дослідження, щоб виявити рідкісні побічні ефекти. І тільки після цього вакцина надходить в клініки! В середньому від моменту створення до масового використання вакцини проходить 10 років. У Росії для зарубіжних вакцин є додатковий бар’єр: препарати повинні повторно пройти всі клінічні дослідження на території Російської Федерації.
Солі ртуті, які є у вакцинах, призводять до аутизму.
На думку противників щеплень, наявність солей ртуті (тиомерсала) збільшує ризик аутизму у дітей. Насправді жодна клінічне дослідження цього не довело. Зате доведено, що у дітей, яким робили щеплення без тиомерсала, виявляли аутизм з тією ж частотою.
Але солі ртуті все одно прибрали з більшості вакцин (за винятком деяких від грипу), і з 2001 року вони більше не використовуються в препаратах для дітей. І вже після заборони були проведені дослідження в 3 країнах: кількість дітей з аутизмом залишилося на тому ж рівні. Тобто вакцинація не має відношення до виникненню аутистических порушень у дітей.
Щеплення від кору-краснухи-паротиту викликає аутизм.
В 1998 році в журналі The Lancet було опубліковано дослідження Ендрю Вейкфилда (Andrew Wakefield) про можливий зв’язок між щепленням від кору-краснухи-паротиту та аутизмом. Вивчалося всього 12 випадків аутизму у дітей. Незабаром стаття була вилучена з журналу, тому що якість проведеного дослідження було дуже низьким.
Вже потім жодне велике клінічне дослідження не виявило зв’язку між щепленням і виникненням аутизму. Аутизм — важке захворювання, що розвивається з багатьох причин. Але найчастіше синдром раннього дитячого аутизму вперше діагностують у малюка якраз у тому віці, коли необхідно вакцинуватися від кору-краснухи-паротиту (12-14 місяців). І «антипрививочники» експлуатують це збіг у часі.
Вакцини містять формальдегід. Він смертельно небезпечний.
Формальдегід дійсно використовується в ряді вакцин для ослаблення дифтерійного та правцевого токсинів, а також для зниження активності вірусів. Але слідові кількості цієї речовини, які є у вакцинах, абсолютно безпечні. До речі, формальдегід міститься в таких предметах, як туалетний папір, туш для вій, а також в деяких підлогових покриттях. Людина також має слідові кількості формальдегіду в своєму організмі. Так що не варто побоюватися!
Фенол, який міститься в пробі Манту, може викликати шок, конвульсії, серцеву недостатність, смерть!
У складі туберкуліну, який вводять при проведенні реакції Манту, в якості розчинника присутній фенол в кількості 250 мкг. Це засіб запобігання ускладнень внутрішньошкірних інфекцій. Фенол давно використовують в фармацевтичних складах як антисептик. Він є в препаратах для зовнішнього застосування при захворюваннях шкіри, середнього вуха, вагінальних і ректальних свічках, ін’єкціях сироваток, інсуліну, соматотропіну.
Фенол утворюється і в тканинах нашого організму. Він міститься в крові і сечі, частково виділяється з калом. Крім того, фенол присутня в сирах, рибі, курячому м’ясі, чаї. Токсичним для організму фенол стає в дозах, понад 70 мг/кг, тобто в 2000 разів перевищують дозу вакцини.
Сучасне суспільство може існувати, лише дотримуючись норм колективної безпеки. Це так само вірно в медицині, як і в політиці. Система масових щеплень дітям вже врятувала людство від цілого ряду небезпечних захворювань.
Я відповідально заявляю: робити щеплення дітям необхідно! Медична статистика по всьому світу підтверджує, що ризик ускладнень від вакцинації дітей — мінімальний. Вакцини, які ми використовуємо, стають все більш безпечними, гіпоалергенними і, разом з тим, ефективними. Ми готові до діалогу з батьками, вислуховуємо їх побоювання і чесно готові відповісти на всі питання.
