Апетитні тефтелі – невеликі кульки з м’ясного або рибного фаршу – блюдо, яке зустрічається в національних кухнях багатьох країн. Однак, незважаючи на популярність цієї страви, питання про те, як правильно ставити наголос у слові «тюфтельки», виникає досить часто. На якому складі треба робити акцент, на першому або на другому?
«Тюфтельки» – як ставити наголос у слові?
Питання про наголос в слові «тюфтельки» в російській мові можна віднести до досить складним – єдиної думки немає навіть у фахівців. При цьому навіть півстоліття тому словники давали суперечливі вказівки щодо його виголошення: наприклад, у словнику російської літературної вимови під редакцією Аванесова і Ожегова (1955 рік видання однозначно рекомендовано вимовляти «тюфтельки», а варіант з наголосом на другому складі вказаний як неправильний. А в словнику наголосів для працівників радіо та телебачення під редакцією Розенталя 1960 року видання акцент повинен ставитися на другий складі – «тюфтельки» (також без варіантів).
Автори більш сучасних словників також розходяться в точці зору на те, яке з наголосів у слові «тюфтельки» є літературною нормою. Так, у довіднику «Русское словникове наголос» Зарва в якості нормативного варіанта зазначено тільки «тюфтельки». А згідно зі «Словником труднощів вимови й наголосу» Горбачевича треба говорити «тюфтельки», а варіант з наголосом на другому складі забезпечений позначкою «не рекомендується». А тлумачний словник Ожегова під редакцією Шведова в якості літературної норми вказує «тюфтельки», а наголос «тюфтельки» значиться як допустимий в розмовної мови.
«Тюфтельки» – правильний наголос і відмінювання
В таких спірних випадках «останнє слово» – за довідковими виданнями, які входять у список довідників, що містять норми сучасної російської мови для його «офіційного» використання в якості державного. У орфоэпическом словнику російської мови під редакцією Резніченко, що входить в цей список, обидва варіанти наголоси – і «тюфтельки», і «тюфтельки» вказані в якості рівноправних нормативних варіантів.
Цієї ж точки зору дотримуються автори і багатьох інших довідкових видань, які визнають два варіанти наголосу для слова «тюфтельки». Варіант «тюфтельки» для багатьох звучить звичніше, більш «по-російськи» (крім того, в популярному радянському мультфільмі про Карлсона наголос ставився саме так); «тюфтельки» – зберігає пам’ять про наголос на першому складі у німецькому Tefteli, як це часто буває при запозиченні слів. І обидва вони – вірні, як і у випадку з наголосом «сир» і «сир».
При відмінюванні слова «тюфтельки» наголос зберігається на тому ж складі, що і в називному відмінку.
«Тюфтельки» – форми однини і наголос у них
Більшість авторів сучасних словників та довідників (включаючи вже згаданий орфоепічний словник Резніченко) сходяться на тому, що слово «тюфтельки» можна вживати тільки у множині. Для позначення одного-єдиного кульки з фаршу при цьому рекомендується вживати зменшено-лагідний варіант «тефтелька» з наголосом на другий склад, сохраняющемуся у всіх формах слова:
- спробувати тефтЕльку,
- остання тефтЕлька,
- п’ять тефтЕлек,
- порція тефтЕлек,
- рибні тюфтельки.
Однак деякі словники (наприклад, «Тлумачний словник іншомовних слів») все-таки вказують форми однини. Звучать вони і в побутовій мові. Причому форма однини і граматичний рід слова залежить від того, на якому складі ставиться наголос:
- множина«тюфтельки» – єдине «тефтЕля», наголос на другий склад, жіночий рід (смачна тефтеля, рибна тефтеля, з’їсти останній тефтелю);
- множина «тюфтельки» – єдине «тЕфтель», наголос на перший склад, чоловічий рід (спробувати тефтель, нез’їдений тефтель, не вистачає одного тефтеля).
Проте в літературній мові все-таки краще утриматися від вживання слів «тефтель» або «тефтеля», віддавши перевагу безумовно нормативної «тефтельке».
