Ознаки гаймориту у дорослих та лікування в домашніх умовах

Ми часто легковажно ставимося до тривалому нежиті – мовляв, нічого страшного, банальна застуда, само пройде. Таке нехтування призводить до того, що багато хворих пропускають ознаки гаймориту у дорослих – серйозного і небезпечного своїми ускладненнями захворювання. Давайте розберемося, що таке гайморит і його симптоми, як розпізнати і вилікувати цю хворобу, не допустивши ускладнень. Озбройтеся знаннями про способи профілактики і будьте здорові!


Причини виникнення гаймориту

Запалення слизової оболонки верхньощелепної (гайморової) пазухи називається гайморитом. Це захворювання виникає як результат:

  • порушення нормального дренування носа із-за вроджених чи набутих особливостей анатомічної будови порожнини носа;
  • інфікування хвороботворними вірусами, бактеріями;
  • алергійного нежитю;
  • вилікуваних захворювань зубів;
  • ускладнення в результаті неправильного, неповного лікування риніту, ГРВІ, грипу;
  • регулярного переохолодження організму;
  • зниження імунітету.

Який механізм виникнення хвороби? Інфекція проникає в гайморові пазухи через слизову оболонку носа, через кров або при захворюваннях коренів верхніх зубів. Розміри цих пазух набагато більше, ніж розмір ходів, з допомогою яких вони очищаються через ніс. Захворювання викликає набряк протоки і слиз закупорюється в порожнині. Такий застій – чудове середовище для розвитку та поширення інфекції далі в тканини тіла під слизовою оболонкою, що без належного лікування загрожує для хворого важкими ускладненнями.


Перші симптоми у дорослих

Якщо ніс відмовляється правильно, вільно дихати, краще перестрахуватися і перевірити, чи є у вас симптоми гаймориту у дорослих. На початку захворювання відчувається загальне нездужання, млявість. Перші ознаки гаймориту – коли з’являються неприємні відчуття наповненості, тяжкості в носі, в перенісся або над очима. Ці області стають болючими при надавлюванні, біль прострілює при нахилі голови вниз.

Поступово починає хворіти вся голова, чітка локалізація втрачається. Ніс закладений, у зв’язку з чим ускладнене дихання, хворий гугнявить, говорить в ніс. Виділення при нежиті – прозорі слизові або гнійні, але захворювання іноді проходить і без цього симптому, якщо відтік з пазух утруднений. У гострій фазі гаймориту у хворих спостерігається висока температура тіла піднімається до 38 градусів і вище.


Різновиди та їх ознаки гаймориту

Класифікація даного захворювання різноманітна за причинами виникнення, області поразки, тяжкості перебігу. Так, розрізняють односторонній запальний процес локалізується по одній стороні особи), але частіше зустрічається двосторонній гайморит. При ньому інфікуються одночасно ліва і права придаточная пазуха, а симптоми однаково виражені по обидві сторони особи.

Запалення гайморових пазух з причин виникнення класифікують на:

  • інфекційне викликані вірусами, бактеріями, грибками;
  • алергічне – хронічне захворювання, що відрізняється періодичним загостренням як реакцією на збуджувач;
  • атрофическое – викликає уповільнення функціонування слизової оболонки пазух;
  • вазомоторное – розвивається при порушенні роботи сосудодвигателей, протікає хронічно;
  • экссудативное – гнійна форма захворювання;
  • некротичне – протягом захворювання настає некроз тканин у пазухах.

Які ознаки гаймориту за характером перебігу запалення? Етапи хвороби схожі між собою, тому часто важко діагностувати конкретну форму. Сьогодні медики виділяють гострий і хронічний гайморит, але в медичній літературі визначені й інші види цього захворювання. Важливо знати відмінності ознак гаймориту у дорослих при різних формах хвороби.


Гострий

Ознаки гаймориту у дорослих на гострій стадії яскраво виражені. Біль в районі верхньощелепних пазух стає постійною, очі сльозяться, з’являється світлобоязнь. Температура тіла піднімається вище 38-39 градусів. Консистенція і колір виділень з носа послідовно змінюється: спочатку вони прозорі слизові – це катаральний гайморит, потім стають зеленуватими, що свідчить про запальної стадії, і при продовженні хвороби, коли гайморит став гнійним, набувають жовтий гнійний відтінок. Стадія гострого гаймориту триває 2-4 тижні.


Підгострий

Якщо ігнорувати, не лікувати перші симптоми захворювання, запальний процес розвивається і переходить в підгостру форму, перехідну між гострим і хронічним процесом. Ця стадія триває від 3-4 тижнів до 12, при цьому симптоми гаймориту згладжені і схожі на простудні, загострення спостерігаються рідко, що дуже ускладнює правильну діагностику.


Хронічний

Говорити про хронічному гаймориті варто, коли захворювання триває більше 12 тижнів. У цей період ознаки захворювання більш згладжені, але періодично загострюються. Головний біль майже не проявляється вранці, але до вечора наростає і під очима стають видно набряки. З’являється неприємний запах з носа і почуття розпирання особи. Головною ознакою гаймориту у дорослих на цій стадії є сухий нічний кашель, викликаний стіканням гнійних мас, що виділяються з ураженої пазухи, по задній стінці носоглотки.


Рецидивуючий

Діагноз «рецидивуючий гайморит» ставлять в разі періодичного переходу хронічної форми в гостру більше 4 разів за рік. Його відрізняє або різко і гостро відновляються звичайні симптоми, або нова симптоматика. Щоб хвороба не поверталася знову і знову, по закінченні процесу лікування роблять контрольний знімок гайморових пазух. Перевіряється відсутність скупчення гною в них. Лікарі з досвіду і з фото знають, як має виглядати «чистий» рентген.


Як проводиться діагностика

Виявивши у себе симптоми, які підходять під ознаки при гаймориті, для постановки конкретного діагнозу зверніться в спеціалізований медичний заклад. Встановлення точного діагнозу починається з опитування. Спочатку проводиться поверхневий огляд, при якому фахівець виявляє набряки всередині носа і рефлекторне розширення судин.

Для підтвердження діагнозу використовуються апаратні методи: рентгенографія пазух носа або їх комп’ютерна томографія, у виняткових випадках – диафаноскопия (дослідження за допомогою світлового променя). Коли методи діагностики не повністю підтверджують діагноз, роблять пункцію (прокол) гайморової пазухи. Пробу слизу беруть на лабораторний аналіз, виконуючи посів на чутливість до антибіотиків.


Чим лікувати гайморит у дорослих

Щоб в короткі рядки перемогти хворобу і уникнути рецидивів, до лікування гаймориту підходять комплексно. Впливають лікарі на причини виникнення захворювання та симптоми. Антибіотики при гаймориті у дорослих – головний компонент лікування. Вони впливають на осередки інфекції, допомагають зупинити її поширення. Лікар визначає тип збудника і в залежності від цього підбирає препарати. Якщо не відходить слиз, призначають муколептики як допоміжні ліки при гаймориті у дорослих. Вони допомагають разжидить вміст пазух, поліпшити відтік.

У медичних установах для очищення порожнин гайморових пазух роблять процедуру «зозуля», яка проводиться наступним чином. Пацієнт лежить на спині, через одну ніздрю йому вливають спеціальний розчин, а з іншого відсмоктується накопичена слиз. Щоб не захлинатися, потрібно безперервно повторювати «ку-ку-ку», бо таке незвичайне назва медичної маніпуляції. Хорошим народним засобом видалити застояні гнійні виділення в домашніх умовах є промивання пазух носа такими розчинами:

  1. 1/2 чайної ложки кухонної солі додати 1 склянку теплою кип’яченою води.
  2. 1 чайну ложку морської солі і 1/2 чайної ложки соди добре розмішати в склянці теплої води.

Для кращої прохідності розчину перед промиванням порожнини носа рекомендується застосувати судинозвужувальні спреї, наприклад, «Тизин», «Нафтизин». Для зняття симптому закладеності використовуються назальні краплі. Загальнозміцнюючу дію на органи носоглотки надає ароматерапія – інгаляції лікарськими травами: м’ятою, евкаліптом, шавлією, лавандою.

У крайніх випадках, якщо не досягнутий лікувальний ефект, застосовується хірургічне втручання шляхом проколу гайморової пазухи. Його роблять для відкачування гною і введення лікарських препаратів. Процедура проводиться під місцевою анестезією. Іноді до повного одужання пацієнта в місця проколів вставляються катетери для можливості швидкого проведення медичних маніпуляцій.


Можливі ускладнення та наслідки гаймориту

Запалення слизової оболонки верхньощелепних пазух – підступне захворювання, небезпечне своїми ускладненнями. Якщо пустити перебіг захворювання на самоплив, гнійні виділення поширяться в навколишні тканини, на що проходять поруч нерви, на зуби, очну ямку. В особливо тяжких випадках уражаються оболонки мозку. Хронічний гайморит часто є причиною виникнення ангіни, ларингіту, тонзиліту, остеомієліту верхньої щелепи. У гострій фазі хвороба викликає неврит трійчастого нерва. При професійному лікуванні запального процесу ризик таких наслідків невеликий.


Відео: як лікувати гайморит в домашніх умовах

При своєчасному виявленні ознак гаймориту у дорослих і призначення компетентним фахівцем належних засобів лікування цього захворювання може проходити в амбулаторних умовах. Дізнайтеся з нашого відео корисні поради лікаря-отоларинголога щодо правил виявлення та діагностики недуги, способів його лікування і профілактики здоров’я органів носоглотки:

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/231987-oznaki-gaimority-y-doroslih-ta-likyvannia-v-domashnih-ymovah/