Добрий день, дорогі домосіди. Ми сьогодні поговоримо про любов батька і її силу. Батьківська матриця любові – це любов, яка наділяє. Основний напрямок даної моделі: «я люблю тебе, тому ти зобов’язаний відповідати деякому рівню».

Якщо мама – пластичність, чуйність, ласка і повне прийняття, то батько – твердість, обов’язок і вимогливість. Іншими словами, це надія, що отримане від мене буде тобою не тільки взяте, а й засвоєно.

Любов батька – це свого роду заклик відповідати. «Твоя душа не може бути «заячої», тому що ти – мій син!» «Ей, хлопець, пора вставати, вмиватися і чистити зуби, замухрышкам за столом не місце!» – і справді може позбавити сніданку.

«Наша сім’я – не притулок для лобурів!» – це співзвучно з фразою: «Якщо ти нероба, то ти помилився з сімейством!»

Любов батька або батьківська матриця любові

Жорстка виховна позиція для чоловіків – логічно і нормально. Для них нащадки не тільки плоть від плоті, але й наступники справи, а також охоронці їх системи цінностей. Згадаймо Тараса Бульбу, який відрікся від сина, перекинувся був до ворогів.

Антон Семенович Макаренко, педагог зі світовим ім’ям, був змушений вказати на двері одному зі своїх підопічних, який став на шлях бандитизму. Безсумнівно, діти вільні вибирати свої життєві пріоритети.

Привілей батьків – визначитися зі своїм ставленням до дитячих уподобань. Батьківський еталон любові – жорсткуватий.

Подібна любов батька до мыну виковує навичок зібраності, самоконтролю і відповідальності, а також виробляє такі необхідні якості: стійкість, відвагу, акуратність і рішучість. Таким чином вирощують чоловіків, які не ниють і не святкують боягуза.

Ця матриця – не обов’язково строго батьківська. Для даної моделі можуть слідувати грамотні шефи, чисто по-батьківськи які пробирали підлеглих, до яких вони небайдужі. У сім’ях цей «бренд» не чужий бабусям, дідусям і мамам.

Трапляється, що й діти, які переступили певний вік, «беруть на озброєння» цю модель любові: «Тато, ти ж з доби, вимикай комп’ютер та лягай спати!»

Проте варто зауважити, що дана матриця – це, швидше, чоловіча прерогатива, у сильної статі краще виходить, а пов’язані з цим речі простіше уловлюються від батька, ніж від мами. Що до особливостей особистості, то ця модель більше притаманна рішучим і вольовим людям, які виступають за дисципліну і вимогливість.

Батьківська матриця може змінюватись як в негативному, так і в позитивному напрямку.

  • «Ти чудово виглядаєш, я пишаюся тобою і сподіваюся, що ти станеш ще краще» – варіант, наповнений позитивом.
  • «Помилуйся на себе в дзеркало!» (іншими словами, ти схожий на волоцюгу, але це справа поправимо) – версія негативна.

Перший варіант, зрозуміло, краще.

Вказану вище модель любові не варто плутати з батьківським егоїзмом. Коли батько настійно просить сина або дочку зробити щось, від чого батьки просто відчують себе комфортніше – це не любов батька, а татове его.

Якщо ж в основі того чи іншого вимоги лежить турбота про дорогоцінний чаді і його майбуття, то це можна назвати коханням, хоч і не завжди вона поєднується з мудрістю.

Батьки, виявляючи свою любов до дітей, допускають стільки помилок, скільки і матері, різниця лише в їх векторі. Мама своїх діток надто балує, тато ледь що – шашку наголо… і це роблять люди, безсумнівно, люблять.

Чудово, коли шальки терезів врівноважені батьківській і материнській матрицями любові. В іншому випадку існує вірогідність, що підопічні не витримають преса вказівок і вимог, і перш терміну «зроблять ноги» від «велелюбного».

Звичайно! Він палає такою любов’ю, що зведення його правил все більше нагадує машину з укладання асфальту: в його компанії буває дуже незатишно і від постійного пресингу хочеться пошвидше «змитися».

Вимоглива любов батька без душевної теплоти перетворюється в крижаній диктат, дотримуватися таких вказівок немає ні найменшого бажання, але не підкоритися – набагато страшніше, ось і доводиться виконувати. А страх – самі розумієте…

У людини, паралізованого страхом, мозок відключається, він скаже і зробить що завгодно, тільки б від нього відстали.

На зміну вельми корисним навичкам міркувати і жити своїм розумом приходить звичка займатися лише тим, на що вкажуть і тільки в тому випадку, коли гарненько «шуганут».

А якщо не лякають – можна і не робити нічого.

Тим, хто використовує подібну матрицю любові, не варто забувати про аксіомі успішного впливу: сталева рука розумної людини, одягнена в оксамитову рукавичку.

В обіймах м’якою рукавички тепло і затишно, і йти зовсім не хочеться, а сталева рука гарантує необхідну дисципліну і жорсткість.

До того ж, якщо врахувати, що цю доктрину застосовує людина з ясним розумом, терпінням і постійністю, то розвиватися і працювати поруч з ним – цікаво і захоплююче, а валяти дурня і сачкувати – важкувато і гидко.

І останнє про любов батька. Не вимагайте від дітей того, чого ви самі робити не готові. Якщо свідомо недисциплінований людина починає муштрувати сина чи дочку, то будь-які його вимоги будуть прийняті в багнети, дарма що вони виглядають правильними і закономірними.

Бажаємо всім щасливої сім’ї!

© 2015,

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here