Прокопій Кесарійський: біографія, внесок у науку, твори

Письменник Прокопій Кесарійський – людина, завдяки якій сучасний читач може докладно дізнатися про історію Візантії VI століття. Досі нікому не вдалося краще, ніж йому, описати і дати оцінку тій епосі.

Походження

Сирієць Прокопій Кесарійський народився в кінці V століття. Точна дата його появи на світ невідома через недостатність джерел. Проте відомий його рідне місто – це Кесарія, що знаходилася в Палестині. Крім усього іншого, це ще й науковий центр з безліччю шкіл. Тому Прокопій Кесарійський отримав прекрасну класичну освіту, яке дозволило йому йому просунутися по службі. Не останню роль зіграли і особистісні якості цієї людини. Він відрізнявся жвавістю розуму і кмітливістю.

Швидше за все, Прокопій Кесарійський був родом з аристократичної сім’ї сенаторів. По-перше, це також дозволило йому легко увійти в державну управлінську систему Візантії. По-друге, у своїх творах він докладно міркував про чиновничестве Імперії і порівнював його з римською системою. Ці паралелі не випадкові. У 376 році єдина Римська імперія розпалася на дві частини. Східна половина і стала Візантією. Західна ж загинула під натиском варварів. Скоро на сході восторжествувала грецька культура і мова. Це змінило державну систему. Римські закони і моделі були переформатовані під нові реалії. Прокопій був прихильником старих зразків, які з’явилися ще у Вічному місті.

Державна служба

Так чи інакше, але йому вдалося швидко просунутися по службі. У 527 році імператор Юстиніан (один з найбільш успішних і відомих правителів Константинополя) призначив його радником і секретарем до Флавіа Велизарию. Це був головний полководець держави і права рука правителя. Звичайно, на таку посаду не могли призначити кого попало. Історик Прокопій Кесарійський вже тоді користувався абсолютною репутацією у своєму середовищі.

Участь у важливих подіях епохи

Завдяки своїй посаді секретар Велізарія зміг стати свідком самих значних і великих подій тієї епохи. В кінці 20-х років VI століття він побував у Персії, з якою у Візантії була війна. Через кілька років у столиці імперії Константинополі почалося небачене повстання Ніка. Його своїми очима бачив Прокопій Кесарійський. Роботи історика були присвячені подіям, з якими він зіткнувся на своєму життєвому шляху.

Такою, наприклад, була візантійська кампанія проти королівства вандалів у Північній Африці. Поки Велізарій вів армії на штурм міст ворога, його секретар ретельно фіксував усе, що відбувається, щоб потім використовувати цей матеріал у своїх глибоких і цікавих книгах.

Вандали були варварами, які зруйнували Західну Римську імперію. Крім них, на її уламках оселилися й інші народи. Такими були готи, які осіли в Італії. З ними Велізарій провів дві війни, на яких був і Прокопій Кесарійський. Біографія історика була сповнена надзвичайними подіями, пов’язаними з небезпеками. У 540 році він знову опинився на війні з персами, які вторглися в Сирію. А після цієї кампанії в Константинополі почалася смертоносна епідемія чуми.

Ключовою перевагою Прокопія перед іншими дослідниками тієї епохи був його високопоставлений статус. Він мав доступ до секретних документів і листування Велізарія з Юстиніаном. Історик також зарекомендував себе як дипломат, так як він був присутній при кожній зустрічі з закордонними правителями, з якими велися війни і укладали перемир’я.

Широкий кругозір письменника

Прокопій Кесарійський помер у Константинополі в 565 році. Свої останні роки він провів за обробкою величезного матеріалу, накопиченого ним за час служби. Завдяки своєму освітою він володів всіма навичками чудового письменника. Це допомогло йому написати безліч книг, велика частина яких перекладена і на російську мову.

У творчості Прокопія постійно зустрічаються посилання на античних авторів. Немає сумніву, що він був освіченою людиною і знав Фукідіда, Гомера, Ксенофонта і Геродота. Також письменник прекрасно розбирався в грецькій історії, що допомагало йому в описі провінцій Візантійської імперії. Він був сильний і в античній міфології, яка до того часу вже стала рудиментом минулого (в державі офіційною релігією було християнство). Це було великою удачею, так як набольшей частини імперії вивчення язичництва вже якщо не каралося, то не заохочувалося. На батьківщині ж продовжували досліджувати спадщину минулого, що робив і Прокопій Кесарійський. Фото руїн міста говорить про те, що це було квітуче місце, де були всі умови для отримання різнобічних знань — від філософії до історії.

«Історія війн»

Найбільше Він відомий своєю восьмитомным працею під загальною назвою «Історія війн». У кожній частині описується конкретний конфлікт Візантії епохи Юстиніана. Ця жива хроніка, яку вів письменник, завершується подіями 552 року.

В цілому вісім томів можна розділити на трилогію, яка описує війну з персами, вандалами і готами. При цьому у світовій видавничій практиці склалася традиція друкувати кожен розділ окремо. Це ніяк не порушує логічного порядку оповіді, так як в цілому ці твори були написані окремо, хоч і описували одну епоху.

Фірмовим стилем письменника була масштабність. Про кожній війні він розповідав з докладними описами регіону, де вона проходила. Крім географічних особливостей, Прокопій досліджував історію та етнічний склад кожного краю. За його життя була видана «Історія війн» та «Про споруди». Завдяки цим книгам автор став патріархом візантійської історії. Сучасники заслужено порівнювали його з Геродотом.

«Таємна історія»

Є ще два відомих твори Прокопія: «Про споруди» і «Таємна історія». Після публікації вона викликала чимало скандалів.

Що хотів сказати Прокопій Кесарійський у своїй «Таємній історії»? У ній він описував всі ті ж події його доби, проте на цей раз він розглядав їх зовсім під іншим кутом. Якщо читач проштудіює «Історію воєн» і «Таємну історію», то у нього може виникнути почуття когнітивного дисонансу. У першій книзі автор пише згідно офіційній точці зору на події. А ось в «Таємній історії» він не цурався критикувати перших осіб імперії.

Подвійність Прокопія

Із-за недостатності відомих фактів біографії Прокопій може здатися людиною непослідовним, як ніби у нього немає своєї позиції. Тим не менш велика частина дослідників його праць сходиться на думці, що письменник не любив режим Юстиніана, а свої «офіційні» книги писав для того, щоб не йти на конфлікт із владою. Але навіть це не скасовує того факту, що це література найвищої якості з докладними описами, яких немає вже ні в одному джерелі цього часу.

Політична ангажованість ніяк не зашкодив якості матеріалу, автором якого був Прокопій Кесарійський. Коротка біографія автора може дати зрозуміти, що він чудово розумівся на тому, про що писав. Особливо яскраво і цікаво він описував побут і життя варварських племен – германців і слов’ян, які контактували з Візантією. Цей матеріал особливо цінний, так як від тих звичаїв і норм нічого не залишилося, і відновити їх можна тільки за подібними джерелами.

Опис життя варварів

Що спонукало Прокопія Кесарійського так докладно взятися за це питання? По-перше, справа в його походженні. Він був сирійцем і эллинизровался тільки з часом, беручи грецькі норми і мова як вірний підданий імперії. Тобто з самого раннього дитинства він ріс у середовищі різних культур, які сусідять один з одним.

По-друге, Прокопій вивчав мови і звичаї чужих народів з практичних цілей. Так як він працював у штабі діючої армії, йому було необхідно знати про ворога якомога більше. Цим можна пояснити той факт, що він так докладно описує історію варварів або персів. Завдяки экскурсам в минуле автор показував читачеві, як живе і взаємодіє незрозуміле й чуже суспільство, де панують зовсім не візантійські порядки. Наприклад, це дуже добре простежується на прикладі готської знаті, яку Він описав у всіх подробицях.

Він сам ставав свідком їх відносин і бував в поселеннях слов’ян і германців. Цим він вигідно відрізняється від, наприклад Тацита, який свої історичні праці писав, не виходячи з кабінету (хоча їх високу якість також важко заперечити). І тим не менш тільки у візантійського секретаря можна зустріти його фірмовий стиль, який оживляв картинки побуту і життя далеких народів, чого не було в інших авторів.

«Про споруди»

Ця книга є унікальним твором. Незважаючи на специфічність і сухість мови, твір залишається унікальним джерелом для істориків, археологів і людей, які просто цікавляться минулим. У книзі Прокопій описує всю будівельну діяльність епохи Юстиніана.
При цьому імператорі Візантія пережила свій найбільш яскравий розквіт. Багатство і забезпеченість скарбниці дозволили правителю вкладати гроші в найграндіозніші проекти свого часу.

Саме їх описує Прокопій. Велика частина його уваги приділено, звичайно ж, столиці імперії – Константинополя, де і розгорталися «будівництва століття». Також автору вдалося на тлі свого фактурно матеріалу поміркувати про внутрішню і зовнішню політику держави.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/221442-prokopii-kesariiskii-bio/