І пінобетон і газобетон є різновидами так званих ніздрюватих бетонів. Технологія виготовлення і того і іншого була розроблена в 19 столітті, але в силу ряду причин область застосування залишалася не надто великою. Світовий бум виробництва розпочався в кінці минулого століття і триває по сьогоднішній день. Цікаво, що виготовлення газобетону в СРСР в промислових масштабах стартувало ще в 30-ті роки 20-го століття, і багато в чому вітчизняні напрацювання у цій сфері випереджали європейські. Отже, чим відрізняється піноблок від газоблоку, і де використовуються той і інший?
Зміст статті
Газоблок
Блоки з газобетону (або просто газоблоки) виготовляються на спеціалізованих підприємствах. Виробничий цикл включає наступні процеси.
- Приготування суміші, що складається з:
- цементу (близько 20 %);
- вапна (близько 20 %);
- кварцового піску (близько 60 %);
- алюмінієвої пасти (не більше 1 %);
- води.
- Заливання у форми (моноліти великого розміру).
- Після часткового застигання (2-3 години) моноліт розрізається на газоблоки потрібного розміру, стандарт – 200 х 300 х 600 мм, але іноді бувають і інші габарити.
- Для повного затвердіння блоки витримують у автоклавах при підвищених тиску і вологості (автоклавний газобетон) або спеціальних камерах при нормальному тиску і підвищеної вологості (неавтоклавний газобетон).
На наведеній нижче фотографії газобетон до приміщення в автоклав (зліва) і після виходу з нього.
Відмінність піноблоку від газоблоку в тому, що при виготовленні газобетону вапно вступає в хімічну реакцію з алюмінієвої пастою і в результаті утворюються бульбашки газу, що заповнюють до 85 % обсягу готового виробу. А ось при виробництві пінобетону для отримання пухирців використовується інша технологія (про це нижче). Щільність всіх ніздрюватих бетонів – від 0,3 т/м3 до 1 т/м3 (щільність води) і навіть 1,5 т/м3. Блоки з низькою щільністю із-за невеликої міцності застосовуються виключно як утеплювач, а більш важкі можуть використовуватися для зведення несучих стін при малоповерховому будівництві. Пори пінобетону за розмірами трохи більше, ніж у газобетону, але на експлуатаційні якості матеріалів ця відмінність впливає мало.
Зведення стін з монолітного пінобетону:
до змісту ?Різниця між пеноблоком і газоблоком
При виробництві пінобетону застосовується значно більш проста технологія. Цемент, пісок і вода у звичайній бетономішалці доводяться до консистенції будівельного розчину, і отримана суміш по шлангу надходить в міксер, куди по іншому шлангу закачується піноутворювач. Про нього, мабуть, варто сказати докладніше. Існують спеціальні промислові піноутворювачі, які додаються у воду, завдяки чому виходить готовий до закачування в міксер складу.
Цікаво, що точно такий же ефект дає використання звичайного побутового миючого засобу кшталт «Фейрі», щоправда, це трохи підвищує собівартість продукції. Але зате піноблоки після висихання виділяють яблуневий або м’ятний аромат – залежно від різновиду миючого засобу. Таке його застосування – це, звичайно, курйоз і технічний екстремізм, однак за подібність хімічного складу досягається аналогічний ефект. Природно, подібних випадків дуже мало, їх можна перерахувати по пальцях.
У міксері надійшла цементно-піщана суміш і піноутворювач змішуються, внаслідок бетон виходить пористим – тобто утворюється щось на зразок бетонної піни. Склад розливається по формах, причому габарити виробів зазвичай такі ж, що і у газоблоків. Після затвердіння блоки відправляються в спеціальну камеру для просушування. Цей спосіб виробництва пінобетону називається класичним. Існують і інші: спосіб сухої мінералізації і баротехнология. Вони більш складні, але дозволяють краще контролювати щільність пінобетону.
Враховуючи, що за експлуатаційними якостями обидві різновиди ніздрюватого бетону відрізняються мало, виникає резонне питання: в чому різниця між пеноблоком і газоблоком, якщо виробництво тих і інших за різними технологіями зберігається? Справа в тому, що лінію по отриманню піноблоків можна влаштувати на малій виробничій площі, використовуючи заводський цех навіть досить компактних розмірів. А ось для газобетону потрібні значно більші простори. Адже при його виготовленні застосовується багато різноманітного обладнання.
Крім того, компактність лінії для пінобетону дає змогу з порівняно невеликими витратами перемістити її до місця будівництва і заливати монолітні стіни, пропускаючи стадію виготовлення блоків. Вибір виробництва тих чи інших блоків залежить і від ряду місцевих умов. Це доступність і прийнятна вартість різних видів сировини, наявність підведеної до місця виготовлення залізниці і потреби тутешнього будівельного ринку. При невеликих запитах (наприклад, у малих населених пунктах) важливою перевагою піноблоків є можливість випускати їх незначними партіями (кілька десятків кубів на добу), в той час як при виробництві газобетонних блоків зазвичай фігурують куди більш значні обсяги.
до змісту ?Порівняльна таблиця
Піноблоки
Газоблоки
Габарити
200 х 300 х 600 мм, можливі інші задані розміри або моноліт довільної форми
200 х 300 х 600 мм або інші задані розміри
Спосіб отримання поруватої структури
Механічний
Хімічний
Область застосування
Зведення несучих конструкцій при малоповерховому будівництві, а також утеплення
Та ж, що і у піноблоків
Виробництво
Можливо на невеликих площах малими партіями
Необхідні великі площі з-за більш складною технологією і великих обсягів виробництва
