Хвороба вестибулярного апарату у людини

Хвороба вестибулярного апарату у людини було описано ще 1861 році, французьким лікарем — Проспер Меньер. Він описав синдром, що складається з декількох симптомів (зниження слуху, шум у вухах, запаморочення) і дане захворювання отримало назву – Хвороба Меньєра. Хвороба розвивається нападоподібний методом, і слух знижується від нападу до нападу.

Як саме розвивається хвороба вестибулярного апарату у людини такого типу досі невідомо. Є безліч припущень, але жодне не пояснює всю симптоматику хвороби. Ось деякі з них:

— Порушення обміну речовин і мінералів в эндолимфе (рідина всередині завиткового лабіринту);

— Вегетативна дистонія;

— Ангионевроз;

— Нервово-трофічні порушення;

— Можливість розвитку інфекції або алергії;

— Загальні порушення харчування, виснаження; порушення мінерало-вітамінного балансу і водного обміну.

 

Одне стає ясним для лікарів, що в улитковом лабіринті накопичується занадто багато рідини, яка створює тиск – утворюється набряк, або по іншому гидропс (ендолімфатична водянка). Такий набряк може бути обумовлений порушенням вегетативної іннервації судин лабіринту. Така іннервація забезпечує звуження і розширення судин під впливом гормонів (адреналіну, норадреналіну, ацетилхоліну).

Хвороба вестибулярного апарату у людини проявляється трьома основними симптомами:

— Напад запаморочення, що супроводжується нудотою;

— Одностороннє зниження слуху;

— Шум у вусі з втраченим слухом.

 

Багато часу вважалося, що хвороба Меньєра це одностороннє захворювання, останнім часом стали діагностувати і двостороннє ураження вестибулярного апарату (близько 10-15%). Можливо це із-за більш професійною та глибокої діагностики в сучасній медицині.

Напади захворювання настає раптово, у будь-який час доби, але частіше вночі або вранці, починаючи з сильного запаморочення, нудотою, навіть блювотою. Іноді пацієнт описує наступ провісників, таких як легкий шум у вухах, легка втрата рівноваги, після чого може настати сам напад. В процесі нападу настає закладеність, оглушення у вусі, збільшується шум. Сам шум у вухах на початку захворювання з’являється періодично, але по мірі розвитку стає постійним і має низькочастотний характер.

 

Напад може тривати від декількох хвилин до декількох днів, але в середньому не більше 2-3 годин, після чого стан швидко нормалізується і у людини відновлюється працездатність. Запаморочення настає настільки різко, що пацієнт може просто впасти, чи важко триматися на ногах, намагається лягти в горизонтальне положення, і найлегше це виходить з закритими очима. Будь-яка зміна положення тіла погіршує стан, посилює нудоту, викликає блювоту. Часто напад може бути викликаним психоемоційним або фізичним стресом.

Частота нападів може бути різною, і період між ними може тривати від декількох днів до декількох років. Слух під час нападу знижується, але може відновитися після закінчення нападу. Однак все ж зниження слуху прогресує від нападу до нападу.

Частота нападів в літньому віці зменшується, і самі напади стають набагато м’якше і легше.

Звичайна аудіометрія виявляє у пацієнта погіршення слуху переважно на низьких частотах, підвищуються пороги кісткової провідності. Параметри ступеня приглухуватості можуть змінюватися. А коли проробляється надпорогова аудіометрія, спостерігається неадекватне сприйняття збільшених звуків.

 

    Існують декілька форм хвороби:

— Важка – коли напади повторюються щотижня або щомісяця, і тривають до 5 годин. Короткочасні ремісії. Пацієнти втрачають працездатність, а приглухуватість
інтенсивно прогресує. Лікування не є ефективним.

— Середня – напади проявляються майже також, як і у важкій формі, тільки симптоми більш м’які. Втрата слуху не відновлюється в періоді ремісії. А працездатність настає через кілька днів після нападу.

— Легка – зустрічається найчастіше і проявляється нападами описані вище. Втрата слуху відбувається повільно.

 

Хвороба вестибулярного апарату у людини лікується за допомогою величезної кількості ліків і методів, так як точна причина виникнення не зрозуміла, лікарі вдаються до декількох підходів. Використовуються вітаміни, мінерали, гормональні препарати, ліки діють на вегетативну нервову систему, що впливають на тонус судин; протиалергічні препарати, антибактеріальні. Також використовується оперативне втручання, спрямоване на видалення симптомів нападів.

Кількість методів лікування показує, що жодна з них не є універсальним.

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/207832-hvoroba-vestibyliarnogo-aparaty-y-ludini/