Антихолінергічні препарати: список. Механізм дії антихолінергічного препарату

Антихолінергічні препарати — це лікарські речовини, які блокують дію природного медіатора — ацетилхоліну — на холінорецептори. У зарубіжній літературі ця група лікарських речовин називається «делирианты» за рахунок здатності викликати делірій.

Трохи історичних фактів

Раніше, в середині 20 століття, препарати антихолінергічної дії використовували для терапії хронічної обструктивної хвороби легень і бронхіальної астми, але вони були витіснені більш сучасними препаратами з меншою кількістю можливих побічних ефектів. З розвитком фармакології вчені змогли розробити такі холіноблокатори, які не володіють тим самим величезним списком побічних ефектів. Лікарські форми були вдосконалені, і в терапевтичній практиці пульмонологічних захворювань знову стали застосовуватися антихолінергічні препарати. Механізм дії цієї групи лікарських речовин досить складний, але можливо описати головні ланки.

Як працюють холіноблокатори?

Головна дія антихолінергічного препарату полягає у блокуванні холінорецепторів і неможливості впливу на них медіатора – ацетилхоліну. Наприклад, в бронхах блокуються рецептори, розташовані в гладкій мускулатурі.

Класифікація препаратів

В залежності від того, на які рецептори впливають антихолінергічні препарати, список поділяється на великі групи:

  • М-холіноблокатори (атропін, скополамін, іпратропію бромід).
  • Н-холіноблокатори (пентамін, тубокурарин).

Залежно від вибірковості дії:

  • Центральні, або неселективні (атропін, пирензепин, платифілін).
  • Периферичні, або селективні (іпратропію бромід).

М-холіноблокатори

Основним представником цієї групи лікарських речовин є атропін. Атропін — це алкалоїд, який міститься в деяких рослинах, таких як беладона, блекота і дурман. Найбільш виражену властивість атропіну – спазмолітичний. На фоні його дії знижується тонус м’язів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, сечового міхура, бронхів.

Атропін призначають всередину, підшкірно і внутрішньовенно. Тривалість його дії становить близько 6 годин, а при використанні атропіну вигляді крапель тривалість збільшується до семи днів.

Фармакологічні ефекти атропіну:

  • Розширення зіниць очей за рахунок стимулюючого впливу на круговий м’яз райдужки — м’язи райдужної оболонки розслабляються, відповідно, зіниця розширюється. Максимальний ефект настає через 30-40 хвилин після закапування.
  • Параліч акомодації — кришталик розтягується і ущільнюється, антихолінергічні лікарські препарати налаштовують очей далеке видіння.
  • Почастішання серцевих скорочень
  • Розслаблення гладкої мускулатури в бронхах, шлунково-кишковому тракті, сечовому міхурі.
  • Зниження секреції внутрішніх залоз, таких як бронхіальні, травні і потові.

Застосування атропіну

  • В офтальмології: дослідження очного дна, визначення рефракції ока.
  • У кардіології атропін застосовують при брадикардії.
  • В пульмонології застосовуються антихолінергічні препарати при бронхіальній астмі.
  • Гастроентерологія: при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гіперацидному гастриті (за рахунок зниження секреції соляної кислоти травними залозами). Препарат ефективний при кишкових кольках.
  • У анестезіологи атропін використовують у вигляді премедикації перед різними хірургічними втручаннями.

Побічні ефекти атропіну.

Характерні сухість у роті і гортані, світлобоязнь, порушення близького бачення, запори, утруднення сечовипускання.

Атропін категорично противопоказанно застосовувати при глаукомі за рахунок ефекту підвищення внутрішньоочного тиску. Антихолінергічні препарати протипоказані при нетриманні сечі, так як розслаблюють мускулатуру сечового міхура. Холінолітики потребують точному підборі дозування. При перевищенні дози настає отруєння організму, для якого характерно рухове і емоційне збудження, розширення зіниць, осиплість голосу, утруднення при ковтанні, можливе підвищення температури. При більш тяжкому отруєнні хворі починають втрачати орієнтацію в просторі, перестають впізнавати оточуючих людей, виявляються галюцинації та марення. Можливий розвиток судом, які переходять у кому, а за рахунок паралічу дихального центру швидко настає смерть. Найбільш чутливі до перевищення дози діти — їх смертельна доза становить 6-10 мг.

Скополамін за будовою схожий з атропіном, але на відміну від нього має переважно пригнічувальний вплив на ЦНС, діючи як заспокійливе. Саме це властивість використовують у практичній медицині скополамін застосовують при різних розладах вестибулярного апарату – запаморочення, порушення ходи і рівноваги, для запобігання розвитку морської та повітряної хвороби.

Антихолінергічні препарати включені до складу препарату «Аерон», який часто застосовується перед майбутніми поїздками на літаках і кораблях. Дія таблеток триває близько 6 годин. Існує нетаблетированная форма – трансдермальна терапевтична система – пластир, який клеїться за вухо і виділяє препарат протягом 72 годин. Ці антихолінергічні препарати – антидепресанти, в особливо запущених випадках допомагають швидко підняти настрій хворому, який знаходиться в хронічній депресії.

Іпратропію бромід («Атровент») — бронхорозширювальний засіб. При інгаляційному застосуванні практично не всмоктується в кров і не чинить системного впливу. За рахунок блокади холінорецепторів гладкої мускулатури бронхів виробляє їх розширення. Ці антихолінергічні препарати випускаються у вигляді розчину для інгалятора або дозованого аерозолю, і ефективні при бронхіальній астмі та ХОЗЛ. Побічні ефекти – нудота і сухість у роті.

Тіотропію броміди – антихолінергічні препарати, по властивостях схожі з іпратропію бромідом. Випускаються у вигляді порошку для інгаляції. Відмітна особливість цього препарату полягає у тому, що він більш тривало впливає на холінорецептори, тому більш ефективний, ніж іпратропію бромід. Застосовується при ХОЗЛ.

Платифілін — алкалоїд хрестовика. На відміну від інших холіноблокаторів, платифілін здатний розширювати кровоносні судини. За рахунок цієї властивості відбувається незначне зниження кров’яного тиску. Препарат випускають у вигляді розчину і ректальних свічок. Застосовують при спазмах в гладкій мускулатурі внутрішніх органів, печінковій та нирковій коліках, бронхіальній астмі, а також при болях, викликаних спазмом при загостренні виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. В офтальмологічній практиці платифілін застосовують у вигляді очних крапель для розширення зіниць.

Пирензепин — переважно блокує клітини шлунка, які виділяють гістамін. За рахунок зменшення секреції гістаміну знижується виділення соляної кислоти. У звичайних терапевтичних дозах цей препарат практично не впливає на зіниці і серцеві скорочення, тому в основному пирензепин приймають всередину для лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.

Н-холіноблокатори (гангліоблокатори)

Механізм дії полягає в тому, що антихолінергічні препарати цієї групи блокують симпатичну і парасимпатичну іннервацію на рівні нервових вузлів, зменшують виділення адреналіну і норадреналіну, перешкоджають збудженню дихального і судинорухового центру. Причому чим більший вплив симпатичної або парасимпатичної іннервації, тим більше виявиться блокуючу дію.

Наприклад, на величину зіниць сильніше впливає парасимпатична іннервація — як правило, зіниці зазвичай звужені. У цьому випадку холіноблокатори будуть впливати на парасимпатичну нервову систему — в результаті зіниці розширяться. Практично всі кровоносні судини знаходяться під впливом симпатичної нервової системи — препарати усувають її вплив і розширюють кровоносні судини, за рахунок чого знижується тиск.

Н-холіноблокатори мають бронхорасширяющим дію і застосовуються при спазмі бронхів, знижують тонус сечового міхура, тому можуть призначатися ці антихолінергічні препарати при утрудненому сечовипусканні. Додатково ці лікарські речовини знижують секрецію внутрішніх залоз, а також уповільнюють перистальтику ШЛУНКОВО-кишкового тракту. У медичній практиці використовується в основному гіпотензивну дію, якою володіють ці антихолінергічні препарати. Список побічних дій обширний:

  • З боку ШКТ: сухість у роті та запор.
  • З боку респіраторної системи: кашель, можливо відчуття місцевого подразнення.
  • З боку ССС: аритмії, виражене серцебиття. Ці симптоми зустрічаються рідко і легко усуваються.
  • Інші ефекти: можливо зниження гостроти зору, розвиток гострої форми глаукоми, набряки.

Протипоказання до застосування антихолінергічних препаратів

  • Підвищена чутливість до похідних атропіну та інших компонентів препаратів.
  • Вагітність (особливо 1 триместр).
  • Лактація.
  • Дитячий вік (відносне протипоказання).
  • Абсолютно протипоказано застосування препаратів при закритокутовій глаукомі у пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно ретельно стежити за станом крові та сечі.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/207248-antiholinergichni-prepara/