Адаптація першокурсника та поради студентам

Добрий день, дорогі студенти! Адаптація першокурсника – це норма. Ми сьогодні дамо поради студентам – першокурсникам. Кожен, хто вчора ще був школярем, а тепер студент, що вступив у новий етап життя. Тому доводиться звикати до нових умов, друзям, співмешканцям в кімнаті гуртожитку, педагогам, а часом навіть до нового регіону.

Які проблеми зазвичай виникають у першокурсників?

Зміст статті

Адаптація першокурсника та поради студентам
Опікунів не буде!

Не має значення, студент з міста чи з села – дезорієнтовані все. Насамперед першокурсники бояться задавати питання. Тому часто блукають між корпусами, панікують, якщо не зрозуміли, що саме готувати на семінар і т. п.

Замість цього потрібно зрозуміти, що ставлення викладачів до студентів як до дорослих, і за ними ніхто не буде бігати, ніхто не буде перепитувати енну кількість разів, чи зрозумів ти, що повинен зробити, ніхто не стане дзвонити, щоб нагадати про важливе.

Тому час ставати дорослим, навчитися розраховувати тільки на себе і перейти від стану школяра до стану студента.

Адаптаційний період проходять всі – це норма. В цей час кожен, поза залежності від характеру, певною мірою переживає тривогу, тяжкість, смуток. Звикання зазвичай супроводжується невеликим стресом, навіть може виникнути депресія.

І тільки невеликий відсоток у перші місяці хоче кинути навчання. Це в основному ті, хто після пар залишається один, тому що батьки зняли кімнату/квартиру. Їм стає нудно, нецікаво.

В таких випадках важко проходить адаптація першокурсника, треба зосередитися на цілі: «Я приїхав/приїхала сюди вчитися, здобувати знання, а не розважатися».

Так, студент з одного боку отримує свободу, коли його ніхто не контролює, як це було досі, а з іншого – відповідальність за себе, самостійність, можливість приймати рішення, тобто ця свобода є від чого і для чого.

Враження та очікування

Зазвичай перше враження один про одного ми складаємо відразу, в основному, за стилем одягу і манери поведінки. І воно оманливе. Істинність виникає вже при спілкуванні з самою людиною, а це вимагає часу. Вирішальна перша сесія, тому що тоді самі студенти бачать, хто на що здатний.

В адаптаційний період найбільше страждають ті студенти, які багато чого очікують. Тут треба пам’ятати: чим більше очікуєш, тим більші розчарування відчуваєш. Тому краще чекати менше. Зазвичай ті, які багато чекають, сподіваються, що відразу знайдуть багато друзів, все одразу зміниться.

Зазвичай вони намагаються кардинально почати нове життя, раптово порвати контакти з друзями. Інші ж категорично не хочуть нових відносин і тільки й чекають вихідних, щоб поїхати додому, до шкільним друзям. Ні першого, ні другого робити не варто. Це крайнощі.

Адаптаційний період студента і адаптація першокурсника в клом – це свого роду тригер, тобто пусковий механізм, коли самотній стає більше самотнім, в упередженого зростає упередженість, а надмірно прив’язані до батьків наголошують на відносинах. Тобто проблеми, які були досі, поглиблюються.

Як цьому зарадити?

Перш за все, не боятися ставити питання – і звичайні побутові, і ті, що стосуються навчання. Кожен має право знати вимоги викладача і отримати від нього повний обсяг лекцій. Якщо ж викладач тільки вимагає, то студенти мають право поскаржитися.

Коли з співмешканцями в кімнаті неможливо самостійно вирішити конфлікт, то треба звернутися за допомогою до коменданта або куратору групи. У таких випадках розселяють, а грубих порушників виселяють з гуртожитку, скажімо, за вживання алкоголю.

Напевно, добре, коли в кімнаті селять студентів за однією спеціальністю і серед них є старшокурсник. Він допоможе з конспектом, розповість про вимоги викладача, дасть слушну пораду. Вкрай рідко студента не сприймає вся група або він сам не сприймає нікого.

Переважно від цього страждають люди з низькою самооцінкою і налаштовують себе на не сприйняття.

У таких випадках варто зосередитися на навчанні. У групі цінують тих, хто добре вчиться.

І ніколи не намагайтеся сподобатися всім! Зазвичай більшого успіху в житті добиваються люди, які мають занижену самооцінку, ніж самовпевнені.

Кожному треба взяти на себе відповідальність за себе з позиції особистості, громадянина, представника країни, нації, жителя міста.

Пережити адаптацію допоможе компетентність – знати, що зі мною відбувається, що це пройде, заради чого я переживаю певні труднощі, що мені заважає, і що я роблю, щоб подолати проблемыи щоб адаптація першокурсника пройшла без проблем.

Удачі!

© 2015,

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/201258-adaptaciia-pershokyrsnika-ta-poradi-stydentam/