«Наше повинно бути відмінним!», «Щоб вникнути в ситуацію – треба піти і подивитися самому!»… Плакати. Це перше, що кидається в очі в цехах заводу ТОВ «СарыаркаАвтоПром».
Увага, коментарі під фото.
Як виявилося, цей досвід, перейнятий у японців. Костанайцы його взяли на замітку на японському заводі Toyota. І, ледь був змонтований цех, в ньому розмістили плакати. Це, на думку керівництва заводу, мотивує на створення якісного продукту.
ТОВ «СарыаркаАвтоПром» – перше підприємство в Казахстані, яке перейшло на дрібновузлове виробництво, включаючи зварювання, фарбування і складання. Базується воно на костанайском автомобільному заводі, чия мета – автомобіль на 100% made in Kazakhstan
Система мотивації тут проглядається і в оцінці праці людей, які роблять перші позашляховики казахстанського виробництва. Їх середня зарплата – 90 тисяч тенге, не рахуючи премій. При нарахуванні премії враховується все: допущений брак в роботі, запізнення або ж, навпаки, ініціатива, перевиконання плану, якість.
Все починається в цеху зварювання. Тут в основному працюють молоді хлопці 20-25 років. Вчорашні випускники місцевих коледжів та вузів. По-перше, тому що їх простіше перевчити, по-друге – тут потрібно і бігати, і стрибати, і застосовувати фізичну силу.
– Всі деталі приходять з Японії, штамповані, ми їх зварює, – пояснює бренд-менеджер Олександр Ревенко. – Штампувальне обладнання – це дуже дорого, окупається після мільйони кузовів. Можливо, колись це буде і в Костанаї. Поки ж у нас план на рік – 3 тисячі автомобілів.
Один зварювальний апарат важить 50 кг. Вся ця техніка була спочатку зібрана в Японії. Перевірена, а потім розібрана і відправлена в Костанай. Японські фахівці під час складання кілька разів приїжджали в Казахстан. Лінієчками заміряли всі стелажі. В їх схемі було прописано, де і під яким кутом вони повинні стояти, до міліметра! Мета – працівник не повинен робити навіть зайвого кроку, повороту, нахилу.
Ще японці запам’яталися костанайцам підвищеною секретністю. Жодних схем, тільки картинки майбутніх цехів. Така політика компанії. Все, що в ній розроблено, належить тільки їй. У співробітників пронумеровані ноутбуки та флешки. Причому до ноутбука підходить тільки службова флешкарти. Вся історія копіювання записується і потім перевіряється японської службою безпеки.
Час, витрачений даремно, – тут величезна розкіш. Ця економія, ясна річ, підвищує ефективність роботи. Але не це головне, пояснили японці, при таких розрахунках облаштування робочого місця і людина менше втомлюється. Така турбота про робітників. Але не варто сильно спокушатися. Конвеєрний режим диктує свої правила. Ось такий графік роботи. За день два перекуру за 10 хвилин і одну годину на обід. Деякі співробітники жартують: під ритм конвеєра так підлаштовуєшся, що і в туалет за графіком ходиш.
Зварнику Вадиму Симонову всього двадцять, а він вже бригадир:– Я навчався в автодорожньому коледжі. Після поїхав додому на прибирання пшениці. Сезон відпрацював і повернувся в місто. Тут і дізнався, що набір йде. Вчили нас японці. Я шкодую лише про те, що японського не знаю. У них якийсь зовсім інший підхід до роботи. Вони з бажанням все роблять, а не тому, що так треба. Я вважаю, мені дуже пощастило, що у нас в Костанаї відкрилося таке виробництво. У 20 років у мене такий досвід, про який я і не мріяв.
Кузов приходить в Костанай розібраний. Завдання зварника – зібрати його за 34 хвилини. За день виходить приблизно 11-12 кузовів. Перший пробний кузов костанайської Toyota, згадують хлопці, ще під керівництвом японців вони за одну зміну зварити не встигли. Зараз навіть смішно, а адже минуло лише 8 місяців.
– Саме цю модель Toyota в Середній Азії збирають тільки в Костанаї, – зазначив Олександр Ілларіонов, запрошений фахівець, поміняв на Костанай роботу на Автовазі. – Мені здається, те, що зараз відбувається в Костанаї, – це подія для всього Казахстану. Мені є з чим порівнювати. За рік тут здійснено сильний ривок вперед. Ще рік тому дочиста зносили старе обладнання, верстати і на рівному місці починали зводити цеху. Не минуло й року – і от, самі бачите.
Після зварювання напівфабрикати Toyota потрапляють в лещата вимірювальної лабораторії. Тут фахівці перевіряють геометрію кузова.
А ось те, що кожен кузов приймає по 13 ванн, про це не всі автолюбителі знають. У кожній ванні різні хімічні розчини. Вони очищають кузов від різного роду речовин, які можуть зробити забарвлення просто даремною. Це дає «купання» і антикорозійний ефект.
Крім хімічного циркулярного душа авто ще й приймає катафорезну ванну. Тобто миється машина під розрядами струму. Це дає майбутньому фарбування ефект рівномірності. Біля ванн то запах кислоти, то іонізованого повітря.
Після купання – сушка. Піч з жаром 180 градусів. Що стосується забарвлення, тут колористи Toyota майбутнім її власникам готові йти назустріч. Лінійка квітів широка.
На цьому етапі працюють в основному чоловіки. Зате майстер ділянки нанесення мастики – Альона Мороз, приїхала рік тому в Костанай з України. Сама себе Олена називає сірим кардиналом. Не завжди помітна, але завжди поруч, контролює роботу підопічних.
Дно покривається і протишумового мастикою.
І ось, коли кузов готовий до преображення, за нього беруться фахівці по грунтовці. Мастику наносять вручну, на кожен зварювальний шов. Це для герметизації, щоб в салон не потрапляла ні вода, ні навіть запахи.
На цьому етапі перетворення в робочих лавах з’являються дівчата.
На складанні їх і зовсім більшість.
Вправно орудують шуруповертами, видаючи 8 автомобілів на годину.
Кажуть, вони працюють акуратніше чоловіків. Це, до речі, під час свого візиту на завод відзначив і Нурсултан Назарбаєв. І ось тут, ніби навмисно, для прекрасної половини заводу японська техніка то і справа включає різні класичні мелодії.
Як виявилося, так система повідомляє про новий етап роботи. До звичайного пиканью швидко звикаєш, а тут – класика.
Ось так естетично відбувається народження казахстанської Toyota.
Після складання починаються численні етапи перевірки.
Контролюють зовнішній вигляд і функціональність авто.
Потім тестовий полігон. Вібрація, шум, гальмування, повороти, поведінка на нерівній дорозі – тут оцінюється все. А потім знову в цех: контролери-слюсарі дивляться, як авто відреагувало на перший пробіг.
Процес складання Toyota Fortuner, насправді, якщо розрахувати його на одну машину, займає всього півтори години.
Вартість костанайської Toyota в сервісних центрах – від 37 тисяч доларів.
В цехах по збірці Toyota практично кожен день журналісти. Особливо цікавиться костанайским автопромом республіканська преса. Робітники сміються: «Не цех, а знімальний майданчик якась».
Вони до цього вже так звикли, що просто не звертають увагу.
Президент Нурсултан Назарбаєв, відвідавши костанайський автомобільний завод, залишив свій автограф на одному з автомобілів. З того моменту на дану машину вишикувалася черга з бажаючих її купити, але вирішено було залишити примірник в музеї підприємства. Поки останній будується, президентська Toyota вже побувала на виставці в Астані. Днями автограф президента повернувся в Костанай.
– Всі розуміють, що відбувається тут, звичайно, подія, – зазначає
Бакчан Хусаїнов, начальник конструкторського бюро, професіонал з 40-річним стажем. – Ось я, коли по Костанаю їжу і зустрічаю на дорозі нашу Toyota, то так приємно на душі стає. Не за себе навіть. За країну. Я вам так скажу, ми багато чого можемо. І японці з нами не дарма стали співпрацювати. Ось тільки, передаючи нам досвід, і у нас, між іншим, дещо переймали. Цікавилися, розпитували, занотовували…
Ось так, під класичну мелодію і фотоспалахи камер, народжується новий казахстанський продукт. З назвою, яке дослівно перекладається як «успішний». І старт, здається, став таким. На сьогоднішній день з 380 вироблених в Костанаї позашляховиків Toyota Fortuner вже продана практично половина. За 8 місяців.
Поки їм знайомі лише казахстанські дороги. Міжнародний ринок – плани на майбутнє.
