Добрий день, дорогі домосіди. Ми сьогодні розповімо, як зробити водопровід з колодязя на дачі або в приватному будинку. В якості джерела водопостачання грамотно облаштований колодязь працює нітрохи не гірше свердловини на пісок. Він постачає практично той же об’єм води, схожого якості.

Крім того, колодязь прослужить довше примхливої свердловини, оскільки таке джерело ніколи не замулиться.

Тому власники колодязів з гарним дебетом і якісною водою можуть сміливо використовувати таке джерело як основи системи автономного водопостачання для заміського будинку.

І в даній статті ми розглянемо всі етапи будівництва такого водопроводу. Набір інструментів у валізі 188 предметів для тих, хто любить і вміє робити своїми руками роботи по дому і воліє возитися з автомобілем сам, без СТО.

Зміст статті

Як зробити водопровід з криниці в приватному будинку
Перший етап, як зробити водопровід з колодязя

Етап перший: монтаж напірного обладнання.

Напір автономної системи водопостачання генерує занурювальний або поверхневий насос. Перший агрегат «пірнає» в воду, а другий – залишається на поверхні. Для колодязя оптимальної різновидом напірного агрегату є саме поверхневий насос. Адже з-за незначної глибини та малого дебету джерела використання потужних заглибних агрегатів просто невиправдано.

Сам процес монтажу поверхневого насоса для колодязя передбачає розміщення обладнання напірного або над оголовком, або в підвалі будинку. В першому випадку над оголовком доведеться спорудити утеплену будівлю, захищає напірне обладнання в зимовий час. Ну а сам насос монтують на кронштейні, закріпленому на зовнішній стороні верхнього кільця.

У другому випадку насос або насосну станцію розміщують на подіумі (підлоговий монтаж) або кронштейні (настінний монтаж). Причому в якості місця розміщення насоса використовують максимально віддалене від житлових приміщень зону – підвал, кімнату в цокольному поверсі, прибудову і так далі. Адже поверхневий насос сильно шумить.

Для спрощення процесу монтажу ми рекомендуємо нашим читачам саме другий спосіб розміщення напірного обладнання – в підвалі будинку або в житловому цоколі. Оскільки при зовнішньому монтажі вам доведеться вкластися ще й у будівництво утепленого оголовка.

Тому подальші етапи споруди побутового трубопроводу будуть розглянуті з урахуванням розміщення насоса в будинку.

У фіналі етапу облаштовують лінію підключення насоса до мережі електропостачання. Причому «внутрішній» насос включають в розетку, а до «зовнішнього» агрегату доведеться тягнути повітряних або підземний кабель. Ось ще одне утруднення змушує відмовитися від монтажу насоса над оголовком.

Другий етап, як зробити водопровід з колодязя своїми руками

Другий етап: облаштування зовнішньої гілки водогону.

Облаштування зовнішньої гілки водогону починається з риття траншеї шириною 0,5 метра і довжиною від фундаменту до оголовка колодязя. Глибина траншеї завжди дорівнює глибині промерзання грунту – 1,5 метра в Середній смузі Росії.

Після завершення земляних робіт в кільці криниці, біля самого дна траншеї, висвердлюють діру, габарити якої збігається з зовнішніми габаритами свердловинного адаптера. Ще одну перфорацію – прокол роблять у стіні фундаменту.

Далі збирають дві гілки зовнішнього трубопроводу:

Перший ділянку з’єднає адаптер і воду, опустившись практично на всю глибину колодязя. На вільному торці цієї гілки монтують зворотний клапан, що перешкоджає зливу води в колодязь, ежектор – вузол напірного обладнання, що підвищує тиск у цієї гілки трубопроводу, і фільтруючий склянку.

Друга ділянка з’єднає адаптер і всмоктуючий патрубок насоса, розташованого в підвальному приміщенні. При цьому між торцем трубопроводу і патрубком насоса монтується кульовий кран, замикаючий зовнішню гілку трубопроводу по мірі необхідності. А весь траншейний ділянку зовнішній гілки обов’язково «упаковується» в утеплюючий чохол зі спіненого поліпропілену або короб з пінопласту.

У фіналі траншею засипають, залишаючи невеликий горбок над рівнем землі, який пропаде після остаточної усадки грунту.

Третій етап, як зробити водопровід з колодязя

Етап третій: підключення до гідроакумулятора або накопичувача.

Для стабільної роботи системи автономного водопостачання користувачеві необхідний накопичувальний бак або гідроакумулятор – ці ємності нівелюють можливі скачки тиску в системі, напір в якій підтримує електричний насос.

Крім того, за допомогою проміжних ємностей можна створити запас води, що подається користувачеві без затримки. Адже на перекачування рідини по трубах потрібно якийсь час, а гідроакумулятор чи бак-накопичувач пропонує порцію води тут і зараз.

А ще з допомогою проміжних накопичувачів можна розвантажити ресурс насоса, якому не потрібно включатися для того, щоб подати з дна колодязя в будинок чашку води.

Однак доступ до таких переваг відкривається тільки в разі використання наступної схеми монтажу:

Напірний патрубок насоса з’єднують зі спеціальним перехідником, обладнаним клапаном, що пропускає воду в накопичувальну ємність без руху у зворотний бік – до насоса, і відвідним штуцером, що дозволяє зливати воду з ємності, не спустошуючи робочу камеру насоса.

Усередині ємності монтують датчик рівня (у разі бака) або датчик тиску (у разі акумулятора). Вимірювальний прилад пов’язують з системою електроживлення насоса – він повинен включати насос при падінні рівня або тиску в ємності нижче критичної позначки і вимикати напірне обладнання при підвищенні цих показників вище критичного значення.

До відвідного штуцера перехідника, що зв’язує насос і накопичувальну ємність, підключають другий кульовий вентиль. Внутрішня гілка водогону, що з’єднує гідроакумулятор чи бак-накопичувач з споживачем, починається саме з цієї точки.

Втім, вся вищеописана схема підключення вже давно реалізована у форматі насосної станції – багатокомпонентного агрегату, до складу якого входить і насос, і гідроакумулятор, і датчики тиску та розподіляє потоки перехідник.

Четвертий етап, як зробити водопровід з колодязя

Четвертий етап: облаштування внутрішнього водопроводу.

Облаштування внутрішньої мережі гарячого та холодного водопостачання реалізується наступним чином:

Монтаж внутрішньої гілки починається з підключення до напірного штуцера насосної станції вентиля, зі здатністю відтинати цю частину побутової системи водопостачання від зовнішньої лінії.

За вентилем монтують колектор – особливий вузол, що розподіляє потік з двох і більше відгалужень. Причому на кожному відводі колектора монтують окремий вентиль, якщо цього не передбачив виробник розподільника.

Колектор.

Далі торцеве відгалуження колектора з’єднують з водонагрівальним приладом, виводячи в житлове приміщення крізь плиту цокольного перекриття. Те ж саме роблять і з бічними відгалуженнями, кожне з яких виводять на окрему точку споживання – на кухонний кран, на умивальник у ванній, на туалетний бачок, на пральну і посудомийну машину і так далі.

Під кухонним краном монтують фільтр, очищає воду до питного рівня. Напірний штуцер фільтра з’єднують з окремим краном, вбудованим в мийку.

До «гарячого» патрубку водогрійного приладу монтують ще один колектор, з допомогою якого можна облаштувати мережу гарячого водопостачання.

Для з’єднання відводів колектора з краном використовують металопластикові або поліпропіленові труби і відповідні фітинги.

Подібна схема гарантує стабільну роботу системи водопостачання, тиск в якій підтримує мембрана гідроакумулятора насосної станції, а не насос, який відповідає лише за наповнення проміжної ємності.

Як зробити водопровід з колодязя своїми руками в приватному будинку ми пояснили, копітка робота зробить комфортним проживання!

Як зробити водопровід з колодязя відео

© 2015,

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here