Зміст:
Білоруська весілля – воістину унікальний обряд. Всі
дії, які відбувалися в цей відрізок часу, мали глибокий сакральний
зміст. Жоден обряд, жодна весільна традиція не були випадковими або не
спланованими. Всі етапи підготовки до весілля, вінчання, самої весільної
церемонії і післявесільного періоду були ретельно обговорені, продумані і
вивірені. Послідовники білоруських традицій були впевнені, що тільки так можна
було створити міцну, дружну, щасливу і заможну сім’ю.
Вимоги до нареченому і нареченій, що пред’являються в Білорусі
За давнім білоруським звичаям у шлюб могла вступати лише
невинна дівчина. Ця цінність була надбанням публічного визнання. У
слов’ян існувало широко поширена думка про те, що за обман дівчину,
її родину, весь її рід і навіть все село буде чекати низка нещасть і
прокльонів. Саме тому після першої шлюбної ночі виставлялася на загальний
огляд сорочка нареченої або простирадло, на якій спали молоді. Крім того,
після першої ночі молодих було прийнято бити глиняні горщики. Якщо горщик
розбивався, то це було підтвердженням цнотливості нареченої. Якщо ж наречена
виявлялася не безневинною, розплата чекала не тільки її, а й її батьків. В
покарання гості ламали піч, били посуд, брата нареченої, нареченій або її
батькам одягали хомут і водили по селу, мастили дьогтем стіни й ворота,
обливали і бруднили родичів, а саму наречену садовили задом на коня і гнали
її назад до батьків.
Певні вимоги існували й нареченого. Так,
білоруський хлопець, яка досягла шістнадцяти років, зобов’язаний був сплатити
своєрідний вступний внесок у розмірі 1 руб. Тільки після цього його
допускали в суспільство інших молодих людей, де він отримував право знайомитися з
дівчатами. Для молодих хлопців ця сума була досить великою. Якщо ж у хлопця
не було рубля, то ні про яке весілля мова навіть не заходила. У ті часи
існувало досить суворе поділ на багатих і бідних. Якщо молоді люди
були представниками різних шарів, шлюби між ними вважалися неможливими.
Сватання в Білорусі
Перший передвесільний етап – сватання. Найбільш
сприятливими днями для сватання вважалися субота, понеділок і вівторок.
Приходили свататися 3-6 чоловік: хрещені батьки, сестри і брати. Нареченого до
цього обряду не допускали. Нерідко сватам доводилося вислуховувати відмова, що
було вкрай неприємно для сім’ї нареченого. Щоб цього уникнути перед тим, як
йти до батьків нареченої, рідня майбутнього чоловіка довго придивлялася до
відносин між молодими і до самої обраниці.
Свати не мали права приходити з порожніми руками. Вони
завжди брали з собою мед, горілку, короваї та інші дари. Сама дія
починалося з жартів. Як правило, завжди використовувалися фрази «ваш товар, наш
купець» і ін. Батьки потенційної нареченої повинні були вирішити, чи відмовити сватам
або взяти їх у сім’ю. Якщо батьки були згодні, то підходила черга і
самої нареченої, яка також повинна була дати свою згоду. Якщо все виходило
благополучно, то свати та родичі дівчини випивали пляшку вина, яку принесли
свати. Якщо ж дівчина говорила «ні», свати мали право забрати всі свої дари.
За повір’ями, якщо головний сват розбивав пляшку про ворота
відмовила дівчини, вона вже ніколи не виходила заміж.
Відео про весільних обрядах і традиціях у Білорусі
Найкращий час для весільної церемонії
Коли не можна було влаштовувати весілля:
- Весілля не грали під час постів: Успенського,
Петровського, Великого, Різдвяний. - Не влаштовували весільні гуляння напередодні великих
церковних свят, у четвер і у вівторок, у високосний рік, в травні і на
протягом цілого року після смерті будь-якого родича.
Сприятливим часом для весіль вважалося:
- Період від кінця серпня аж до Різдвяного посту
(винятком була тільки поминальний тиждень). - Період від Хрещення до Масляної (зимовий М’ясоїд).
Оглядини
Через пару днів після вдалого сватання майбутній чоловік і
його родичі знову приїжджають до нареченої. Тепер молоді повинні показати всім
присутнім всю свою красу, вміння і навички. Саме тому дана
традиція називається оглядини. Після цього мама молодої людини ретельно
вивчає придане нареченої. Весь процес оглядин супроводжується голосіннями і
піснями.
Рукобитье
Весільні традиції та звичаї в Білорусі включали в себе і
рукобитье. Перед весіллям відбувається ще одна важлива подія – запій або ж
рукобитье. Саме запій остаточно закріплює рішення про весілля. Після того
обидві сторони зробили рукобитье, ніхто вже не міг відмовитися від весілля.
Наречену з нареченим саджали за стіл поруч один з одним, а подружки нареченої
починали виконувати пісні, в яких величали майбутню подружню пару.
Примітно, але ні наречений, ні наречена при цьому нічого не
робили. Наречена могла тільки охати, ахати і плакати під завивання спеціально
запрошеної выльницы, а за нареченого говорили його родичі, дружки і свати.
Вечір
Перед днем вінчання (зазвичай у суботу) в будинку нареченої
проходив дівич-Вечір. Ця подія так і називалося – суборная субота. Подруги
наречені отримують благословення у її батьків, після чого плетуть весільний
вінок. За білоруським традиціям вінок повинен бути яскравим, круглим і щільним,
адже в цьому випадку життя майбутніх подружжя буде такою ж. Після цього подружки
нареченої починали плести вінки, робити прикраси для друзів нареченого і для себе.
Увечері наставав час приходу нареченого з друзями. Дружка повинен був передати
подарунки для молодої нареченої. Тільки після цього чоловіків пускали в будинок. Для того
щоб побачитися з нареченою, наречений зобов’язаний був заплатити викуп. До слова сказати,
парубочі в Білорусі влаштовувалися набагато рідше.
Весільна церемонія
Будь-яка білоруська весілля починається з випічки
традиційного короваю, який печуть як в домі молодої, так і в будинку нареченого.
Пекти пироги повинні були тільки заміжні жінки, серед
яких дуже віталися вагітні. Бездітні жінки і вдови до короваю
не допускалися.
До даного процесу весільні обряди і традиції у Білорусі
висували самі жорсткі вимоги.
Після того як нареченого повністю одягли і підготували до
поїздці за нареченою, його виводили у двір, в якому стояв заздалегідь
підготовлений стіл з святкової лляною скатертиною білого кольору. Батько хлопця
перев’язував його руки рушником і 3 рази обводив навколо столу. Після цього
нареченого вели до порога і вручали йому ікону. Після благословення матері син
вирушав у дорогу.
У будинку нареченої, також не сиділи без діла. Старші жінки
займалися святковим столом, у той час як дівчата готували наречену. За
старої традиції наречену не повинні були готувати в її ж будинку. З цією метою
підбирався будинок по тій же стороні вулиці, де проживав майбутній чоловік.
До будинку також висувалися суворі вимоги: в ньому не
повинно було бути пожеж, дитячих смертей, розлучених та вдів.
Майбутню дружину готували з усією відповідальністю і
ретельністю. Їй заплітали косу, підганяли наряд, перев’язували червоним поясом,
прикрашали голову фатою. Після того, як наречена була повністю готова, починався
викуп. Це дія завжди було гамірно, весело і навіть театрально. Після
вдалого завершення «операції» наречений вів свій дорогоцінний «товар» в будинок своїх
батьків. В будинку робили невелике застілля, і молоді вирушали до храму.
Відео про весільні традиції в Білорусі
У храмі молода пара ставала на рушник, під який
клали 2 п’ятака з міді та червоний пояс. Наречена під час вінчання та реєстрації
повинна стояти ліворуч від обранця, тобто у його серця. Після вінчання подружжя
вирушали вклонитися могилам предків.
Після офіційної частини починався сам бенкет, який тривав
3 дня. Через 9 днів після весілля робилося застілля для батьків, яким
з-за безлічі весільних турбот не вдавалося нормально побенкетувати в день
весілля. Тільки після цього починався медовий місяць, що тривав з 9-го по 40-й
день.
Особливості білоруської весілля
Які ще існують весільні традиції в Білорусі?
- Весільне вбрання. Білоруси підходили дуже уважно і до
вибір плаття, яке в обов’язковому порядку повинно було закривати ноги, плечі
і груди. Сама сукня купували в середу, тоді як туфлі до нього – в п’ятницю.
Інші дівчата не мали права приміряти чужі весільні вбрання. На весільну
одяг приколювали обереги-шпильки, у шарах сукні могли ховати маленькі
іконки, взуття клали горобинові листя, а в кишені – плоди горобини. - Фата. Це найважливіший аксесуар весілля, який ніс в собі
не тільки естетичне навантаження. Ця деталь весільного образу також мала
сакральний сенс. В кінці весільного торжества мама чоловіка підходила до нареченої і
знімала з неї фату, замість якої надягала на голову новоспеченої дружини
хустку. - Обручки. За давніми традиціями чоловікові діставалося
золоте кільце, а дружині – срібне. Таким чином створювалася пара Сонця і
Місяця. Кільця купувалися в одному місці. На них не повинно було бути ніяких
написів або малюнків. - Зустріч молодих перед застіллям. Молодят зустрічали з
медовухою і саморобним короваєм. Молоді повинні були випити горілку і вилити
її через свої плечі. Пара цілувала коровай і кланялася батькам.
- Застілля. До столу молоді підходили по руху годинникової
стрілки, а виходили навпаки. Для чоловіка і дружини готували однакові фужери, виделки
і ложки. Щоб збільшити свою плодючість, молоді повинні були з’їсти яєчню
однією ложкою. Під час застілля, танців, пісень і танців молоді не повинні були
розлучатися. У багатьох селах священики навіть зв’язували руки подружжю, щоб ні
один чоловік не міг стати між ними. - Гірко! Це слово звучало на весіллях не просто так.
Вважається, що саме за допомогою нього можна вберегти пару від пристріту, заздрості і
злих сил.
Безумовно, сучасні білоруські весілля сильно
відрізняються від колишніх. Тим не менш, багато пар намагаються дотримуватися законів
предків і вносять левову частку весільних традицій і в свої церемонії.
А Вам цікаві весільні традиції Білорусі? Який з обрядів Вам здався найцікавішим? Поділіться своєю думкою в коментарях.
