Персидський вчений Авіценна: біографія, поезія, праці про медицину

Середньовічні вчені та письменники з мусульманського Сходу були відомі в Європі з коротким імен або прізвиськ. Ось і перська Авіценна не виняток. Його справжнє ім’я у скороченому варіанті можна навести як Ібн Сіна.

Дитинство

Майбутній вчений народився в 980 році, недалеко від Бухари, в Середній Азії. З самого раннього дитинства дитина відрізнявся розумом і кмітливістю. До десяти років прекрасно знав Коран. В бухарської школі він спочатку вивчав законодавство, а згодом — філософію, логіку і геометрію. Це була епоха розквіту мусульманської науки. Східні вчені опинилися на кілька кроків попереду порівняно з європейськими середньовічними ченцями. Один з них — Абу Абдаллах Натили — взявся за навчання багатообіцяючого підлітка.

Авіценна, біографія якого надалі ознаменувався численними самостійними відкриттями, швидко вийшов з-під опіки наставників і став займатися поодинці. Великий вплив на 16-річного юнака справила книга Арістотеля «Метафізика».

Філософські погляди

Багато принципи, закладені давньогрецьким філософом у його працях, стали орієнтиром для перської послідовника. У своїх дослідженнях він був не самотній. Подібні погляди поділяли Аль-Кінді, Ібн Рушд і Аль-Фарабі. Ця школа отримала назву «східного аристотелізму». Авіценна, біографія якого сповнене різними відкриттями, став її ключовим прихильником.

У його роботах простежується строгий стиль викладу, підпорядкований логіці. У мусульманському богослов’ї він отримав назву «акль». Згідно з поглядами Авіценни, Аллах був вічним двигуном ідей і форм. Також він критикував антропоморфізм. Важливим принципом східного аристотелізму була геоцентрична система світу. Відповідно до неї Земля була серцем Всесвіту, а всі інші небесні тіла оберталися навколо неї.

У Бухарі

Юний Ібн Сіна став лікарем бухарського еміра завдяки глибоким знанням в медицині. Крім того, він отримував доступ до всіх відомих тоді літературним працям на цю тематику. Молодий вчений багато спілкувався з місцевими тюркськими жителями, завдяки чому освоїв цю мову. Однак його служба закінчилася після того як тюркські племена захопили Бухару і скинули правила тоді династію Саманідів. Це трапилося в 1002 році.

В Хорезмі

Після цього Авіценна, біографія якого в якості вченого ще тільки почалася, відправився в місто Ургенч. Це був центр Хорезму – багатого і важливого регіону. Тут філософ і лікар продовжував вдосконалювати свою освіту. Він отримав важливе завдання – скласти звід законів для єдиної держави Хорезму. Йому вдалося впоратися зі своїм завданням. За молодим придворним пильно стежив везир, а також шах.

Авіценні довелося зіткнутися з відсталістю і сервильностью тутешніх начетчиков з державного ради. Вони жили згідно з Кораном і різко виступали проти будь-яких нововведень в житті Хорезму. Молодому вченому довелося вести довгі дискусії і диспути зі старійшинами, які й чути не хотіли про будь-які реформи. Тільки завдяки напору молодості і допомоги шаха Ібн Сіна зміг проштовхнути свій проект, домігшись широкого визнання не тільки в Хорезмі, але і за його межами.

Проте коли до влади в 1008 році прийшов Махмуд Газневі, Авіценна відмовився служити при його дворі. Це призвело до його вигнання і довгим поневірянням.

loading...

Останні роки

Зрештою учений прибув у перська місто Хамадан, де прожив близько 10 років. Йому вдалося вилікувати місцевого еміра, за що він одержав титул візира. З-за цього філософ часто конфліктував з різними партіями при дворі правителя і військовими. Саме в Хамадані він зайнявся політикою і став працювати на державній службі.

Найбільш плідні роки з точки зору занять наукою припали на життя Ібн Сіни в Исфаане. Місцевий емір надав йому всі умови для продуктивної діяльності. Саме тут Авіценна, біографія якого відома численними поневіряннями і подорожами, знайшов спокій і зайнявся написанням своїх основних книг. Деякі з них загинули під час навали ворожих військ. Тим не менш спадщина перської письменника дійшло до наших часів у великому обсязі. Воно складається з безлічі трактатів по медицині, хімії, астрономії, механіки.

Авіценна помер у 1037 році, після того як перехворів шлункової хворобою. Його прах був поміщений в мавзолей Ісфахана, де також знаходили останній спочинок місцеві еміри.

Медичні роботи

Біографія Авіценни найбільше відома його енциклопедичним довідником «Канон лікарської науки». За нього арабські і перські лікарі навчалися аж до XVII століття. Твір було розділено автором на п’ять книг.

Перша з них присвячена теорії медицини. Письменник розглянув поняття хвороб, а також причини їх появи. Він визначив симптоми таких страшних захворювань, як холера, чума, віспа і проказа. У наступних книгах розповідається про різних найпростіших ліках, у тому числі про рослини.

Медичні дослідження, якими сповнена біографія Авіценни, також дозволили йому написати і видати різні трактати по самому широкому колу питань. Вони стосувалися здорового способу життя, серцевих захворювань, пульсу, кровоносних судин, правильного харчування і т. д. Лікар пропагував різні фізичні вправи, які, на його думку, повинні були продовжити життя людини.

Дослідження Ібн Сіни охоплювали не тільки фізичне, але й психологічний стан людини. Лікар у своїх працях описав чотири виду характеру – гарячий, холодний, вологий і сухий. Ця класифікація багато в чому відповідає європейській, де присутня темперамент холерика, флегматика і т. д.

Також Авіценна описав складні людські натури. Згідно його теорії, характер залежав від того, яка рідина превалювала в організмі – кров, слиз або жовч.

Різнобічна діяльність вченого завжди приваблювала дослідників до такої фігури, як Авіценна. Біографія, фото його письмових праць і яскраві пригоди часто потрапляють в самі різні підручники.

Філолог і музичний теоретик

Персидскии вчений Авіценна, біографія якого відома кожному співвітчизнику, часто писав свої наукові праці та публікації у вигляді віршованих поем. Цей стиль був популярним на мусульманському Сході. Цікаво, що вчений захоплювався ще й музикою. Його перу належить кілька праць з теорії композиції. Він відносив музику до математичній науці і говорив у своїх працях про закономірності побудови музичних творів.

Відомі тоді інструменти були описані і класифіковані в одній з книг, автором якої був Авіценна. Вчений (біографія перса дозволила йому бувати на багатьох офіційних заходів, де проводилися концерти) заклав основи музичної науки. На батьківщині вона не отримала поширення, зате в Європі в Новий час переосмислили численні дослідження середньовічного дослідника. Різних теоретиків тоді цікавила біографія Авіценни. Коротко кажучи, його праці стали фундаментом для музичної теорії сучасності.

 

Related posts

 
Sonja

Thank you for the effort, keep up the great work Great work.

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *