Питання про те, де навчався Ломоносов, швидше за все, викличе подив у нинішнього покоління. А між тим він далеко не пусте. Зараз, коли у молоді спостерігається підвищення інтересу до минулого своєї країни, не соромно буде нагадати про її великих синів. Адже історію, як відомо, творять люди.

Народився Михайло Васильович на Архангельському Півночі. Ломоносов не залишив після себе автобіографії або мемуарів, а тому точно невідомо, як саме пройшли його дитячі та юнацькі роки. Відомо тільки, що він рано залишився без матері. Батько (чоловік добрий, але, за спогадами самого Ломоносова «в крайньому невігластві вихований») ще пару раз одружився, і третя його обраниця стала для 9-річного Михайлика злою мачухою.

Початкову освіту хлопець здобув у місцевого дяка С. Н. Сабельникова. Пристрасть дитини до книг ще більше ожесточала і без того недобру мачуху, в результаті життя в рідній хаті стала нестерпною. Бажаючи вчитися, потайки від батька в 1730 році з обозом він пішов у Москву. Навряд чи хтось із його попутників міг припустити, що крокуючого поруч хлопця колись назвуть світилом російської науки. Давайте поговоримо про те, де навчався Ломоносов, перший російський вчений-натураліст світового значення, енциклопедист, астроном, хімік і фізик, поет, філолог, геолог, металург, художник, історик і генеалог.

Граніт науки

Багато було перешкод на шляху його надходження в школу, йому навіть довелося видати себе за сина холмогорського дворянина. Як би там не було, але Слов’яно-греко-латинська академія все-таки прийняла юного помора. Михайло Васильович був старше всіх учнів школи, а тому постійно терпів глузування від молодших товаришів. Однак тяжке становище, ні чужі нападки не відбили бажання вчитися. Ломоносов відразу показав свої незвичайні здібності. Він відрізнявся завзятістю і наполегливістю, за рік він проходив програму трьох класів. Запоєм читав літописи, патристику і інші богословські книги, взяті в бібліотеці Заиконоспасского монастиря.

У 1734 році Михайло відправляється в Київ і кілька місяців проводить у стінах Києво-Могилянської академії.

У 1736 р. шкільне керівництво отримало наказ вибрати для навчання в університеті при петербурзькій Академії Наук кращого учня. Враховуючи здібності Михайла Васильовича, Слов’яно-греко-латинська академія вибирає саме його. А що ж потім? Як склалася його подальша доля? Де навчався Ломоносов далі?

За однією з версій, богословська кар’єра майбутнього великого вченого обірвалася, так і не встигнувши початися, оскільки розкрилася історія з підробкою документів. В результаті свячення не відбулося, але здатний семінарист був спрямований на ниву природознавства.

Під керівництвом В. О. Адодурова він почав вивчати математику, у професора Р. В. Крафта знайомився з експериментальною фізикою, самостійно вивчав віршування. За свідченням ранніх біографів, протягом досить нетривалого періоду навчання в Петербурзькій академії Ломоносов «слухав початкові основи філософії і математики і прилежал до того з крайньою мисливством, вправляючись між тим і у вірші, але з сих останніх його праць нічого в друк не вийшло. Відмінну надав схильність до експериментальної фізики, хімії і мінералогії».

Згідно біографічних даних, в тому ж 1736 році з Петербурга його направляють освоювати гірнича справа у Німеччині. Крім заявленого навчання, Ломоносов зміцнив свої знання німецької мови, навчався французькому та італійському мовам, танцям, малюванню і фехтування. Знайомився з працями філософів. Докладних відомостей про те, як і де Ломоносов навчався в цей період, немає. Збереглися записи про те, що три роки він провів в Марбурзі. Там він зустрів і свого улюбленого вчителя Християна Вольфа, там же познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Російські студенти швидко подружилися з німецькими однокурсниками. Разом вони влаштовували молодіжні бенкети і забави. Однак цілеспрямований Ломоносов витрачав свою стипендію на книги і квартиру. Для нього завжди на першому місці було навчання і наука.

Перші наукові кроки на батьківщині

В 1741 р. Ломоносов повертається в Росію і приступає до роботи в Академії Наук. У 1745 р. він уже став професором хімії і академіком. М. В. Ломоносов веде наукову та літературну діяльність. Прагнучи розвивати вітчизняну науку, Михайло Васильович домагається відкриття першого в країні університету. І в даний час цей московський вуз носить його ім’я.

Сам Ломоносов був унікальним ученим, якому належать видатні відкриття в абсолютно різних областях знань: астрономії, фізики, хімії, мовознавстві та літератури.

Літературна діяльність Ломоносова

Працюючи над працями в галузі точних наук, Михайло Васильович не забував і про російської мови. Він створив нову російську граматику, зблизив розмовний та літературний мови. Внесок його в розвиток мовознавства важко переоцінити. Щоб упорядкувати літературну мову, він запропонував обмежити вплив церковно-слов’янських, а також безлічі іноземних слів, замінивши їх виразами рідної мови.

Ломоносов запропонував використовувати три стилю – низький, посередній і високий. Високим належало користуватися при написанні од, святкових промов, героїчних поем. Стиль середній припустимо при дружній листуванні. А от низький підходив для створення комедії, написання епіграм і пісень. Тут запросто допускалося використання просторечной лексики. Так Ломоносов гармонійно з’єднав старе і нове. Його літературні і поетичні роботи справили величезний вплив на подальший розвиток російської мови і літератури.

Наукова діяльність

Ця людина володів глибокими знаннями в області точних наук, володів кількома європейськими мовами. Природний геній дозволив Ломоносову закласти фундамент російської технічної термінології. Сформульовані ним правила в цій області мають велике застосування і в даний час. Часто люди, особливо нинішня молодь, навіть не здогадуються, що багато наукові терміни, запропоновані вченим, вживаються й сьогодні. Взяти хоча б слова, які нині у всіх на слуху: питома вага, рух, досліди, вісь Землі…

На жаль, дуже мало відомо про особисте життя Ломоносова, його дружині і дітях. Практично у всіх джерелах більше йде мова про його наукової діяльності. Життя Ломоносова була цілком присвячена науці. Навіть у своїх одах він закликав працювати і розвивати науку на благо Вітчизни.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here