Всім батькам знайома проблема дитячих прізвиськ і дражнилок, хтось стикається з тим, що його дитини прикро обзивають, а у кого-то підросло чадо обзиває однолітків у дворі, не дивлячись на зауваження дорослих. І в тому, і в іншому випадку необхідно роз’яснити дітям правила поведінки при спілкуванні з однолітками, адже якщо ваш малюк став об’єктом глузувань і соромиться свого прізвиська, то недалеко до появи комплексів, які проявляються і в дорослому житті.

У разі, коли дитина сам виступає кривдником, даючи прізвиська своїм друзям, батькам треба пояснити, чому обзиватися негарно і як це може позначитися на самому кривдника в майбутньому. Але перш, ніж починати розмову, батьки повинні розібратися у головної причини і з’ясувати, чому діти обзиваються в конкретно взятому випадку.

Серед безлічі причин виникнення образливих прізвиськ і дражнилок можна виділити 7 основних:

  • Спроба самоствердитися: в цьому випадку дитина обзивається, щоб відчути себе сильніше і краще інших, з одного боку, це прояв лідерських якостей, з іншого – небезпека для самого кривдника з дитинства придбати ворогів, батьки повинні роз’яснити, що такою поведінкою дитина не доб’ється визнання серед однолітків, а лише відштовхне хлопців.

  • Самоідентифікація або виявлення відмінностей: вже до трьох років дитина починає помічати відмінності між собою та іншими дітьми, природно виникає необхідність словесно закріпити ці відмінності, звідси прізвисько «товстун», «очкарик», «дилда». Це одна з найшкідливіших причин дитячих обзываний, батькам треба пояснити, що подібні прізвиська можуть бути образливі іншим, тому подібні звернення неприпустимі.
  • Заклик до гри: у цьому випадку дражнилка всього лише спроба привернути до себе увагу, часто діти в силу внутрішньої сором’язливості не можуть безпосередньо висловити симпатію і покликати в свою гру інших хлопців, тому нове прізвисько є для них лише початком гри.
  • Проста жарт: тут ситуація схожа з попередньою, правда іноді крім гумору, спрямованого на приятеля, дитина намагається колючим прізвиськом повеселити і оточуючих, що може бути сприйнято іншими не як весела жарт, а як зла насмішка.
  • Негативні емоції по відношенню до іншого: негативні висловлювання на адресу іншої можуть бути свідомо спрямовані на спричинення болю іншому, бажання образити, викликати сльози, в таких ситуаціях це може виявитися помстою, агресією, провокацією. Батькам необхідно з’ясувати насамперед причину неприязні між дітьми, і пояснити, що поганими словами цю проблему не вирішити, а після того як суть конфлікту буде ясна потрібно детально опрацювати мирне вирішення дитячої сварки. Дитині, на якого в цьому випадку спрямована словесна агресія варто спробувати поставити пряме запитання кривдникові – чому він злиться, такі складні психологічні моделі краще опрацювати вдома, зіграти ситуацію, придумати конкретні фрази, які дитина зможе зрозуміти і засвоїти, адже в майбутньому подібних конфліктів і взаємної неприязні складно уникнути.
  • Залучення уваги: часто дітям елементарно не вистачає уваги з боку дорослих або однолітків, тому вони своєю зухвалістю і різкими висловлюваннями намагаються залучити його. Тут порада може бути одна: батьки повинні задуматися, і приділяти значно більше часу своїй дитині, в тому числі спробувати розширити коло його дружніх зв’язків.
  • Дитяча філософія: багато хлопці ростуть дуже спостережливими, вони постійно порівнюють тварин з людьми, слухає розмови дорослих і точно помічати деталі, а потім відтворюють це з дитячою безпосередністю при спілкуванні з однолітками, вважаючи нові прізвиська цілком нормальними. Саме тому дорослим варто приділяти більше уваги своїм власним висловлюванням і критиці в чужу адресу, а при спілкуванні з дітьми помічати негативні оцінні порівняння, і пояснювати що «товста корова» – це не просто тварина, а образливі для інших слова, які застосовувати не можна.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here