Відомий у минулому німецький футболіст і тренер з футболу, а нині спортивний директор «Байєра» Руді (Рудольф) Феллер з’явився на світ у місті Ханау 13 квітня 1960 року. Найбільшу популярність здобув завдяки виступам у складі «Вердера» і «Роми», а також очолюючи національну збірну Німеччини. Більш детально про спортсмена і піде мова далі.
Перші кроки в спорті
Першим тренером хлопця став його батько Курт, який досяг непоганих успіхів у футболі. Пізніше він почав відвідувати заняття дитячої школи мюнхенського клубу «1860». На талановитого хлопчика в той час звернув увагу Герман Нубер – іменитий футболіст, який виступав у складі оффенбахского «Киккерса». Саме завдяки впливу цієї людини Руді Феллер також став гравцем цього клубу в 1975 році і відбувся, як професійний спортсмен. П’ять років потому юнак переїхав в Мюнхен, де почав виступати у складі команди «1860».
Клубна кар’єра
В 1982 році молодий талант перейшов у «Вердер» з Бремена, де йому судилося стати справжньою зіркою. За п’ять років виступів за клуб форвард взяв участь в 137 офіційних поєдинках, в яких відзначився 97 результативними ударами. З досягнень слід відзначити три «срібла» в чемпіонатах ФРН, а також звання кращого бомбардира першості в 1983 році. Тоді ж німецькі журналісти визнали його гравцем року в країні.
Спортивні досягнення нападника призвели до того, що в 1987 році у нього на руках було кілька цікавих пропозицій щодо продовження кар’єри за кордоном. Тоді футболіст вибрав римську «Рому». В Італії гравець провів п’ять сезонів і став улюбленцем місцевої публіки. За цей час він зіграв 142 матчі і відзначився 45 забитими м’ячами. З 1992 по 1994 рік німець виступав за французький «Олімпік», з яким став чемпіоном країни і виграв Кубок європейських чемпіонів. Незважаючи на великі успіхи за кордоном, його завжди тягнуло на батьківщину, тому в 1994 році футболіст перейшов в «Байєр», де виступав протягом трьох років до кінця кар’єри гравця.
Виступи за збірну
У листопаді 1982 році Руді Феллер зіграв свій перший матч у футболці збірної ФРН. Як би там не було, спочатку на великих турнірах йому не щастило, адже слабкі виступи національної команди чергувалися з травмами і поганою формою самого форварда. Найбільшим успіхом у збірній для німця став тріумф на італійському мундіалі в 1990 році. Після цього першості нападник хотів припинити виступи за Німеччину, однак новому старшому тренеру Берті Фогтсу вдалося переконати його зіграти на найближчих чемпіонатах Європи та світу. Разом з цим, вдалими як для самого гравця, так і для всієї збірної вони не стали. Якщо на «Євро» у Швеції форвард травмувався вже в першому матчі і більше не грав (команда в підсумку завоювала срібні медалі), то на мундіаль у США німці приїхали в жахливій формі.
Тренерська кар’єра
При переході в «Байєр», Руді Феллер підписав контракт, за умовами якого після закінчення кар’єри гравця йому автоматично пропонувалася посада директора з питань розвитку спортивного команди. На цій посаді він працював протягом чотирьох років. Влітку 2000 року Еріх Ріббек пішов у відставку з тренерського містка збірної Німеччини, а на цю посаду повинен був бути призначений Крістоф Даум. Останній на той момент був тренером «Байєра» і мав намір приступити до роботи на новій посаді лише через рік. У зв’язку з цим тимчасово виконувати обов’язки наставника національної команди до цього часу німецька федерація попросила Феллера. Через деякий час Даума викрили у вживанні наркотиків, тому змушений був не просто покинути «Байєр», але і розпрощатися з мрією про роботу в збірній. Як результат, на цій посаді на найближчі чотири роки залишився Руді Феллер. Найбільшим його успіхом за цей час став вихід у фінал чемпіонату світу 2002 року. Після провалу на «Євро-2004» він пішов у відставку.
З серпня по вересень 2004 року очолював німець «Рому». 18 січня 2005 року Феллер став спортивним директором «Байєра». На цій посаді він працює і зараз.
Цікаві факти
Майже всі цікаві факти з життя спортсмена пов’язані з його професійною кар’єрою. Німець є дуже популярною персоною у себе на батьківщині, адже він може похвалитися бездоганною репутацією.
У Руді Феллера немає тренерського диплома, проте це не завадило йому домогтися певних успіхів.
У 1982 році він став віце-чемпіоном Європи серед «молодіжок», десять років потому – серед національних команд, а ще через десять років – завоював «срібло» мундіалю як тренер збірної.
Руді Феллеру майже вдалося повторити досягнення Франца Бекенбауера, який став тріумфатором чемпіонатів світу у статусі футболіста і тренера.
Один з найнеприємніших епізодів у його професійній кар’єрі стався під час світової першості 1986 року. Тоді в якийсь момент гри футболіст підійшов до рефері і показав свої волосся, які плюнув Франк Райкард. Арбітр не звернув на це уваги і ніяк не покарав голландця. Разом з цим, на відеозаписах тієї гри можна побачити, що такий епізод дійсно мав місце. Пізніше Райкард зізнався, що вчинив так із-за того, що німець обізвав його чорною мавпою в одному з епізодів матчу.
