Хто придумав тест Тюрінга? Питання тесту Тюрінга

Напевно, сьогодні не такої людини, яка хоча б раз не чув про таке поняття, як тест Алана Тюрінга. Мабуть, більшість, загалом, далеко від розуміння, що являє собою така система тестування. Тому зупинимося на ній трохи детальніше.

Що таке тест Тьюринга: основна концепція

Ще в кінці 40-х років минулого століття дуже багато вчені уми займалися проблемами перших комп’ютерних розробок. Саме тоді один з членів якоїсь недержавної групи Ratio Club, займалася дослідженнями в галузі кібернетики, задався цілком логічним питанням: чи можна створити машину, яка б думала, як людина, або, принаймні, імітувала його поведінку?

Чи потрібно говорити, хто придумав тест Тюрінга? По всій видимості, немає. За первісну основу всієї концепції, яка і зараз актуальна, був узятий наступний принцип: чи зможе людина протягом деякого часу спілкування з якимсь невидимим співрозмовником на абсолютно різні довільні теми визначити, хто перед ним – реальна людина чи машина? Іншими словами, питання полягає не тільки в тому, щоб зімітувати машиною поведінку реального людини, але і з’ясувати, чи може вона думати самостійно. Без сумніву, досі це питання залишається спірним.

Історія створення

Взагалі, якщо розглядати тест Тюрінга як деяку емпіричну систему визначення «людських» можливостей комп’ютера, варто сказати, що непрямої основою для його створення стали цікаві висловлювання філософа Альфреда Айера, які він сформулював ще в 1936 році.

Сам Айер порівнював, так би мовити, життєвий досвід різних людей, і на основі цього висловив думку, що бездушна машина не зможе пройти жоден тест, оскільки мислити не вміє. У кращому випадку це буде чистої води імітація.

В принципі, так воно і є. Для створення мислячої машини однієї імітації мало. Дуже багато вчені як приклад наводять братів Райт, які побудували перший літак, відмовившись від тенденції імітувати птахів, яка, до речі сказати, була властива ще такому генію, як Леонардо да Вінчі.

Історія замовчує, чи знав сам Алан Тьюрінг (1912-1954) про цих постулатах, тим не менш у 1950 році він склав цілу систему запитань, яка могла б визначити ступінь «очеловеченности» машини. І треба сказати, ця розробка і зараз є однією з основоположних, правда, вже при тестуванні, наприклад, комп’ютерних ботів і т. д. В реальності ж принцип виявився такі, що пройти тест Тьюринга вдалося лише кільком програмам. І те, «пройти», — сказано з великою натяжкою, оскільки результат тестування ніколи не мав показника 100 відсотків, в кращому випадку – трохи більше 50.

У самому ж початку своїх досліджень вчений використовував власний винахід. Воно отримало назву «тест-машина Тьюрінга». Оскільки всі бесіди передбачалося ввести виключно в друкованому вигляді, вчений поставив кілька основних директив щодо написання відповідей, таких як переміщення друкованої стрічки вліво або вправо, друкування певного символу і т. д.

Програми ELIZA і PARRY

З часом програми стали ускладнюватися, а дві з них в ситуаціях, коли застосовувався тест Тюрінга, показали приголомшливі на той час результати. Такими стали ELIZA і PARRY.

Що стосується «Елізи», створеної в 1960 році: виходячи з питання, машина повинна була визначити ключове слово і на його основі скласти зворотний відповідь. Саме це дозволяло обманювати реальних людей. Якщо такого слова не було, машина повертала узагальнений відповідь або повторювала один з попередніх. Проте проходження тесту «Елізою» досі залишається під сумнівом, оскільки реальних людей, які спілкувалися з програмою, спочатку готували психологічно таким чином, щоб вони заздалегідь думали, що розмовляють з людиною, а не машиною.

Програма PARRY дещо схожа на «Елізу», але була створена для імітації спілкування параноїка. Що найцікавіше, для її тестування були використані справжні пацієнти клінік. Після запису стенограми розмов у режимі телетайпа їх оцінювали професійні психіатри. Лише в 48 відсотках випадків вони змогли правильно оцінити, де людина, а де машина.

Крім того, практично всі тодішні програми працювали з урахуванням певного проміжку часу, оскільки людина в ті часи міркував набагато швидше машини. Зараз – навпаки.

Суперкомп’ютери Deep Blue і Watson

Досить цікавими виглядали розробки корпорації IBM, які не мислили, але володіли неймовірною обчислювальною потужністю.

Напевно, багато хто пам’ятає, як в 1997 році суперкомп’ютер Deep Blue виграв 6 партій в шахи у тодішнього діючого чемпіона світу Гаррі Каспарова. Власне, тест Тюрінга застосуємо до цієї машини досить умовно. Вся справа в тому, що в неї було закладено безліч шаблонів партій з неймовірною кількістю інтерпретації розвитку подій. Машина могла оцінювати близько 200 мільйонів позицій фігур на дошці в секунду!

Комп’ютер Watson, який складався з 360 процесорів і 90 серверів, виграв американську телевікторину, обійшовши за всіма параметрами двох інших учасників, за що, власне, і отримав 1 мільйон доларів премії. Знову ж таки, питання спірне, оскільки в машину були закладені неймовірні обсяги енциклопедичних даних, а машина просто аналізувала питання на предмет наявності ключового слова, синонімів або узагальнених співпадінь, після чого давала правильну відповідь.

Емулятор Eugene Goostman

Однією з найцікавіших подій в цій області стала програма одесита Євгена Густмана і російського інженера Володимира Веселова, нині проживає в США, яка імітувала особистість 13-річного хлопчика.

7 червня 2014 року програма Eugene показала свої можливості в повному обсязі. Цікаво, що в тестуванні взяли участь 5 ботів і 30 реальних людей. Тільки в 33% випадків зі ста журі змогло визначити, що це комп’ютер. Справа тут в тому, що завдання ускладнювалася тим, що у дитини інтелект нижче, ніж у дорослої людини, так і знань поменше.

Питання тесту Тьюринга були самими загальними, правда, для Юджина (Euegene) були і деякі конкретизовані питання про події в Одесі, які не могли залишитися непоміченими ні одним мешканцем. Але відповіді все одно змушували думати, що перед журі дитина. Так, наприклад, на питання про місце проживання програма відповіла відразу. Коду було поставлено питання, чи був співбесідник такого-то числа в місті, програма заявила, що не хоче про це говорити. Коли співрозмовник спробував наполягати на розмові в руслі того, що саме сталося в цей день, Юджин відхрестився тим, що заявив, мовляв, ви й самі повинні знати, чого ж його питати? Загалом, емулятор дитини виявився на рідкість вдалим.

Тим не менш, це все-таки емулятор, а не мисляча істота. Так що повстання машин не відбудеться ще дуже довго.

Зворотна сторона медалі

Наостанок залишається додати, що поки передумов для створення мислячих машин в найближчому майбутньому немає. Тим не менш якщо раніше питання розпізнавання ставилися саме до машин, то тепер, що ти не машина, доводиться доводити практично кожному з нас. Подивіться хоча б на введення капчі в Інтернеті для отримання доступу до якогось дії. Поки вважається, що ще не створено жодного електронний пристрій, здатний розпізнати спотворений текст або набір символів, крім людини. Але хто знає, все можливо…

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/171663-hto-pridymav-test-turinga-pitannia-testy-turinga/