Коли тато – тренер. Перша подорож – на півроку. На відпочинок з дитиною

Так вже склалося, що наші бабусі і дідусі живуть досить далеко від нас. І у нас з чоловіком, як у молодих батьків, ніколи не було можливості «спихнути» на них онуків на вечорок і кудись сходити погуляти самим. Тому наші діти з самого народження скрізь і завжди з нами. Куди б ми не пішли або не поїхали, на машині або поїзді, все одно діти з нами.

Ми люди досить активні, вільний час не любимо проводити, лежачи на дивані. Навпаки, багато подорожуємо, не сидимо на місці. Діти, природно, подорожують з нами. Найперше подорож нашого старшого сина почалося, коли йому ще не виповнилося 6 місяців. Ми з ним вирушили в гості до нашої бабусі на поїзді. Всі казали: «Ти з глузду з’їхала! З таким малюком добу їхати в поїзді!». Але все пройшло вдало. Ми відмінно добралися, погостювали у бабусі, а назад поверталися на машині. Проїхали тисячу кілометрів з малюком. І все було чудово.

У тому ж році, влітку, коли дитині було вісім місяців, ми поїхали з друзями на річку з ночівлею в наметах. Мені було страшнувато, якщо чесно. Тому замість трьох ночей, як всі, ми вирішили провести там тільки одну і повернутися додому. Але мої побоювання були марними. Синочок чудово проводив час, грав на галявині, купався в річці. Після цієї поїздки мені стало зрозуміло, що наш малюк, як і ми, дуже товариська, і йому подобається подорожувати.

Коли йому було одинадцять місяців, нас запросили на весілля. У нас навіть і думки не було не йти або залишити з кимось дитину. Ми, звичайно ж, пішли всі разом. Одягли його в гарний костюмчик. І він веселився, сміявся і танцював. Дорослі розчулювалися, дивлячись на це маленьке радісне диво.

Наступного літа ми вирушили на спортивні збори на цілий місяць. Наш тато — спортсмен і тренер. Його секція відправляла дітей, він сам поїхав, і ми теж з ним. Синові тоді було трохи менше двох років, а я вже чекала другу дитину. Але ми все одно поїхали всі разом. Було здорово! Вранці проходили тренування. А потім ми гуляли, ходили в зоопарк, на річку, їздили на екскурсії.

Ще через півроку народився другий синочок. І ми стали подорожувати скрізь вчотирьох. Так, ще іноді собаку з собою беремо в поїздки. Влітку їздимо на риболовлю, відпочиваємо на морі. Взимку ходимо на лижах, катаємося на ковзанах. На змагання завжди беремо дітей з собою. Не можу собі уявити відпочинок без синочків. Напевно, буде нудно і самотньо нам без них.

Ольга Карцева

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/170367-koli-tato-trener-persha-podoroj-na-pivroky-na-vidpochinok-z-ditinou/