Як не затьмарювати життя інших людей?

Добрий день, дорогі домосіди. Сьогодні ми спробуємо зрозуміти, як не затьмарювати життя інших людей. Відповідь на таке питання, напевно, ніхто не зможе дати. Зате в інтернеті, в цій бездонній бочці інформації, є гігантська кількість цитат, які радять не псувати життя людям.

А замість цього надавати кожній людині хвилі позитиву. І ця стаття буде проводити критичний аналіз таких рад.

А розглядатися буде наступна цитата:

Не омрачайте життя іншим, і без того буває складно! Даруйте людям позитив, адже це просто і можливо.

Як же так виходить, що така правильна і мудра на перший погляд фраза може бути дурною? Зараз дізнаємося.

Зміст статті

Як не затьмарювати життя інших людей?

Спочатку розберемося саме з цієї фрази, де цитата направляє людину на шлях, який здасться банальним навіть для дитини. Йдеться про те, що треба не затьмарювати якимось там «іншим». Можна навіть опустити питання «Хто мається на увазі під цими «іншими»? Тільки ось незважаючи на це без відповіді залишиться вже інше питання:

Що ж такого треба зробити, щоб не затьмарювати життя кому-небудь?

Якщо поставити таке питання якомусь мудрецеві, який знайомий з концепцією відсутності діяча, то він лише відвернеться від людини, який поставив йому це питання. У чому ж справа? А справа в наступному: для того щоб не псувати життя кому-небудь, треба…

Ні! Добряком бути не треба. Взагалі не треба кимось бути для цього. Треба, щоб усім людям було наплювати на будь-яке ваше «омрачивание» їх життя. Або щоб всі люди були відсутні, щоб нікого було і затьмарювати.

Виходить, що не вийде чого-небудь зробити для становлення таким надлюдиною, до якого кожна людина планети Земля належить або нейтрально, або позитивно. Звичайно, у такого твердження обов’язково будуть супротивники, які на власному досвіді знають», що не затьмарювати життя оточуючим людям – справа цілком досяжне.

Однак, звичайно ж, тут є нюанси. Наприклад, такі люди, швидше за все, вважають, що вони є «кователями» своєї долі. І в такому випадку вони думають, ніби бути приємною людиною – завдання дуже навіть реальна. Мовляв, вони щось там зроблять, і стануть тотально приємними людьми. Але така задача є не просто нереальною, а навіть, можна сказати, абсурдною.

Тут справа ось в чому. Коли людина щось робить, як-то діє (загалом, живе), то він за звичкою починає, а потім і продовжує вважати себе автором усіх цих дій. Але якщо з’ясувати, що саме призвело конкретного індивіда до якихось дій, то можна прийти до наступного висновку:

Всі думки (а, відповідно, і дії людини виникають як реакцій на те середовище, в якій він знаходиться.

Хтось може заперечити. Мовляв, «Я є автором кожного свого дії, тому що бачу, як ці дії здійснюються мною». Але адже якщо дії здійснюються, то це ще не означає, що їх хтось здійснює. Це все одно, що вважати, ніби який-небудь сконструйований людиною робот є автором своєї долі – ні, він просто виконує закладені в нього програми.

Те ж саме відбувається і з людиною: він теж є роботом – біороботом – виконують закладені в нього програми. Ким же закладені ці програми? Можна називати це природою, богом – та ким завгодно.

Тільки правильніше буде сказати, що ніхто не закладав у людини ті програми, які в ньому на даний момент є. Так, ніхто не створював їх, але вони є. Вони просто-напросто сформувалися в людях під впливом навколишнього оточення і подій – загалом, реальності.

Як не затьмарювати життя інших людей? Але для деяких читачів може залишитися незрозумілим, чому ж неможливо бути такою людиною, яка нікому не затьмарює життя.

Як не затьмарювати життя інших людей? І для них надається тут найбільш зрозумілий відповідь: для того щоб бути «неомрачательным» надлюдиною, треба:

  • По-перше, дізнатися, які конкретно треба вчиняти дії для становлення таким «суперменом».
  • По-друге, вміти створити в собі бажання здійснювати ці дії.
  • По-третє, вміти здійснити ці дії.
  • А якщо уявити, що навіть всі ці три пункти можливі, то з’являються вже інші умови:

    • Треба створити в собі необхідність в тому, щоб здійснювати ті дії, завдяки яким можна стати людиною, не затьмарюють нікому життя. Простіше кажучи, треба створити мотивацію до здійснення цих дій;
    • Треба вміти створити в собі вищеописану необхідність;
    • Треба вміти створити в собі вищеописане вміння;
    • – …

    Суть вловлюєте?

    А тепер уявімо собі людину, яка вміє все і здатний на все. Що ж буде робити такий чоловік? Хіба він перетвориться «супермена», що володіє здатністю не затьмарювати нікому життя?

    Зрозуміло, така людина не буде нічого робити, незважаючи на те, що все вміє. Причому це буде навіть не людина. Це буде ніщо. Ніщо, яке нічого не робить.

    А ось людина – він уже буде мати певну обмеженість, хоча б фізіологічну. Адже йому доведеться здійснювати дії для реалізації своїх потреб. І коли людина відчує бажання здійснити ті дії, які іншим людиною вважатимуться омрачающими життя, то ці дії обов’язково будуть здійснені.

    Як не затьмарювати життя інших людей? Хтось може подумати, що погані дії не будуть робитися, якщо стримувати бажання до виконання цих дій. Мовляв, у такому разі можна порахувати людину володарем свободи вибору з можливість вибрати, що йому робити.

    Тут теж варто розібратися. Уявімо, що людина стримав у собі бажання здійснити, наприклад, пограбування банку. Чому він це зробив? Ось лише три причини:

  • За пограбування банку посадять у в’язницю, а в неї хочеться потрапляти.
  • Пограбування банку вважається поганим дією. Погані дії змушують відчувати себе поганим. А відчувати себе поганим не хочеться.
  • Пограбування банку супроводжується сильним стресом, а стреси – це щось неприємне. Неприємного хочеться уникати.
  • Отже, розглянемо ці три чинники – вони схиляють потенційного грабіжника до того, щоб не здійснювати пограбування банку. Перший фактор: за пограбування забезпечено перебування у в’язниці (якщо впіймають). Які дії здійснив представлений тут грабіжник для того, щоб створити громадський інститут під назвою «тюрма»? Сам він нічого для цього не зробив. Тобто, існування в’язниць в світі можна вважати не примхою людини, а даністю навколишнього світу.

    Розглядаємо другий фактор. Фактор оцінки пограбування як чогось поганого. Що грабіжник зробив для того, щоб створити в суспільстві оціночні поняття «добре» і «погано»? Нічого не зробив? Виходить, що оціночна система в суспільстві є не примхою грабіжника, а, знову-таки, даністю того світу, в якому він живе.

    Переходимо до третього фактору: пограбування банку – це стрес, тобто, щось неприємне. Людина намагається уникати чого-небудь неприємного і прагне до приємного. Тепер можна спробувати відповісти на такі риторичні питання:

  • Що потенційний грабіжник зробив, щоб створити таку випадковість фізіології, яка називається «стрес»? Відповідь очевидна: нічого.
  • Які дії цей грабіжник скоїв, щоб створити в фізіології людини прагнення до чогось приємного і уникнення будь болю і стресу? Відповідь той же самий.
  • Що цей гіпотетичний грабіжник зробив для того, щоб з’явилася взагалі вся фізіологія в тому вигляді, в якому вона є на даний момент? Над відповіддю можна навіть не замислюватися, якщо врахувати, що така людина нічого не зробив навіть для того, щоб просто-напросто народитися.
  • Підсумок такий: три вищеперелічені чинники не були створені грабіжником, але при цьому вони чинять на нього стримуючий вплив. Саме в цьому випадку буде чітко представлятися недалекоглядність такого грабіжника, якщо він виходячи з цих трьох факторів прийме рішення не грабувати банк з наступною думкою: «Який же я хороший – зміг стриматися від злочину!».

    А адже таких стримуючих чинників зовсім не три – їх повно! Причому їх не просто багато, але вони також мають і різною інтенсивністю. Адже на людину впливає взагалі все, що їм сприймається. А ключовий момент полягає в наступному:

    Реальність (те, що сприймається) ніким не створюється, але впливає на все. І це «все» змінює реальність. Простіше кажучи, реальність впливає на те, що в ній знаходиться, а відбуваються внаслідок цього зміни змінюють саму реальність.

    Але реальність – це порожнеча. Це ніщо, але при цьому одночасно всі. Виходить, що «ніщо» впливає на все. Реальність впливає на саму себе, нічого для цього не роблячи. Тому неправильно говорити, що навіть реальність на щось впливає. Вона ні на що не впливає. Все само змінюється. Все саме відбувається. Без чийогось рішення, бажання чи примхи.

    Так що з цього випливає? Як не затьмарювати життя інших людей? Якщо читач хоче мати здатність під назвою «вміння не затьмарювати нікому життя», можна порадити йому задуматися над таким самим бажанням і задати собі наступні питання:

    • У зв’язку з чим у мене з’явилося таке бажання?
    • Де саме з’явилося це бажання?
    • Що я зробив для того, щоб виникло це бажання?
    • Ким або чим є це саме «я», яке задає всі перераховані вище питання, в тому числі цей?

    Як не затьмарювати життя інших людей? Може обходити їх стороною?

    © 2015,

     

    Related posts

     
     

    Leave a Reply

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

    http://poradumo.com.ua/169726-iak-ne-zatmaruvati-jittia-inshih-ludei/