Привіт:) Мене звати Наталя, це наша перша поїздка за кордон (і нехай тут всього близько 400 км), та моя перша запис у один_мой_день. В Гельсінкі ми були 4 дні, і тут я вирішила описати самий перший (22 жовтня 2015р.) з усіма принадами спілкування з іноземним містом і іноземцями. Сподіваюся, написана мною інформація буде для когось корисним. Під катом 35 фотографій, всі фото зняті на iPhone.
1. Отже, ранній підйом, швиденько прокидаємося, утрамбовуємо рюкзаки і тягнемо себе до Фінляндського вокзалу.
2. Кілька днів ми думали, що треба подивитися і в якій послідовності, і ось результат. Скажу відразу, за чотири дні відвідати всі ми не встигли або не захотіли.
3. Прибули ми якраз за півгодини до відправлення поїзда. На вході у вокзал перевіряють документи, називають ваші місця і відправляють на перевірку багажу. Жодних роздрукованих або електронних квитків ніхто не вимагав, оскільки легким рухом руки товариш у формі сканує ваш закордонний паспорт і в нього все відображається на моніторі: хто ти, куди їдеш, на якому поїзді, не здивуюся, якщо ще й час покупки квитків пише :)
4. Всім, хто ще не їздив на Алегро, рекомендую: сидіння зручні, місця для довгоногих предостатньо, вішалки для одягу, полиці для сумок, безкоштовний чай і зручності. А ще принадність цього потягу в тому, що паспортний контроль проходить прямо під час руху (на швидкості майже 200 км/год, між іншим): спочатку російські штампи ставлять, потім приходять забавні фіни, питають щось на своєму незрозумілому, так радіють тобі :) У нас візи за новим форматом, з перевіркою відбитків пальців, фін так зрадів, коли побачив: «Зараз прийде колега», – ?
гордо піднявши вказівний палець вгору: «Читати!».
5. В журналі, який пропонувалося почитати під час шляху, була карта трамвайних маршрутів. Сфотографувати я вирішила про всяк випадок, але, як виявилося, нам це дуже придалося.
6. Близько 10:20 ми прибули в Гельсінкі, ці години відображені вже після пари кіл по вокзалу у пошуках Helsinki card. І згадавши Present Simple і побудова питання, ми розпитали фінку у формі, де ж нам його знайти.
7. Тітонька відправила нас в Інформаційний Туристичний центр Гельсінкі, де нам разом з картками дали путівник і величезну карту столиці з маршрутами трамваїв, автобусів і метро. Інформацію про Helsinki card ми знайшли в інтернеті; якщо коротко, то для туриста вона не стільки вигідна за витратами (хоча десь 30-40 євро на двох ми заощадили), скільки зручніше у використанні місцевого транспорту і відвідування різних пам’яток.
8. Далі за планом нам треба було доїхати до квартири, яку ми зняли на час подорожі. Дивимося на карту: нам потрібен третій трамвай. Ми вирішили, що трамвайні колії в Гельсінкі вже, ніж на батьківщині, а потім згадали історію про те, як Микола I будував перші ж/д шляху в Росії (прочитайте, якщо цікаво), і все встало на свої місця. Трамвайчики всі новенькі, чистенькі, без кондукторів (скрізь стоять автомати, які зчитують картки, ну або платиш готівкою машиністу), на кожній зупинці висить табло з часом прибуття чергового трамвая.
9. Коли ми, подолавши деякі складнощі з картою, дісталися таки до квартири і до милої дівчини Туулі, вона запропонувала нам свій варіант карти з місцевими магазинами, барами і зупинками. Як бачите, всі «nice». Туулі сказала, що у багатьох бувають проблеми з картою, і такий варіант для них найкраще :)
10. Власне, квартирка з нашим творчим безладом і Сашею, що вже уминающим. Як я і писала потім у відгуках на сайті, в квартирі є все, що необхідно: рушники, шампуні, кави, кавоварка і кетчуп :)
11. На цій фотографії ви можете оцінити, наскільки фіни люблять велосипеди. Ну може і не люблять, але бензин у них дорогий, близько двох євро за літр. Найдивніше для наших російських око те, що у велосипедів максимум заблоковано одне з коліс, ніяких комірних замків і ланцюгів, примотанных до якого-небудь нещасного стовпа. Вони навіть не замислюються, що великий можна взяти і понести. Не дивно, адже Фінляндія – одна з країн з найнижчим рівнем злочинності, найбільша загроза для них: сусідство з Росією :)
12. Розібравши речі, ми вирушили на прогулянку. Як з’ясувалося пізніше, всі шляхи у Гельсінкі йдуть через ж/д вокзал, повз цих грізних хлопців ми пройшли п’ять разів за день. На годиннику погано, але все ж видно, що час близько 13:30
13. Поруч з вокзалом невелика площа, привокзальна, якщо переводити на російську. Площа оточена красивою архітектурою, призначення якої ми так і не зрозуміли. Швидше за все, це театр і музей, відповідно, але не беруся стверджувати.
14.
15. А ось пам’ятник Алексиса Ківі важко не вгадати (він же підписаний). Взагалі у фінів невелика натяжка з видатними особистостями, і вони ставлять пам’ятники всім мало-мальськи відомим хлопцям. Наприклад, для мене до поїздки в Гельсінкі в якості знаменитих фінів існували тільки деякі рок-групи (Nightwish, Apocaliptyca, The 69 eyes, Him, нарешті, Lordi) і Туве Янссон :)
16. Далі ми попрямували до Кафедрального собору. По дорозі помічаємо, що практично всі дороги в центрі вузенькі і викладені бруківкою. Виглядає, звичайно, красиво і акуратно, але місцевим машинок я не заздрю. До речі, велосипедні доріжки завбачливо заасфальтовані.
17. Кафедральний Собор або Собор Святого Миколи був побудований в той час, коли Фінляндія була в складі Російської імперії, якщо не помиляюся, лютеранський собор, не православний. Перед собором – пам’ятник Олександру II, якого, як пишуть джерела, фіни дуже люблять за новаторські погляди.
18. Собор і пам’ятник стоять в центрі цілого архітектурного комплексу, який являє собою Сенатську площу. Панорама площі з видом з височенних ступенів Собору.
19. А це я на тих самих сходах :)
20. І тут ми зрозуміли, що зголодніли. По дорозі до найближчого кафе знаходимо чарівний будиночок в готичному (?) стилі.
21. Квіти вересу в милих горщиках стоять по всьому місту, у будь-якого закладу і просто на підвіконнях, я навіть додому такий захотіла. Відносно недорогий фастфуд в Європі коштує від трьох євро. Це ми так думали, поки не знайшли один чудовий буфет, не буду писати назву, так як модератори вважатимуть за рекламу, але всім, хто зацікавиться – відповім особисто :)
22. Підкріпившись, ми відправилися в музей сучасного мистецтва Киасма. Знову проходимо повз ж/д вокзалу.
23. Скажу чесно, Киасма зовні нам сподобався більше, ніж усередині, ми зрозуміли, що ми не поціновувачі всіх цих інсталяцій та іншого сучасного самовираження. Але щось все-таки нам сподобалося.
24. Саша вивчає книжечку з роботами художника Маркуса Хейккере. З усіх робіт я зважилася сфотографувати тільки цю, оскільки за інші мене б забанили назавжди :(
25. А це резюме на виставці вищезазначеного художника. Якщо ви розумієте, то резюме вельми обережно переведено на російську :)))
26. А це твір мистецтва називається «Тссс». Так, так, ви не помиляєтесь: це просто протікає кондиціонер і сковорідка на плиті, все. Я подумую стати художником ;-)
27. Цей колаж являє собою вирізки демонстрацій з газет та інтернету. Автор: Те Моллой. Одне з небагатьох творів, яке нам сподобалося, і ми зрозуміли про що воно.
28. Вид з вікна Киасма на невеликий парк і Національний музей Фінляндії.
29. Селфи і мої емоції з приводу побаченого. Маленький значок з літерою «k» вручають усім на вході при купівлі квитків і просять прикріпити на видиме місце. До речі, квитки по Helsinli card дісталися нам, на щастя, безкоштовно. А так, щоб подивитися три виставки вам треба викласти 12 євро за одного дорослого. Дітям до 18 вхід безкоштовний, хоча я б поставила обмеження за віком, бо деякі картини та інсталяції несуть зовсім недитячу інформацію.
30. На фото 28 видна дорога з розміткою, так от, це вид на неї трохи з іншого боку. Це пішохідна та велосипедна доріжка під однією з головних доріг міста. Розмітка для велосипедів у дві протилежні сторони, по узбіччях стоять стільчики, щоб можна було присісти і відпочити. Якщо ми правильно зрозуміли, то, в основному, тут люди здійснюють пробіжки або займаються скандинавської ходьбою.
31. Я дуже люблю їздити на велосипеді, і мрію про велосипедних доріжках в Пітері, тому фото з таким знаком і розмітку на асфальті у мене залишилося дуже багато :)
32. Ми хотіли ще зайти в Національний музей, але зрозуміли, що дуже-дуже хочемо якщо не спати, то просто лежати. Тому, навідавшись у найближчий nice market, ми потопали додому. Лифтоселфи в маленькому фінському ліфті
33. Саша розігріває «perunat» (це така чудова картопелька в сметані, неймовірно смачна) і шведські фрикадельки. У магазині, де все написано по-фінськи, і деякі продукти по-англійськи, ми орієнтувалися по картинках, тому «perunat» став для нас просто національним фінським стравою :)
34. За вікном темрява, хоча ми жили в 10 хвилинах від центру Гельсінкі. Та і в цілому, достатньо темнувато у них після наших ілюмінацій на кожному будинку і мосту в Пітері. А ще на вулицях мало людей навіть у суботу ввечері, більш-менш жваво у ж/д вокзалу, і барів.
35. Час дитяче, але і подъемчик у нас був ранній, до того ж стільки вражень, і ми трохи застудилися від нордичного вітру, так що добраніч і до нових зустрічей.
