Як пережити смерть і горе від втрати близьких

Здрастуйте, дорогі домосіди. Ми сьогодні допоможемо зрозуміти, як пережити смерть і горе від втрати близьких. Ніколи не думала, що доведеться писати подібне. Однак смерть не щадить нікого – ще свіжі спогади про наймасштабнішої для Росії авіакатастрофи, яка принесла багато горя в сотні російських сімей.

Ніколи не думали про те, що сусідня Україна може зіткнутися з настільки кривавими подіями.

За 10 років війни в Афганістані СРСР втратив убитими 15 тис. солдатів. За 2 роки війни на Донбасі загальні втрати української та новоросской сторін складають вже, напевно, тисяч 20-ть – не менше! І це просто не вкладається в голові!

Зміст статті

Як пережити смерть і горе від втрати близьких
Як пережити смерть близької людини

Як впоратися самому зі смертю близької людини? Ви ніколи не помічали, як ми знайомимося з іншими людьми? Розпитуємо їх, де вони живуть, чим займаються, яке у них освіта, тощо.

І це – не просто цікавість. Ми выспрашиваем те, що нам дійсно потрібно для того, щоб створити в своїй уяві завершений образ цієї людини. Якусь його діючу міні-модель – щоб знати, як він думає і чим цікавиться, щоб якось передбачити його поведінку в тій чи іншій ситуації.

Так нам легше контактувати з іншими людьми. Тому думаємо – «ось я зроблю так-то, а він відповість тим-то». Тому легше можемо спрогнозувати наше взаємодія – навіть тоді, коли мова йде про звичайному спілкуванні. Але роблячи так, ми наділяємо цей образ наших уявлень про когось власною життєвою енергією.

Поки цей штучно створений нами образ не починає жити в наших думках – мріяти, будувати свої плани і чи не дихати – зовсім як у реальному житті. І навіть починає нам снитися – тоді, коли це потрібно нам. Але не тоді, коли людина сама того хоче.

І якщо так відбувається з незнайомими нам людьми раніше, то що вже говорити про тих, кого ми знаємо іноді навіть краще себе – про наших рідних і близьких? Тому коли вони помирають, без перебільшення, вмирає частка нас самих. Це – все одно, що втратити руку чи ногу. Чи серце або шлунок.

Не дивно, що в разі такої втрати – особливо тоді, коли вона приходить несподівано, ми часто не можемо свідомо прийняти того, що сталося. Заперечуємо його, потрапляємо в стан шоку, навіть можемо втрачати свідомість.

Так, це все одно, що втратити якусь частину тіла без наркозу! Тому що біль тоді – цілком реальна. І добре, коли в той момент хоча б хтось є поруч.

Щоб допомогти людині зробити хоча б елементарний – нагадати йому, що треба їсти і спати, чистити зуби і одягатися по погоді. Якщо ж нікого з близьких або друзів поруч з вами немає – не забувайте й самі подбати про себе. Хоча б випити гарячого чаю, тепліше одягтися або присісти відпочити.

А якщо не можете – не змушуйте себе. Наша психіка часто сама краще знає, що нам потрібно. Тому просто прислухайтеся до себе і бережіть себе. І ще одне – відкладіть поки важливі рішення на потім. Прийде час – і вам стане трохи легше! Тоді до них і повернетеся.

Заодно можете спробувати прислухатися до цих порад про самодопомоги в проживанні горя або прочитати про його стадії – усвідомлення того, що ти не один, що й інші люди теж колись проходили через подібні втрати, теж іноді допомагає. Хоча і не завжди.

Як допомогти іншим впоратися з горем і смертю

Може бути так, що горе спіткало не безпосередньо вас, а когось із ваших близьких, дружину, сестру, сусіда, тощо. Що робити тоді? Ну, по-перше, якщо не дай Бог, вам випала складна місія принести погану новину – ніколи не говоріть відразу!

Те, що відзначають у дешевих серіалах, що людину попередньо потрібно підготувати до поганої вести – це правда!

Дайте йому хоча б хвилину-дві для того, щоб підготуватися до звістки. І добре, якщо поруч з вами на той момент будуть якісь заспокійливі засоби або хоча б просто стакан води (сам акт ковтання рефлекторно знімає спазм і тому дещо допомагає).

Далі, якщо можете, просто побудьте з цією людиною хвилинку – дайте йому можливість хоча б трохи прийти в себе, утримуйте, допоможіть сісти на стілець або зібратися з думками.

Можливо, йому потрібно буде кудись подзвонити, або він буде настільки шокований, що не зможе самостійно знайти ключ від своєї квартири. Може треба буде допомогти йому одягтися або перевірити, чи все в будинку відключено. Може треба буде замість нього подзвонити його рідним дітям.

Ну а далі? Як пережити смерть і горе від втрати близьких? У перші години і дні після втрати людей зазвичай знаходиться в стані глибокого шоку, він нерідко не усвідомлює, що відбувається навколо – особливо тоді, коли з життя йде хтось молодий, як це так часто, на жаль, трапляється зараз.

Згодом у нього з пам’яті можуть випадати окремі події, цілі епізоди, дні або навіть тижні.

Трохи допомагають пережити цей надважкий період наші християнські звичаї і ритуали – церемонія прощання з небіжчиком, церковна служба, поминки. Добре, коли померлого ховають у відкритій труні – це боляче, але допомагає швидше прийняти те, що сталося.

Шкода, що зараз це не завжди можливо – нерідко тепер ми бачимо і цинкові труни.

Такий стан шоку зазвичай триває тиждень-два – не дарма у нас прийнято поминати померлого на дев’ятий день. Це дуже важливий період горевания, основне навантаження в який лягає на тих, хто поруч. І хто, бажано, не пов’язаний з покійним кровними узами – щоб легше переносив це сам, щоб був трохи більш адекватним.

Після цього, як правило, стає трохи легше, хоча тупий біль може триматися довго – місяці і навіть роки. Особливо тоді, коли батьки ховають своїх дітей, коли втрачають разом з дитиною всі ті надії, які на нього покладали, а тому перестають бачити сам сенс свого подальшого існування.

Що можна зробити за таких обставин? Як пережити смерть і горе від втрати близьких? Немає однозначного рецепту і однакових для всіх відповідей, адже кожна людина особлива. Тим більше – в кризовому стані.

Але в будь-якому випадку варто знати наступне:

1. Ніколи не говоріть людям, що розумієте їх. Або – що зможете їм допомогти! Тому що, якщо тільки ви самі не переживали такого горя, то, відповідно, зрозуміти всю глибину їх страждання теж не зможете.

І, тим більше, нічим не зможете допомогти в даній ситуації – адже ви не Бог, щоб воскрешати мертвих. Єдине, на що ви здатні – так це як би побути поруч з ними, спробувати якось розділити їхнє горе. Але, повірте – це теж немало.

2. Перебуваючи у стані горя, людина постійно згадує, кого втратив. І переосмислює весь свій життєвий шлях. Тому якщо вам це дійсно цікаво, можете запитати про те, кого він втратив яким він (або вона) були, що любили. І про те, яким було життя самої людини.

Але тільки тоді, коли та сама людина хоче про це говорити. Тому, якщо ви не маєте вроджених або професійних якостей психолога, щоб зрозуміти це так – не поспішайте нав’язувати комусь свою бесіду тільки тому, що вам так порадили.

Адже хтось може знаходиться вже на тій стадії переживання горя, коли не хочеться зайвий раз все ворушити. Коли навпаки – хочеться якомога швидше все забути.

3. Якщо ви хочете підтримати людину, яка переживає горе і не знаєте, про що з ним можна говорити – говорите про те, що бачите навколо (навіть про погоду) і про те, що потрібно постійно (звичайні житейські турботи). Так роблять у селах – говорять про врожай, про дітей, про тварин, про щось буденне, але потрібній. Тоді, якщо він захоче поговорити про щось більш важливе – він сам якось дасть вам про це знати.

4. Допоможіть людині знайти нові смисли свого подальшого існування. Якщо зможете, звичайно. Можливо, вам у чомусь потрібна його порада чи допомога, якийсь його життєвий досвід – дайте йому шанс проявити своє увагу до вас. Це буде корисно вам і допоможе йому.

І найголовніше – не забувайте, що часто людина стає самотньою не тільки тому, що втрачає близьку людину, але й тому, що після цього від нього відвертаються друзі… Чому?

Адже ми інстинктивно уникаємо тих, кому погано – боїмося заразитися від них поганим настроєм, не знаємо, як себе з ними вести. Так як вважаємо, що їх невезіння (або прокляття) може перекинутися і на нас.

Тому навіть якщо ви просто зупиніться, запитаєте людину, як він себе почуває і про що думає, то покажете йому, що ви його не уникаєте – це вже буде немало.

Як пережити смерть і горе від втрати близьких ми порадили. Втішного мало. Хоча краще, звичайно, якщо б ніхто не вмирав і всі жили вічно. Щоб ніколи не хворіли і завжди були юними і красивими!

© 2015,

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/163130-iak-perejiti-smert-i-gore-vid-vtrati-blizkih/