У нас двоє дітей — 5-річна Настя і Ярослав, якому майже 2 роки. Я вже писала про наш відпочинок з дітьми влітку і взимку. Сьогодні розповім про нашому останньому за літо 2015 і в той же час першому довгій подорожі — в Тверську область, місто Конаково.
Квитки були куплені за два місяці до дитячого фестивалю «Архстояние». Перший раз ми пливли в машині на поромі. Перший раз ночували в готелі, перший раз снідали, обідали і вечеряли в кафе.
Дитячі емоції не передати словами. Вони фонтанували з того моменту, як ми зайшли в номер. Діти перевірили на м’якість всі ліжка, на включаемость — всі світильники, на наявність дитячих каналів — телевізор. А Ярослав заліз у порожнє відро для сміття у ванній кімнаті, і так воно йому сподобалося своєю кришкою, що туди були заховані найцінніші іграшки, які подорожують з ним. Синові не давала спокою і душова кабіна — він залазив і вилазив з неї кілька разів, а потім пішов перевіряти тумбочки і холодильник. Все це було так забавно…
Про сам фестиваль — це яскравий захід, на наступний рік воно у нас знову в планах на літо. До речі, в планах ще є і доросле «Архстояние» (Калузька область), Білорусія, Угра і Калінінград (це стане нашим першим польотом на літаку — і хай нам пощастить! А ще в 2016 році ми сподіваємося потрапити в унікальний святе місце: 21 серпня кожного року, в Толгин день, єдиний раз в році відкривається знаменита кедрова гай Свято-Введенського Толгского монастиря, і ми плануємо туди поїхати.
Повертаюся до «Архстоянию». Фестиваль тривав 3 дні, ми там були в суботу і неділю. Кожен день потрібно було змайструвати собі костюм — відчути себе дизайнером одягу, далі майстер-класи по мозаїці, ліплення з глини. Вивчення музичних інструментів, кулінарні майстер-класи, йога, концерти, створення коміксів. Студія образотворчого мистецтва з мольбертами, фарбами, фартухами, валиками, пензликами і полотнами. Воля дитячим думок, фантазій і рук.
В суботу була чудова тепла погода. Ми милувалися Волгою і катерами. А ось в неділю дув такий вітрисько, що міст, який з’єднував берег з островом фестивальним, просто здуло, і нас переправляли на катері. Донька була щаслива — у неї давно в голові оселилося бажання покататися на човні, а тут ще дісталося місце поруч зі штурвалом. А Ярославу дістався вертоліт, який приземлився в 100-150 метрах на льотній майданчику. Сина ми ледве повели, а то він так би і залишився там на віки вічні.
Отже: на катері по воді прокотилися на паровозі по залізниці прокотилися, тепер донька мріє полетіти на повітряній кулі і вертольоті. Збирає гроші на виконання бажань…
З фестивалю ми привезли першу роботу Насті на полотні і океан вражень. В Волгу кинули монетки: повернемося сюди ще не один раз.
А зараз ми закрили дачний сезон і повернулися в місто, але все так само весело і пізнавально проводимо час: майструємо осінні вироби з листя, паличок, шишок. Вивчаємо вологість повітря за допомогою ялинових і соснових шишок, малюємо міста мрії, улюблених тварин та героїв мультиків і казок. У вихідні зробили флюгер з паличок і кленового листя і пішли визначати напрям вітру. Нудьгувати нам ніколи — у нас дуже багато ідей і бажань. Це ще сильніше скріплює нашу сім’ю і дарує нам чудові спільні веселі та пізнавальні моменти.
На носі Новий рік, а у нас багато планів: нехай вони всі втіляться в життя.
З кожної поїздки ми привозимо близько 500 фото. Найяскравіші друкуємо — і в альбом, потім переглядаємо і згадуємо. Я вже і не уявляю поїздок без дітей: як же з ними цікаво і весело показувати їм світ, в якому ми живемо.
