Історія міста Балаклава

Добрий день, дорогі домосіди. У нашому матеріалі цікавий факти і історія міста Балаклава, тепер став Російським. Балаклава — невелике портове містечко на березі Чорного моря, відомий давньої Генуезької фортецею, а також радянської підземної бази підводних човнів («Об’єкт 825 ГТС» 1953 – 1953 років побудови).

Аж до захоплення міста турками-османами в 1475 році тут розташовувався великий торговий порт Генуезької республіки.

Балаклава також отримала широку популярність в 50-х роках XVIII століття в період Кримської війни. З кінця XIX століття стала розвиватися як популярний курорт, в радянський час – закрите місто.

Історія міста Балаклава

Балаклава відома не тільки в Росії, але і в Західній Європі. У 1854 році в 4 км від міста стався епізод, відомий як «Атака легкої бригади». Британські улани, гусари і драгуни намагалися атакувати російські позиції, але були «відбиті» і відступили під артилерійським вогнем з великими втратами.

«Атака легкої бригади» – назва відомого вірша поета Альфреда Теннісона. Англійське вираження «тонка червона лінія», що позначає останню лінію захисту будь-якою ціною, з’явилося саме в цю легендарну військову кампанію.

У 1854 році в ході одного з боїв у Балаклаві шотландські солдати в червоних мундирах були збудовані у шеренгу по двоє, а не четверо, як зазвичай, для захисту від російської кавалерії. Так і з’явилося це вираження, яке стало потім загальним.

У тому ж році балаклавський шторм розметав кораблі англійського і французького флотів, що послужило причиною для створення Всесвітньої служби погоди спочатку у Франції, а потім в інших країнах Європи.

Вважається, що саме військові дії в районі Балаклави в 1854 – 1856 роках привели до створення сучасної системи медичної допомоги в бойових умовах, а також журналістики, що веде репортажі в реальному режимі часу.

Відома активістка Червоного хреста Флоренс Найтінгейл в період Кримської кампанії, завдяки своїй допомоги британським пораненим у Балаклаві, стала національною героїнею Великобританії. Тоді ж на півострів прибуло безліч російських сестер милосердя.

А з великих ЗМІ хід війни активно висвітлювала, наприклад, британська газета «Таймс». І, звичайно, світову популярність придбала вовняна шапочка з вирізами для рота і очей – «балаклава». Її придумали змерзлі тут англійські солдати.

Ветерани Кримської війни давали назву «Балаклава» різних віддалених місцях. Так, 1870 році Чарльз Фішер заснував маленьке поселення в Австралії, в 90 км від Аделаїди і назвав його Балаклава.

На острові Маврикій в Індійському океані і понині є два невеликих поселення – Севастополь і Балаклава. Назва «Балаклава-стріт» зустрічається в містах Англії, Ірландії, Канади.

В історичній традиції Балаклаву пов’язують з містом злих велетнів-лістрігонів (згадується у творах Гомера), вони кидалися камінням в кораблі стародавніх греків.

Античні історики Пліній Старший і Страбон також згадували місцеву бухту, по берегах якої жили племена таврів, які займалися розбоєм проходили повз судів. У 60-х – 240-х роках тут розміщувався невеликий римський гарнізон.

А в 702 році в місцевому грецькому поселенні переховувався візантійський імператор Юстиніан II, який втік з Херсонеса.

З відомих персоналій, без яких історія міста Балаклава була б не повною, також пов’язане ім’я мандрівника Афанасія Нікітіна, який побував тут близько 1472 року і згадав у своїх записах кримсько-татарська назва, від якого, мабуть, сталося сучасне найменування міста, – Баликайя.

Також відомий письменник Олександр Купрін періодично бував у Балаклаві в 1904 – 1908 роках і створив цикл кримських нарисів «Лістригони», написаних на основі його особистого спілкування з балаклавскими рибалками-греками.

Нині Бібліотека ім. Олександра Івановича Купріна розташовується в будівлі колишньої дачі Мерецької.

У радянську епоху місто був особливо засекреченої військової бази: остання ядерна субмарина покинула місцеву гавань тільки в 1996 році.

В районі Балаклави знімався радянський 4-серійний фільм «Секретний фарватер», що вийшов на екрани в 1986 році і розповідає про таємниці німецьких субмарин Третього рейху. Зараз підземна база підводних човнів в Балаклаві являє собою музей, доступних для відвідування всім бажаючим.

У наші дні місто являє своїм гостям дивне змішання занедбаних радянських виробничих підприємств і військових кораблів з комфортабельними готелями на березі Чорного моря.

В околицях міста розташовано безліч виноградників, а також, так звана, «Долина смерті» – як нагадування про часи кривавих битв Кримської війни.

Ось така цікава історія міста Балаклава, їдьте в Крим, там є, що помсотреть і де відпочити!

© 2015,

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/158583-istoriia-mista-balaklava/