Рідкісні батьки не стикаються з проблемою дитячої тривожності, не зазначають у дитини якісь, здавалося б, незрозумілі страхи. Саме поняття страх – абсолютно ірраціонально. Це відчуття виникає через неможливість свідомості пояснити логічно случающееся подія. Для малюків розпізнати і виявити подібну логічний зв’язок є справою надто важкою. Дітки значно впечатлительней, емоційний, ніж дорослі люди. І перед тим, як вставати на боротьбу з дитячими побоюваннями, страхами або тривогами, потрібно знайти їх причину.
Практично будь-дитячий страх має в своїй основі якусь конкретну тривогу. Наприклад, страх темряви може приховувати страх залишитися одному, занепокоєння про своїй беззахисності. І саме цей завуальований страх самотності є чільним, тим, з яким треба боротися. І, на жаль, з’являється він дуже часто в моменти, коли всередині сім’ї складаються несприятливі відносини, коли немає комфортної обстановки, коли малюкові не вистачає почуття захищеності і уваги від батьків. Сварки і скандальне з’ясування стосунків у сім’ї, свідком яких стає дитина, дуже негативно позначаються на ньому самому. І саме вони можуть стати «життєдайним джерелом» для розквіту страху. Негармонійні стосунки з батьками та родичами в першу чергу формують в підростаючій людині безліч тривог і побоювань.
Допускаються помилки у вихованні навіть у поєднанні з комфортною атмосферою в родині все одно стають причинами дитячих страхів. Ці ж помилки можуть проявитися і у дорослому житті людини. Не значить це, що вони стануть фігурувати як некеровані фобії, але такий результат теж можливий. Якими можуть бути помилки у вихованні в контексті даної проблеми? Безпідставне залякування дитини з метою примусити його їсти, спати або вести себе належним чином накладають неприємний відбиток на свідомість малюка. Нехай візуально дитина і стане розуміти, що бабайки не існує, що під ліжком не мешкає моторошних монстрів, але страх, що проник в підсвідомий рівень, буде диктувати зовсім інші думки. Численні заборони, відсутність у дитини можливості виявляти свою самостійність, а також бажання виростити дуже домашнього дитини стають основами для численних страхів. Малюк, який позбавлений спілкування з іншими дітьми і у якого всі дні проходять по одній нудною схемою будинку, не в змозі розвинути навички соціального взаємодії. «Ув’язнення» в чотирьох стінах або повна прихильність до мами, бабусі підживлюють дитячу тривожність. Страхи в такому варіанті можуть вказувати на себе в моменти, коли дитині потрібно залишитися одному або опинитися в товаристві інших людей, дітей. Ще однією помилкою можна назвати бажання батьків переконати малюка, що навіть великий і сильний тато боїться чогось. Якщо намагатися вести розмову з дитиною на таку тему зовсім невірно, можна закласти в ньому неправильні ідеї. Фрази про те, що ходити вночі по вулицях бояться всі, формує в підсвідомості малюка пряму установку на страх. І в результаті дитина може лякатися знаходиться на вулиці не тільки в нічний час доби, але і ввечері або навіть вдень.
В дитинстві кожен бере приклад зі своїх батьків. Тому тривоги і занепокоєння від мами або тата здатні передатися дитині. Якщо батько негативно і з побоюванням ставиться до чужих людей, дитина стане прагнути уникати контакту з незнайомими чи буде боятися якогось конкретного людини. Якщо батько боїться собак або замкнутого простору ліфта, то дитина і тут стане брати з нього приклад. Особливо небезпечно таке з діточками від природи дуже тривожними. На основі, здавалося б, невиразних і загальноприйнятих страхів може розквітнути цілий букет побоювань, що негативно позначається на поведінці, характері, настрої і сприйнятті дитини.
Дитячі страхи можуть виникнути завдяки невірно підібраної літератури, яка читається на ніч дитині, із-за невірно обраних фільмів або мультиків, які дивиться малюк. Колоритні негативні персонажі нерідко викликають у дітей посмішку, але здатні і настільки вразити дитину, що страх перед вигаданою істотою стане дуже виразним. Батькам варто запам’ятати, що демонстрація фільмів жахів або фільмів, де картинка швидко змінюється на контрастну, де є різке музичний супровід, не виховують в дитині безстрашність. Таке кіно здатне викликати занадто сильний переляк. Не за віком обраний спектакль у театрі або відвідування музею з незвичайною експозицією, яка незрозуміла малюкові і впливає на появу негативних асоціацій, також формують ґрунт для розвитку дитячих тривог і побоювань.
І, безумовно, неприємний досвід у будь-яких ситуаціях може викликати у малюка страхи. Таким досвідом стають і легкі травмують дитячу психіку ситуації, наприклад, сильний переляк від того, що мами немає поруч на вулиці, і події дійсно важкі. У другому випадку нерідко необхідна допомога грамотного фахівця, щоб позбавити малюка від виниклого страху.
Не можна думати, що страхи – явище абсолютно проходить і ліквідуються вони самі собою. Звичайно, ряд тривог дійсно з часом перестають турбувати дитину, але деякі страхи можуть залишитися людиною назавжди. Боротися зі страхами вродженими, до яких відноситься, наприклад, страх смерті, в дитячому віці практично неможливо. Такі тривоги можуть або не усвідомлюватися малюком, або не висловлюватися надто яскраво. А от страхи придбані, наприклад, страх літати на літаку або їздити в машині, страх клоунів або комах, повинні отримувати достатньо уваги від батьків і, безумовно, коригуватися. Якщо батькам вдається знайти основну першопричину страхів, то і боротьба з ними буде вдалою. Присутність у житті малюка любові, ласки, тепла, турботи і почуття захищеності здатні заспокоїти тривогу і позбавити від надто болісних страхів.
