Тараненко Леонід Аркадійович – важкоатлет, штангіст, людина зі світовим ім’ям. Про досягнення цієї людини чули багато. Він зумів встановити світовий рекорд, причому не один. Але давайте про все по порядку…
Радянська школа важкої атлетики
Важка атлетика – це спортивна дисципліна, що поєднує в собі швидкість і силу. Будь-який вид спорту, в тому числі і важка атлетика, являє собою нерозривно пов’язані між собою дві сторони активності людини. Це, по-перше, відточування спеціальних фізичних якостей, і, по-друге, відпрацювання технічної майстерності. Саме сукупність цих двох сторін людської активності і дозволяє оптимальним чином повністю реалізувати закладений потенціал спортсмена, добиватися вищих результатів і рекордів.
В СРСР, протягом усієї його історії, були створені найбільш ефективні методики тренувань спортсменів-важкоатлетів. З дебюту радянської збірної з важкої атлетики на Олімпійських іграх 1952 року в Гельсінкі і до кінця двадцятого століття радянські і російські штангісти завжди займали провідні позиції на світових і континентальних змаганнях.
Початок спортивної кар’єри Тараненко
Леонід Аркадійович народився в червні п’ятдесят шостого року в невеликому селищі Малорито під Брестом у Білорусії. Після закінчення середньої школи та смерті батька, щоб допомагати своїй мамі, на руках залишилося двоє дітей, Леонід закінчив робоче училище за спеціальністю “фрезерувальник” і став працювати за професією. В цей же час він став відвідувати спортивну секцію по штанзі, яку організував при заводі Петро Сатюк. Саме він став його першим тренером і привів його до перших серйозних перемог та досягнень.
Сам Леонід Аркадійович, за його спогадами, у дитинстві мріяв стати не штангістом, а льотчиком. І навіть вступав до льотного училища, але не пройшов медичну комісію.
Після закінчення білоруського Державного інституту сільськогосподарської механізації, отримавши спеціальність “інженер-механік”, Леонід почав виступати за мінське добровольческое спортивне співтовариство «Урожай». Саме на змаганнях за це суспільство в сімдесят четвертому році в місті Борисові вісімнадцятирічного Тараненко помітив тренер Іван Петрович Логвинович, заповітною мрією якого було виховати олімпійського чемпіона. Зустріч стала доленосною для обох.
Головні спортивні досягнення Тараненко
Першим серйозним досягненням у спортивній кар’єрі стала бронзова медаль і третє місце на всесоюзному чемпіонаті в сімдесят сьомому році. В 1979 і 1983 роках Тараненко двічі здобуває перемоги на всесоюзних Спартакіадах. Навесні 1980 року Тараненко на першості Європи встановлює свої перші світові рекорди.
«Зоряний час» настав у кар’єрі Леоніда Тараненко у вісімдесятому році. Він переміг на всіх трьох головних першостях планети – на світовому і європейському чемпіонатах, а також на московській Олімпіаді 1980 року. Виступаючи у ваговій категорії до 110 кілограмів, представник Радянського Союзу знову встановив на помості два світових рекорди. У поштовху він взяв вага двісті сорок кілограмів, а у двоборстві – чотириста двадцять два з половиною кілограми.
Подальша спортивна життя та досягнення Леоніда Тараненко
Після московської Одимпиады-80 Леонід Тараненко не зміг взяти участь у Чемпіонаті світу 1982 року, що проходив в Москві, з-за раптової важкої хвороби. Але після кількох складних операцій йому вдалося подолати хворобу, і повернутися до тренувань і на великий поміст.
У 1984 він виграє міжнародний турнір «Дружба». Через чотири роки стає володарем титулу чемпіона Європи у важкій ваговій категорії, а в 1985 році забирає і світовий чемпіонський титул. Два передолімпійських роки поспіль, в 1991-1992, Тараненко стає чемпіоном Європи.
На Олімпійських іграх 1992 року, що проходили в Барселоні, Леонід Тараненко виграв срібну медаль у другому важкій вазі. На наступній Олімпіаді в 1996 році в Атланті Тараненко був дискваліфікований за допінг і після цього завершив свою спортивну кар’єру. В даний час працює в Мінську спортивним консультантом та тренером.
Леонід Тараненко: рекорд
За всю свою яскраву спортивну кар’єру Леонід Аркадійович встановив дев’ятнадцять світових рекордів. Вищим досягненням, офіційно зареєстрованим Книгою рекордів Гіннеса, є рекорд планети, встановлений Тараненко у вісімдесят восьмому році на кубку важкоатлетів в Австралії місті Канберра. Тоді йому вдалося у вправі “поштовх” взяти вага двісті шістдесят шість кілограмів, а в сумі двох вправ – чотириста сімдесят п’ять кілограмів. Досі повторити або перевершити світовий рекорд Леоніда Тараненко не вдалося нікому.
Причини успіху радянської важкої атлетики
Без перебільшення можна констатувати, що важка атлетика була одним з найпопулярніших видів спорту в Радянському Союзі і займала одне з перших місць серед спортивних дисциплін, включених в олімпійську програму. Можна сказати, що в СРСР була створена своя школа підготовки спортсменів-важкоатлетів зі своєю системою, своїми передовими для свого часу методиками і своїми традиціями. Для щоденних тренувань спортсменів та підготовки до змагань світового рівня використовувалися новітні дослідження і наукові відкриття. Своєчасно застосовувалися досягнення та новітні розробки спортивної медицини та інших, суміжних з нею наук, що впливають на показники організму і підвищують успіх тренувального процесу.
Проте визначальною стала поява передової системи підготовки спортсменів-штангістів, заснованої на унікальному методі дозування навантажень на організм спортсмена в процесі тренування і нарощування м’язової маси. Саме ця радянська система підготовки спортсменів-важкоатлетів і дозволила за досить короткий проміжок часу сформувати команду і гідно конкурувати на світових змаганнях, показуючи досі не повторені і не перевершені результати і рекорди.
Леонід Тараненко – штангіст, якому вдалося зробити, здавалося б, неможливе. Це людина, з якої треба брати приклад молодому поколінню. Адже саме такими здоровими і сильними – повинні бути чоловіки!
