Узагальнюючим показником вимірювання продуктивності праці в будівництві є вироблення одного працюючого на будівельно-монтажних роботах і в підсобних виробництвах, обчислена в кошторисних цінах (руб.). Цей показник наводиться в планових і звітних документах.
За зіставленням планового розміру вироблення Вдп з фактично досягнутим ВДф судять про стан рівня продуктивності праці. Розмір його зростання ПР визначається за формулою
Пр= Вдф-Вдп/Вдп*100.
Приклад. Ділянці майстра на травень встановлена виробіток на одного працюючого 520 руб. На цій ділянці впроваджено ряд заходів щодо поліпшення організації праці, в результаті чого була досягнута вироблення 560 руб. Користуючись формулою (6) визначаємо зростання продуктивності праці
Пр=560-520/520*100=7,7%.
Натуральна вироблення
Найбільш достовірно і об’єктивно оцінює рівень продуктивності праці бригад і окремих робочих натуральна вироблення. У тому разі, коли ведеться облік натуральної виробітку бригад (робочих), зростання продуктивності праці рекомендується визначати за аналогічною формулою (6); тільки значення вироблення в грошовому вираженні замінюється значенням натуральної виробітку, тобто
Пр — Внп-Внд/Внд*100,
де Внд — натуральна вироблення, до впровадження запланованого заходу;
Внп — натуральна вироблення після впровадження запланованого заходу.
Приклад 1. Заплановано впровадити нове пристосування для виконання штукатурних робіт. До його застосування середньозмінна вироблення в спеціалізованій бригаді штукатурів була 10 м2 оштукатуреної поверхні, а після впровадження склала 12 м2. Користуючись формулою (7), встановлюємо зростання продуктивності праці в даній бригаді
Пр= 12-10/12*100 = 20%.
Приклад 2. Ланка штукатурів в комплексній бригаді застосував у своїй роботі раціональні пристосування (ківш Шаульського, подовжений напівтерток і інвентарні риштування шарнірні), в результаті чого середньозмінна натуральна вироблення з 9 м2 оштукатуреної поверхні підвищилася до 11 м2.
Загальні витрати праці комплексної бригади, до складу якої входить ланка штукатурів, поряд становить 2240 чол-днів Тд, в тому числі 715 чол.-днів на штукатурні роботи.
Встановлюємо питома вага штукатурних робіт
715/2245*100 = 32%.
Зростання продуктивності праці в ланці штукатурів визначаємо по формулі (7)
Пр = 11-9/9*100 = 22,2 %.
Зростання продуктивності праці в цілому по бригаді
22,2* 0,32 = 7,1%.
Зниження витрат праці по роботах, виконуваних всією бригадою, визначаємо за формулою
Ст=2240*7,1 / 100 4+7,1 = 149 чол.-днів.
Економія умовно-постійної частини накладних витрат у зв’язку з зменшенням трудомісткості в даній бригаді на одному об’єкті робіт виразиться в сумі
0,6*149 = 89 руб. 40 коп.
Якщо за річним планом бригада до кінця року виконає аналогічний обсяг робіт ще на трьох об’єктах, то в розрахунку на рік економічний ефект складе:
89,40* 3 = 268 руб. 20 коп.
Від розрахунку економічного ефекту однієї ланки штукатурів у складі 7 осіб можна перейти до розрахунку за БМУ в цілому, якщо все штукатури цього РМВ, в кількості 60 чол. підвищать среднесменную натуральну вироблення, застосовуючи ті ж раціональні пристосування.
У цьому випадку економічний ефект може бути розрахований аналогічним способом
89,4* 60/7 = 766 руб. 30 коп.
«Довідник будівельника», М. С. Екельчик
