Свобода і підпорядкування – чи сумісні ці поняття?

Доброго дня. Сьогоднішня стаття буде оповідати про цитаті педагога часів СРСР Василя Сухомлинського. Свобода і підпорядкування – чи сумісні ці поняття? Якщо точніше, то цитата цієї людини буде розглянута з критичної точки зору.

Так вже склалося, що багато хто з людей готовий повірити будь словами свого кумира. І якщо для когось Василь Сухомлинський має авторитет, то це призведе до того, що прихильники цієї людини з такою ж повагою ставитися до його цитат.

А адже навіть великі люди можуть помилятися. І тут немає винятків. Але так як розглядати цитату Сухомлинського в цій статті ми будемо з незвичайних точок зору, то багато хто може просто-напросто не знайти нічого неправильного при першому прочитанні цитати.

Власне, пора вже переходити до справи – до розгляду тієї самої цитати радянського педагога, заради якої і з’явилася ця стаття. Ось ця цитата:

Підпорядкування самим миролюбним законами у світі є найвище вираження волі.

Тепер давайте послідовно розберемося з цією цитатою, щоб зрозуміти, у чому конкретно вона не відповідає реальному стану речей у світі.

Так як Василь Сухомлинський був людиною соціалістичного менталітету, то, зрозуміло, під «наймиролюбнішими» законами він мав на увазі саме сукупність законів в СРСР.

Звичайно, багато хто з дідусів і бабусь може захопитися тим патріотизмом, яким володіє Василь Сухомлинський.

А якщо врахувати, що в молодості кожна людина сприймає навколишню дійсність в яскравих фарбах, то стає недивним є той факт, що який-небудь літня людина, що знає Сухомлинського, обов’язково буде позитивно оцінювати його слова.

Виходить, що розуміння «миролюбності» якихось законів – це річ суб’єктивна, тобто розуміється усіма людьми по-різному.

Хтось може вихваляти соціалістичний режим, а хтось може надати безліч аргументів на користь своєї думки щодо соціалізму.

Тому слово «миролюбність» в цитаті Сухомлинського має саме суб’єктивний характер. А якщо в словах є якась суб’єктивність, то вони вже не можуть бути застосовані по відношенню до групи людей – все-таки ми неоднакові.

Інший аспект цитати Сухомлинського полягає у тому, що при прочитанні складається думка, начебто держава намагається зробити свої закони найбільш нравящимися суспільству. Зрозуміло, це не так.

Зрозуміти це можна, якщо порівняти держава з організацією. Мета будь-якої організації полягає у отримання прибутку через працю своїх працівників. Держава ж можна вважати такою організацією, тільки в більш глобальному масштабі.

А так як всяка організація діє за принципом «отримувати якомога більше прибутку», то стає очевидним той факт, що в організаціях робота налаштована таким чином, щоб це було вигідно керівного складу.

В такому випадку стосовно державі можна сказати наступне: якщо якісь закони кимось виставляються як «найбільш миролюбні», то робиться це в інтересах саме держави.

Наприклад, держава володіє потужним зброєю у вигляді пропаганди. Слухаючи вести про те, що в країні «все добре, а буде так взагалі ще краще», можна піддатися на таку пропаганду, а потім жити з думкою про те, начебто країна дбає про своїх громадян і намагається зробити їх життя найбільш комфортною.

На доказ позначеним вище словами можна просто-напросто вдивитися у розглянуту нами цитату: у ній слово «підпорядкування» використовується як синонім до слова «свобода». А це все одно, що назвати правду брехнею.

Причому в цитаті також фігурує слово «найвище». Тобто, йдеться про те, що підпорядкування певним законам є не просто вираженням волі, а саме найвищим її виразом.

Досить дивна ситуація, якщо врахувати, що свобода не може бути найвищою або наинизшей. Свобода – це коли відсутня будь-яка несвобода.

У зв’язку з перерахованими вище висновками цитата Василя Сухомлинського вимагає обов’язкового доопрацювання, яка буде виражатися в наступному зміненому варіанті:

Вміння підкорятися кому-небудь або чого-небудь без негативного ставлення є вираз волі від негативного ставлення до подчиняемости.

Можна помітити, що така цитата є трохи більше за обсягом і менш цікавою оригіналу. Цілком можливо, що багатьом людям така цитата здасться навіть нудною. А нудність ніяк не дасть погодитися з текстом цитати.

Не буде ж людина радісно і емоційно схвалювати текст якого-небудь мелкошрифтового договору. А з зміненою цитатою йде майже така ж ситуація. І це притому, що текст зміненої цитати оповідає саме про те, що є в реальності.

Так що, якщо якась цитата здалася вам приємної для читання, і з якою ви погодилися, то можна згадати цю статтю і прийти до висновку, що, швидше за все, прочитана цитата може не відповідати реальності, а лише доставляти естетичне задоволення при прочитанні.

Свобода і підпорядкування – чи сумісні ці поняття?

© 2015,

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/144535-svoboda-i-pidporiadkyvannia-chi-symisni-ci-poniattia/