Навчати дитину самостійності?

Потрібно вчити дітей самостійності та незалежності як можна раніше? Дуже часто таке питання виникає на абсолютно різних рівнях. Чи повинна дитина в 4 роки сам одягатися і чому він цього не робить, навіть якщо вміє? Адже вже самостійний! Чому дитина не може зробити якесь дію, якщо фізично воно йому підвладне? Чому він не біжить гратися з іншими дітьми, а хоче бути поруч з мамою? Чому він сам не їсть і просить його погодувати? І багато, багато найрізноманітніших чому. Чи повинна дитина здійснювати різні дії сам, якщо він вже вміє їх робити?

 

Що таке незалежність і самостійність? Це стан, коли дитина готовий функціонувати окремо не тільки фізично, вміючи себе обслуговувати в базових життєвих потребах, але і морально, психологічно: коли він вміє керувати своїми емоціями і почуттями, бере на себе відповідальність за свої вчинки, відчуває і розуміє свої потреби.

 

Самостійність — це тривалий процес становлення, якому не можна навчити. Незалежність — це якість, що формується поступово в сприятливій для цього середовищі.

 

Якщо ми підштовхуємо дитини до незалежності занадто рано, коли він ще не дозрів до цього стану сам, то ефект виходить зворотним. У дитини з’являється відчуття ненадійності, тривожності, підвищується бажання всіма силами повернути назад незриму мотузочку, яка пов’язує його з тим дорослим, до якого він прив’язаний.

 

Чому так виходить? Для дитини той факт, що він народився у мами і тата і вони його батьки, не є однозначним підтвердженням того, що він потрібен, любимо, що його приймають і підтримують. Ці відчуття формуються з відносин і дій, взаємодії дитини з дорослим. І це не тільки великі справи і вчинки. Це те, що трапляється кожен день, коли ми прокидаємося, їмо, одягаємося, сміємося, спілкуємося.

 

Те, що для дорослого може здаватися незначною дрібницею, наприклад, «одягай джинси сам, ти вже вмієш!», для дитини може інтерпретуватися як загроза надійним відносин з батьків.

 

Дитина просить допомоги не тільки коли не вміє щось робити, але і тоді, коли йому потрібно переконатися, що у відносинах все в порядку.

 

Щоб дитина САМ почав прагнути до незалежності, перше, що потрібно зробити — це задоволення всього його потреби в залежності. Чим більше турботи отримує дитина від дорослого, тим швидше відбувається процес дорослішання і руху до істинної, справжньої незалежності. Дитині дуже потрібна можливість бути залежним стільки, скільки йому потрібно для усвідомлення себе як окремої особистості.

 

Для прикладу можна провести аналогію з дорослими відносинами. Коли у нас хороші, щирі, надійні відносини з партнером по життю, коли ми в ньому впевнені, у нас немає потреби постійно переживати про те, що стосунки можуть розвалитися. Ми не обтяжені постійними турботами і страхом, як утримати свого партнера, і думками, що зі мною щось не так, і тому мене залишать, тому що партнер сам показує серйозність його ставлення до нас щодня в усіх побутових справах і в будь-якій взаємодії, яка відбувається між нами. Дбає, говорить про свої почуття, прагне допомогти, навіть якщо ми вміємо щось самі. Він дає нам турботу і від цього нам спокійно. Ми витрачаємо свої сили на приємні заняття і насолоджуємося життям, будуємо плани, дерзаем, пробуємо нове.

 

Але варто нам опинитися у відносинах, у яких немає впевненості, що левова частка всієї життєвої сили йде на те, щоб переконатися, чи люблять мене ще, чи потрібен ще я? У нас підвищується тривожність і з’являється занепокоєння. Відчуваючи страх за відносини, ми вже не можемо з такою легкістю займатися чимось і реалізовувати себе у світі.

 

Те ж саме відбувається і з дитиною. Якщо він вільний від переживань і від необхідності задовольняти свій «голод» в прив’язаності і залежності, він спокійно буде йти своїм шляхом до справжньої незалежності.

 

Самий простий спосіб втамувати такий «голод» залежності — відгукуватися на прохання дитини і надавати йому допомогу там, де ми маємо для цього можливості, не спираючись при цьому на думку про необхідність швидше підвести дитину до самостійності.

 

Стаття написана на основі розробок канадського психолога Гордона Ньюфелда.

 

Юлія Варлакова

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/142782-navchati-ditiny-samostiinosti/