Чи варто купувати дитині планшет?

Років 20 тому в наші сім’ї на повному ходу увірвався технічний прогрес. У кожній родині за порівняно короткий час з’явився телевізор, а за ним і комп’ютер. З їх появою змінилося життя, змінилися люди, що стало істотно краще, а щось ми втратили. Про небезпеки віртуального світу теж вже давно відомо (комп’ютерна залежність і т. д). Але від цих небезпек нас все-таки захищала стаціонарність цих пристроїв, що дозволяє нам і нашим дітям більшу частину часу залишатися в реальності.

 

І ось зараз новий виток технічного прогресу з’явилися планшети і смартфони. Зручності їх безперечні і незаперечні. Зручні вони тим, що завжди доступні. Такий собі віртуальний світ в кишені. Завжди допоможе, відволіче, посидить з дитиною. З одного боку це плюс, а з точки зору небезпек віртуального світу – жирний мінус. Не сумніваюся, що дорослі успішно інтегрують і ці пристрої в своє доросле життя з мінімальними втратами. Однак планшети і смартфони дуже активно входять у життя наших дітей. І мене, як дитячого психолога, дуже турбує ось що.

 

Ні одне з електронних винаходів останніх років не мало ТАКОГО впливу на розвиток дітей і відносин між ними і їх батьками, як планшети і смартфони.

 

Останнім часом я все частіше бачу зовсім ще малюків, не грають у пісочниці або бігають з іншими дітьми, а сидять з планшетами поруч з цією самою пісочницею. Бачу батьків з дітьми, які їдуть куди-небудь або що чекають в черзі – кожен з персональним гаджетом в руках. Періодично трапляються навіть бабусі (що зовсім вже дивно), що видають електронну іграшку онукові – лише б сидів тихо і спокійно.

 

Ну і захотілося мені у зв’язку з цим поділитися інформацією, яку я знаю, як дитячий психолог про те, як ці електронні винаходу впливають на розвиток дітей. І яку я шукала, щоб сформувати свою материнську позицію в питанні використання гаджетів моїми дітьми. Не з метою переконати всіх у тому, яке це зло – цього достатньо і це неоднозначно. А з метою поділитися тим, що, може бути, допоможе вам сформувати вашу батьківську позицію щодо використання вашою дитиною комп’ютера, планшета і т. п.

 

Який вплив надають комп’ютери, телевізори і інші гаджети на особистісний розвиток дитини.

 

Всім, напевно, вже відомо, що базова розвиток особистості людини відбувається до 6 років. Тобто до 6 років вже досить чітко формується характер, структура психіки дитини, особливості його емоційного розвитку. Закладаються основні моральні поняття, розвиваються вищі психічні функції (пам’ять, сприйняття, увага, мислення), що є основою його інтелектуального розвитку. До 6 років йде процес закладання фундаменту особистості. Після 6 років в основному дозріває те, що було закладено до 6. Очевидно, що процес йде дуже інтенсивно, і значиму роль у ньому грають всі учасники. Цікаво те, що природа не задумала фільтраційних механізмів і ВСІ люди, події та ситуації, що відбуваються з дитиною в цьому ніжному віці, втягуються в процес побудови майбутньої особистості. І реальні і віртуальні.

 

А ось тепер головне. Яку частину часу (з цих 6 років) наші діти проводять перед комп’ютерами і телевізорами? Чи завжди ми-батьки знаємо, що саме дивляться наші діти і у що вони грають? Чого вони не роблять, проводячи час за комп’ютерами і т. п.? Скільки в сумі годин нашого батьківського спілкування з дітьми (коли можна разом читати, розмовляти, ставити запитання і відповідати на них, розповідати, грати, сміятися, жартувати, творити і т. д.) віддається гаджетів. Начебто по півгодини кожен день, а в сумі за цей період виявляються тижні і місяці. Чи усвідомлюємо ми, що ті ігри, в які грає дитина, ті мультики, які він дивиться, грають ВЕЛИЧЕЗНУ роль в його моральному розвитку, так як саме в цей час дитина формує свої базові цінності, пояснює собі поняття добра і зла, вчиться любити, дружити, прощати і т. д.

 

Це не заклик до заборони гаджетів в житті дитини, а заклик до усвідомленого використання їх в такий важливий для майбутньої особистості період життя.

 

Як час, проведений за комп’ютером і телевізором, впливає на нервову систему дитини?

 

Якось безглуздо в даний час лунають заклики неврологів обмежити перегляд телевізора дошкільнятам до 15-30 хвилин в день, молодшим школярам до 30 хвилин – 1 години, а старшокласниками – до 1,5 годин. І це включаючи час, проведений за комп’ютером. Зараз, як правило, навіть для малюків час, проведений перед екраном, вимірюється годинами (не кажучи вже про увімкнений фоном телевізор). Мені стало цікаво, чому ж вони так наполегливо говорять саме про таких цифрах і не поспішають розширювати норми.

 

Про те, що я дізналася, напишу обивательським мовою, т. к. я не невролог. Так ось. Часта зміна зображень, інтенсивні кольори, світлові спалахи – це притаманне і телевізора і комп’ютера, планшета. Кожна така зміна (зображення, світла, кольору і т. д.) посилає в мозок сигнал, який передається нервовими імпульсами і далі обробляється різними мозковими структурами. Причому для очей таке мерехтіння практично нешкідливий (хоча окулісти з цим можуть посперечатися), але нервова система обробляє КОЖЕН сигнал. Здогадуєтеся, яке це навантаження? Якщо при цьому врахувати, що у дитини нервова система дуже не зріла й активно формується (тобто нервові клітини і без телевізора досить завантажені) зрозуміло, чому неврологи б’ють на сполох. До чого призводять перевантаження нервової системою здогадатися не складно. Особливо у дітей, у яких є якісь неврологічні проблеми (а зараз таких дуже багато).

 

Остаточно мої запитання з цього приводу відпали, коли я побачила енцефалограму дитини, під час якої йому давалася ритмічна світлова навантаження. Нормально працюючий в спокійному стані мозок під дією частих світлових сигналів вів себе так, як ніби дитину в цей час били по голові (і нехай пробачать мені неврологи це порівняння).

 

Може телевізор, комп’ютер і планшет бути альтернативою відпочинку? Дивлячись, який відпочинок ми маємо на увазі. Враховуючи вищевикладене, мозок, нервова система, зір, а також м’язи (з-за тривалого перебування в одній позі) у дитини навряд чи відпочинуть. Швидше навпаки. А ось переключити свою увагу, відключитися від проблем, розвіятися, відпочити від важкого заняття, одним словом відпочити морально і емоційно – це за допомогою комп’ютера і телевізора – запросто. Так що тут слід зрозуміти, від чого саме дитина втомився, і який відпочинок йому зараз справді потрібен.

 

Чи впливає використання гаджетів на пізнавальну активність дитини?

 

Весь віртуальний світ дуже швидкісний. Дитина звикає до того, що події в іграх або в мультфільмах розгортаються дуже швидко. Зображення яскраве, емоції сильні (але при цьому переживаються пасивно і відсторонено). Все це для дитини є гиперстимулом. Як цукерка. А на тлі цукерки від природи солодкі речі (яблуко наприклад) такими вже не здаються. Так і з гаджетами. Після такої захоплюючої віртуальної життя, життя реальна здається дитині просто прісної. НЕ цікаво просто гуляти або просто грати в іграшки, або просто розмовляти з одним або мамою.

 

Так що, впливають комп’ютери та телевізори на пізнавальну активність дитини – звичайно, впливають. І чим більше часу дитина проводить у віртуальному світі, тим нудніше і страшніше, до речі, йому здається реальний. І тим менше йому хочеться його пізнавати.

 

А як зайняти ще дитину, якщо йому нудно? Особливо, якщо треба кудись їхати чи сидіти в черзі.

 

На мій погляд – дітям нудьгувати корисно. Дуже. Корисно побути наодинці зі своїми думками, відчути дискомфорт від бездіяльності і прислухатися, нарешті, чого я хочу, про що я думаю. Часто, коли дитині нудно, він пристає до дорослих з тисячами «чому». І в цих «чому?» так багато інтересу до життя! А для батьків це можливість передати свої знання, досвід, установки і цінності. Нудьга – це такий стимулятор розвитку. Навіщо ж позбавляти дитину планшетами і телевізорами від такого чудового і необхідного стану?

 

А тривалі поїздки куди-то і сидіння в чергах – це можливість цікаво, не відволікаючись на повсякденні справи, провести час один з одним. Для цього придумано багато різних ігор (не комп’ютерних). Напевно, щось ви пам’ятаєте зі свого дитинства.

 

В якому віці, як і в якій кількості вводити в життя своєї дитини телевізор і комп’ютер кожен батько вирішує САМ. І це ключове! Ні дитина, ні його бажання, ні його друзі, ні рекламний бізнес, ні віяння часу не вирішують, в якій кількості та яким чином наша дитина буде використовувати подарунки технічного прогресу. Визначаємо це тільки МИ – батьки. Вплив цих пристроїв на наших дітей і на відносини всередині наших родин дійсно велика. І щоб потім нам не довелося стикатися з несподіваними неприємними наслідками цього впливу, давайте підходити до цього питання свідомо.

 

Катерина Зінов’єва

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/138052-chi-varto-kypyvati-ditini-planshet/