Яхтові перегони: спорт чи змагання бюджетів?

На прикладі однієї яхти

Останнім часом все частіше можна почути думку, що вітрильний спорт — це змагання технологій і бюджетів, що місця справжньому і чесному змаганню більше не залишилося. Анастасія Зайцева вирішила розібратися, що саме є запорукою успіху в яхтовий спорт

Клас максі-судів (від 60 футів завдовжки) зародився на початку 80-х років з розвитком нових технологій, що дозволяють будувати більш легкі, маневрені і швидкі човна. 30 років тому представники даного класу обзавелися територією для зустрічей, якою стала Maxi Yacht Rolex Cup. Місце проведення — курорт Порто-Черво на Сардинії — як не можна краще відповідало статусу власників максі-судів. Його узбережжі, завдяки хорошим погодним і навігаційних умов, ідеально підходить для парусного змагання. В наші дні воно проходить щорічно, залучаючи кілька десятків найсучасніших і розкішних вітрильних яхт.

Цього року учасникам Maxi Yacht Rolex Cup з погодою пощастило нечувано: за останні 5 років вперше щодня вітру було стільки, скільки потрібно. Ті, хто не з чуток знайомий з парусним спортом і примхливою погодою Сардинії, зрозуміють, про що йдеться. Найчастіше в Порто-Черво трапляється так: один день — повний штиль, а потім — практично штормові 40 вузлів в затоці. У таких випадках гонка, звичайно, скасовується.

З урахуванням подібних перепадів погоди екіпажам необхідно однаково добре вміти отримувати максимальний результат в умовах слабкого вітру та сильних поривів. В цьому теж суть і складність парусного спорту. І чим складніше умови, тим яскравіше на небосхилі максі-змагань запалюються нові зірки. В цьому році підвищену увагу гостей і журналістів приваблювала американська команда Comanche.


Comanche

Заради того, щоб побачити човен в гонці, в Порто-Черво прилетіли представники команд-конкурентів, яким належить найближчим часом змагатися з Comanche за призи в найбільших офшорах. Це невипадково. На тлі блакитних вод Коста-Смеральды човен виглядала так, ніби щойно прилетіла з іншої планети. Американське диво немов створено для того, щоб намагатися оскаржити закони фізики. Comanche має можливість розвивати швидкість у два рази перевищує швидкість вітру, наповнює її вітрила. У цьому нам належало переконатися, коли на моторному човні ми з фотографом намагалися наздогнати Comanche під час старту. При цьому ми були не єдиними, хто бажав ближче розглянути «прибульця»: на сусідній надувному човні айфоном клацав пристрасний яхтсмен Леонардо Феррагамо.


Comanche

Comanche, як гоночна машина «Формули-1», побудована виключно для швидкості, ні про який комфорт не йдеться. Човнів, подібних їй, небагато, і кожний проект такого роду народжує нові інтриги. Розмір Comanche — 100 футів — максимально допустимий для участі в змаганнях на тривалу дистанцію. Яхта була побудована за замовленням американського мільярдера з Кремнієвої долини Джима Кларка. Над проектом працювало французьке бюро Guillaume Verdier, відоме проектами гоночних катамаранів Кубка Америки, а також яхт для легендарної подорожі Vend?e Globe. Власне, переможні розробки і стали основою для Comanche. Головною вимогою замовника була перемога: можливість вигравати будь-які офшорні (тобто на тривалу дистанцію у відкритому морі) гонки стала пріоритетом. При цьому наголос робився не на перемоги у загальному заліку (з урахуванням існуючої у багатьох змаганнях системи гандикапу), а на рекорди маршруту і призи за проходження дистанції першої.

Буквально відразу після спуску на воду човен встановила рекорд 24 години під час переходу Атлантики, в серпні першою дійшла до фінішу в Fastnet Race. І все ж головною і першою метою була перемога в австралійській Rolex Sydney Hobart Yacht Race, однак удача від Comanche вислизнула, адже головним противником човна став восьмикратний призер змагань — досвідчена команда Wild Oats XI. Але і в команді Comanche аж ніяк не новачки. Титулований шкіпер Кен Рід вважає, що «як будь-який складний високотехнологічний інструмент, човен вимагає часу, щоб налаштувати її і отримати максимальний результат». Команда працює над маневрами, комунікаціями на борту. Тому таке змагання, як Maxi Yacht, важливо для тренувань. Так, це не офшор, коли екіпаж кілька днів знаходиться у відкритому морі, а всього лише прибережні короткі перегонів, однак під час них можна розібрати і швидко ліквідувати помилки в роботі команди.

Не можна забувати, що крім технічних є ще і погодні фактори. Так, наприклад, на тому ж Fastnet Race команда йшла з твердим наміром побити рекорд маршруту, проте цим планам збутися не вдалося. Яхта побудована для доброго вітру, і саме при таких умовах у неї можливі рекорди. А на англійській Fastnet погода, як на зло, зіграла злий жарт: старт проходив практично при повній відсутності вітру, і перші кілька днів екіпажам доводилося шукати хоч якийсь порив.

Один з відомих яхтових дизайнерів якось сказав, що власник сучасної яхти знаходиться під постійним тиском: потрібно весь час витрачати гроші на модернізацію. А коли твої конкуренти будують нові, більш високотехнологічні суду, доводиться робити те ж саме, щоб не відставати. Безумовно, це і є реалії вітрильного спорту в наші дні. Але якими б технологіями не користувалися інженери і проектувальники, досвід, злагоджену роботу команди, а також частку випадку і удачу ніхто не відміняв. Цим і прекрасний вітрильний спорт.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/134230-iahtovi-peregoni-sport-chi-zmagannia-budjetiv/