Після придбання заміського будинку був складений план його реконструкції, першим пунктом якого було передбачено встановлення нової огорожі. Старий паркан з хвірткою і воротами був дерев’яним і сильно могильних – його було вирішено знести. Для того, щоб не залишати ділянка без огорожі, старий паркан залишили до закінчення робіт. Нове ж огорожу було винесено на півметра перед старим – місце для цього було достатньо.
Монтаж огорожі з металопрофілю
При виборі матеріалу для забору розглядалися різні варіанти: цегла, природний камінь і готові бетонні панелі (так званий європаркани). Від перших двох технологій відмовилися відразу ж в силу їх дорожнечі і трудомісткості установки, а з приводу бетонних панелей виникли сумніви в їх міцності. У підсумку вибір припав на огорожа із сталевого профільованого листа, змонтованого на несучому каркасі.
Для здешевлення реконструкції більшість робіт, що не вимагають специфічних навичок, планувалося проводити своїми силами. Через відсутність на той момент зварювального апарату з’єднання деталей конструкції виконувалося за допомогою шпильок з гайками і шайбами. Це дещо ускладнює та затягує процес, однак у підсумку дозволило заощадити суму, рівну половині вартості матеріалів.
Проектні та розрахункові заходи
Перед початком робіт було проведено обмір ділянки, складений ескізний проект і проведений розрахунок потреби в матеріалах. Загальна довжина огорожі з металопрофілю склала 23,6 метра, мінімальна висота 1700 мм. В планах були передбачені установка вхідних хвіртки шириною 0,8 – 0,9 м і в’їзних воріт шириною 3,0 м. Рухомі елементи загородження – розстібні, відкриваються назовні.
Після проведення розрахунків було складено перелік потрібних для зведення паркану матеріалів, який включає в себе наступні позиції:
– Сталевий профільований лист З-8×1150 темно-червоного кольору довжиною 1,7 м – 4 штуки і 1,5 м – 16 штук.
– Цегла біла силікатна – 500 штук.
– Цемент марки Портленд 500 – 5 мішків по 50 кг.
– Пісок кар’єрний промитий і просіяний – 5 тонн.
– Щебінь фракцій змішаних – 5 тонн.
– Профільована Труба сталева з перерізом 40×40 мм – 60 погонних метрів (п. м.), з перетином 20x20x1,2 мм – 24 п. м.
– Куточок сталевий 25x25x3,5 мм – 30 п. м.
– Лист сталевий товщиною 2 мм – 1 штука.
– Швелер М12 – 4 штуки по 2,5 м.
– Навіси – 5 штук.
Кріплення: шпильки 8 мм, гайки М8, шайби, самонарізні шурупи, заклепки алюмінієві болти М8 з великою голівкою під викрутку.
Для проведення робіт по монтажу забору знадобився наступні інструменти:
– Лопати штикові та совкові, відра для сипучих матеріалів і води.
– Корито для замішування бетону.
– Кутова шліфувальна машинка з відрізними і заточними колами.
– Дриль електрична з набором свердел по металу.
– Електричний шуруповерт.
– Пристосування для установки заклепок.
– Слюсарний інструмент: ключі гайкові, пасатижі, щипці, викрутки і обценьки.
– Рулетка, гідравлічний рівень, висок, куточок, шнур і кілочки.
– Електричний подовжувач довжиною 50 м.
Матеріали були закуплені в одній компанії, що дозволило скоротити час і отримати невеликий бонус у вигляді доставки за рахунок продавця. Складування здійснювалося у дворі під навісом, щоб уникнути намокання у разі опадів.
Підготовка майданчика і нанесення розмітки
Ділянка перед старим парканом був очищений від рослинності та сміття. У крайніх точках були встановлені кілочки, сполучені між собою шнуром. За допомогою гідравлічного рівня були зроблені нульові позначки, від яких вимірювалась висота споруджуваного огорожі. У місцях установки воріт і хвіртки встановлені додаткові кілочки. Проміжки між ними були поділені рівними частками і також позначені під встановлення стовпів.
Наступним пунктом плану проведення робіт передбачалася підготовка траншеї під піщано-гравійну подушку і шурфи. Глибина рову повинна бути не менше 20 см, а глибина ями під стовпчики – близько 80 – 90 див. Вийнятий грунт рівномірно розподілявся по ділянці перед двором і вирівнювався. Відсипка подушки виконувалася в два рівних по товщині шару: спочатку гравій, потім пісок врівень з земною поверхнею.
У дві крайні ями були встановлені опорні стовпи довжиною по 2,5 м, таким чином, щоб їх висота була не менше 1750 мм. Після закінчення бетонування ям вертикальність положення стовпів перевірялася за допомогою схилу. До складу піщано-цементного розчину був введений щебінь для збільшення міцності. Попередньо всі стовпчики були покриті ґрунтом для захисту від корозії.
Між встановленими стовпчиками на рівні 25 см від землі були натягнуті шнури, що позначають висоту опор і цегляної кладки. На цьому підготовчі заходи були завершені і з’явилася можливість приступати безпосередньо до встановлення огорожі.
Встановлення стовпчиків і цегляна кладка
На цьому етапі знадобився помічник, в завдання якого входило замішування розчину і подача матеріалів. В першу чергу встановлювалися і бетонировались стовпчики. Роботу спрощували натягнуті шнури. Вони позначали площину паркану, і контролювати вертикальність установки доводилося тільки в одному напрямку. У місцях установки воріт були встановлені і забетоновані швелери.
У проміжках між стовпчиками цегляна кладка виконувалася на рівні, позначених нижнім шнуром. Підставою для неї стала отсыпанная і утрамбована на попередньому етапі піщана подушка. В процесі проведення кладки використовувалася кельма та спеціальний молоток каменяра. Проміжки під установку воріт і хвіртки були пустими.
Установка несучого каркаса паркану і обшивка профнастилом
Поверх опорних стовпчиків за допомогою обрізків трубок діаметром 10 мм і довжиною до 15 мм, а також болтів з гайками М8 був закріплений куточок. На рівні 50 см від цегляної кладки була встановлена профільована труба сталева. Монтаж даних елементів шпильками і гайками виконувався після попереднього закручування.
Профнастил кріпився до встановленого на попередньому етапі каркаса за допомогою заклепок і саморізів. Дана операція виконувалась наступним чином: лист заводився за куточок і піднімався до упору вгору. У такому положенні він фіксувався за допомогою дерев’яних клинів, які встановлювалися враспор між кладкою і профнастилом. В потрібних місцях высверливались отвори і вироблялося приклепывание листа до куточка і профілю.
Виготовлення та встановлення хвіртки і воріт
Дана операція виконувалася в два етапи: каркаси хвіртки і воріт збиралися на імпровізованому стапелі, а потім навішувалися і обшивалися профнастилом. Несучі конструкції складаються з двох вертикальних і двох горизонтальних профілів перерізом 40×40 мм, з’єднаних між собою за допомогою накладних укосів трикутної форми. Понизу були встановлені куточки за допомогою болтів і трубок.
Навішування хвіртки і воріт здійснювалося на готові роздільні навіси, одна частина яких була заздалегідь змонтована до стовпчиків. Каркаси встановлювалися і фіксувалися за допомогою клинів. Край листа заводився за нижній куточок, після чого він притискався знятим на той момент верхнім куточком і приклепывался до них. Після цього ворота були забезпечені засувом, а хвіртка – звичайним врізним замком.
Згодом, біля входу був встановлений домофон і поштову скриньку. В процесі проведення робіт старий паркан демонтували частинами, що дозволило не оголювати двір до моменту встановлення нової огорожі. В результаті майже десятиденних зусиль вийшло приємне на вигляд і, головне, дуже функціональне захисну споруду. Паркан з металопрофілю один з найбільш доступних і надійних видів огорожі.
