IgG при вагітності
В стані вагітності організм жінки піддається ослаблення імунної системи. У зв’язку з цим можуть виникнути захворювання, які раніше не давали про себе знати. До того ж, ймовірно зараження різними інфекційними хворобами на тлі зниженого імунітету.
Відомо, що будь-які хвороби в період виношування, можуть негативно позначитися не тільки на жінку, але і на майбутню дитину. Особливу небезпеку для вагітних становить цитомегаловірус. Цей збудник здатний викликати різні ураження плода і його загибель, тому всім жінкам в положенні і планують вагітність призначається аналіз на виявлення IgG антитіл.
Що таке цитомегаловірус і які шляхи зараження?
Збудника цитомегаловірусної інфекції (ЦМВІ) відносять до вірусних герпетичних мікроорганізмів. Найчастіше вони виявляються у людей з імунодефіцитом або у вагітних жінок. Небезпека вірусу полягає в ускладненнях і тяжкі наслідки його життєдіяльності в організмі.
Діагностується цитомегаловірус у безлічі людей, більшість з них навіть не здогадуються про те, що є його носієм, як і інші герпесні віруси, він може ніяк себе не проявляти. Наслідки хвороби проявляються лише у людей з ослабленим імунітетом. У таку групу ризику входять вагітні жінки.
Інша назва захворювання – цитомегалія, вказує на збільшення в розмірі уражених клітин. Потрапивши в них, вірус руйнує внутрішній вміст клітини розбухають внаслідок наповнення рідиною.
Якщо зараження відбулося задовго до вагітності, то вірус не представляє небезпеки. В організмі він знаходиться в латентному стані і не заподіює шкоди майбутній дитині. Тільки в 1-2% вагітних відбувається інфікування плода. Тому вирішальну роль в патогенном дії збудника ЦВМИ грає час зараження.
Найнебезпечнішим вважається інфікування в першому триместрі вагітності. Збудник може потрапляти через плацентарний бар’єр, проникає в плід і викликати його загибель. При зараженні на більш пізніх термінах вагітність самостійно не переривається, але такі діти мають високі шанси вроджених каліцтв і важких захворювань.
У період виношування заразитися цитомегаловірусом можливо різними шляхами. Основним способом інфікування дорослих людей є статевий контакт. Зрідка фіксуються випадки зараження повітряно-крапельним шляхом і при загальному використанні предметів гігієни в побуті. Також спостерігалися випадки зараження при переливанні крові, трансплантації тканин, органів і застосуванні донорського матеріалу (яйцеклітин і сперматозоїдів) для штучного запліднення. Існує ймовірність внутрішньоутробної передачі інфекції від матері дитині, а також при грудному вигодовуванні.
У вагітних жінок розвиток ЦМВІ викликає симптоми, що нагадують гостре респіраторне вірусне захворювання, але основною відмінністю є тривалість захворювання. При цитомегаловірусній інфекції ці ознаки можуть спостерігатися 4-6 тижнів.
На фоні імунодефіциту розвиваються такі тяжкі ускладнення, як пневмонія, енцефаліт, міокардит, артрит і плеврит. Генералізовані форми хвороби зустрічаються дуже рідко і можуть призводити до летального результату.
Діагностика цитомегаловірусу при вагітності
Дослідження на цитомегаловірус при вагітності є обов’язковою процедурою для всіх майбутніх мам. Для лабораторної діагностики використовуються зразки слини, сечі або сироватка крові. Існує кілька методів визначення збудника:
- серологічне дослідження сироватки крові для визначення антитіл, специфічних для цитомегаловірусу (IgG, ІдМ);
- цитологічні дослідження осаду сечі або слини для визначення збільшених клітин;
- метод полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) заснований на виявленні ДНК вірусу.
На даний момент найбільш точним вважається саме серологічний метод. Наявність у сироватці крові антитіл, що вказує на присутність імуноглобулінів, специфічних до цитомегаловірусу.
Вони ефективно і швидко знищують вірусні частинки. Такі імуноглобуліни бувають кількох різновидів:
Потрібно відзначити той факт, що IgG і ІдМ пригнічують лише ті вірусні частинки, які знаходяться поза клітин. Збудник, який потрапив в нейрони і клітини імунної системи залишається там протягом усього життя і постійно продукує певну кількість вірусних частинок в загальний кровотік, де їх пригнічують імуноглобуліни IgG.
Ослаблення імунітету призводить до зниження кількості цих антитіл, і вірусні частинки практично безперешкодно можуть заражати сусідні клітини. Масове повторне розмноження вірусу в організмі призводить до рецидиву хвороби.
При багатьох серологічних дослідженнях використовується таке поняття, як авідність антитіл IgG для визначення «терміну давності» вірусної інфекції в організмі.
Індекс авідності може мати наступні показники:
- нижче 50% — первинне зараження менше трьох місяців тому;
- 50-60% — результат не визначений, призначається повторне обстеження;
- більше 60% — організм є носієм вірусу і активно пригнічує його розвиток;
- 0 – від’ємний результат, зараження не було.
У здорової людини з нормальною імунною системою позитивний результат аналізу на антитіла до цитомегаловірусу не повинен викликати побоювань. Захисні сили організму зможуть забезпечити безсимптомний перебіг хвороби.
Інтерпретація аналізів на антитіла вагітної жінки
Визначення в крові вагітної жінки антитіл IgG не є вироком, а вказує на те, що її організм раніше вже стикався з вірусом і при нормальній роботі імунітету надійно захищений від його негативних впливів. Близько 90% населення є прихованими носіями цитомегаловірусу, тому такий результат скоріше норма, а не патологія. У переважної більшості людей зараження відбувається ще в дитячому віці.
Позитивний IgG досить хороший показник для плануючих та вагітних, так як ризик ураження плоду при цьому становить 0,1%, в той час як при первинному зараженні жінки на перших місяцях вагітності цей показник зростає до 9%. Позитивний ІдМ у крові якраз і є свідченням нещодавнього зараження.
Для точної інтерпретації результатів одночасно розглядається кілька показників, за якими проводилося дослідження.
Результати дослідження ЦМВІ з урахуванням ризику для плоду
ІдМ
IgG
Авідність IgG
Діагноз
Ймовірність вродженої форми ЦМВІ у плода
+
–
–
первинна недавня інфекція
висока
+
+
низька
первинна недавня інфекція
висока
+
+
висока
загострення прихованої інфекції
низька
–
+ (збільшення титру при подальшому обстеженні)
висока
загострення прихованої інфекції
низька
–
+ (відсутність змін титру при подальшому обстеженні)
висока
латентна давня інфекція (прихована)
практично відсутня
–
–
–
У минулому відсутній контакт з вірусом або період «серологічного вікна» *
рекомендується повторне обстеження через 2-3 тижні **
Примітки: * «серологічним вікном» називають період між зараженням і появою антитіл у крові жінки;
** обстеження повинно проводитися в тій самій лабораторії з використанням того ж обладнання, що й при першому аналізі.
У жінок, носіїв ВІЛ-інфекції рівень антитіл дуже низький і не визначається в крові. Для діагностики використовуються інші біологічні середовища методом ПЛР.
Якщо на тлі клінічних проявів ЦВМИ в крові виявляється ІдМ і IgG, необхідно звернутися за призначенням курсу лікування. У тому випадку, якщо на фоні мононуклеозоподобного синдрому в аналізі відсутні антитіла обох класів, призначається проведення повторного дослідження через 2-3 тижні.
Вагітним жінкам необхідно дотримуватися наступний порядок дій при різних результатах аналізів на ЦВМИ:
ІдМ
IgG
Дії
+
+ (низкоавидный)
Обстеження у інфекціоніста для визначення ймовірності інфікування плода.
+
–
–
+ (низкоавидный)
–
–
Повторне обстеження через 2-3 тижні для виключення «серологічного вікна». При повторному негативному результаті аналіз призначається через 4-8 тижнів.
–
+ (высокоавидный)
Лікування не потрібно. Можливо повторне дослідження крові через 1-2 місяці, щоб виключити загострення хронічної інфекції.
Трактувати аналіз, зроблений раз пізніше п’ятого тижня вагітності, складно. Первинне інфікування могло статися відразу після запліднення і до цього часу вже встигли виробитися антитіла IgG.
Лікування ЦМВІ призначають тільки в крайньому випадку. Препарати володіють серйозним побічним дією, тому їх використовують тільки при чітких показань і за приписом лікаря з дотриманням призначених термінів і дозувань.
У тому випадку якщо аналізи показали відсутність антитіл ІдМ і IgG, вагітна жінка повинна дотримуватися заходів обережності для профілактики інфікування в цей період. Маленькі діти часто є джерелом цього вірусу, тому краще обмежити контакт з ними. Крім того, потрібно дотримуватися правил гігієни, не використовувати чужу посуд і уникати людей, які хворіють на простудні та вірусні інфекції.
