Загальні відомості
Покрівельні роботи повинні виконуватися у точній відповідності з робочими кресленнями (у них зазначаються конструкції, ухили, примикання покрівлі, вид і марки покрівельних матеріалів), проектом виробництва робіт і технологічними картами, що передбачають застосування засобів механізації.
Для пристрою покрівель використовують різні штучні і листові матеріали (азбоцементні хвилясті листи і плоскі плитки, черепицю, покрівельне залізо, різні рулонні матеріали (руберойд, пергамін, толь, гідроізол тощо), мастики (бітумні, дьогтеві, бітумно-гумові та ін).
Пристрій покрівель з рулонних матеріалів найменш трудомістким і нижче за вартістю, ніж з інших покрівельних матеріалів. Однак вони дорожчі у процесі експлуатації, вимагають фарбування мастикою і догляду. Термін їх служби не більш 10-15 років. Покрівлі з азбоцементних листів (плиток) і черепиці вище по вартості і їх пристрій більш трудомістко, однак вони не вимагають догляду в період експлуатації і значно довговічніші: азбоцементні служать більше 30 років, а черепичні — 60 років і більше.
Покрівлі з листової покрівельної сталі мають дуже обмежене застосування, головним чином, в унікальних будівлях. Покрівельну сталь в основному використовують для влаштування жолобів, розжолобків, звисів та водостічних труб.
Найбільш широке розповсюдження отримали сумісні (бесчердачниє) залізобетонні покрівельні покриття з рулонними килимами.
Матеріали, застосовувані для покрівельних робіт, повинні відповідати вимогам діючих Держстандартів і технічних умов на їх виготовлення і повинні супроводжуватися паспорти заводу-виробника.
Гарячі і холодні мастики, емульсії, а також грунтовки, як правило, готують централізовано. Гарячі мастики до робочих місць слід подавати в утепленій тарі.
Приготування гарячих мастик і ґрунтовок на будівельних майданчиках допускається робити при малих обсягах покрівельних робіт з дотриманням встановлених вимог.
Матеріали, застосовувані для покрівельних робіт, повинні відповідати вимогам діючих Держстандартів і технічних умов на їх виготовлення і супроводжуватися паспорти заводу-виробника. Гарячі і холодні мастики, емульсії, а також грунтовки, як правило, готують централізовано. Гарячі мастики до робочих місць слід подавати в утепленій тарі. Приготування гарячих мастик і ґрунтовок на будівельних майданчиках допускається робити при малих обсягах покрівельних робіт з дотриманням встановлених вимог.
«Довідник будівельника», М. С. Екельчик