Для рукодільниць в наш час є все, щоб реалізувати свій творчий потенціал. Матеріали, нитки, пряжа, волокно і величезна кількість фурнітури. Якщо немає знання і досвіду, на допомогу – детальні інструкції, майстер – класи. Ця стаття буде корисною тим, хто тільки починає освоювати техніку роботи з непряденої вовни. У ній докладно описаний процес валяння дитячих рукавиць. Для роботи знадобиться обгортковий повітряно пупирчата клейонка, вовна натуральна близько 30 грам, декоративні волокна рослинного шовку, оливкове мило. Щоб зробити викрійку, потрібно обвести ручку малюка і отримане зображення збільшити на третину. Робочу поверхню застелити обгорткового повітряно пупыристой клейонкою. Розмір її повинен бути такий, щоб вільно поміщалися розкладка, і роботу можна було б зверху накрити.

Для дитячих рукавиць краще брати шерсть у гребенной стрічці хорошої якості. Її волокна мають довжину 15 – 18 см і повністю закривають викрійку уздовж. Розкладаються відразу обидві рукавиці. Волокна витягую зі стрічки тонкими пасмами, якими рівномірно закривається викрійка.

Наступний тонкий ряд лягає волокнами поперек. Розкладка повинна бути на стільки тонкою, щоб через неї було видно клейонка.

Сухі волокна дуже рухливі. Вони можуть зміститися навіть від невеликого протягу. Для того, щоб таке не сталося, їх потрібно зволожити. Є багато способів як це зробити. Один з найбільш простих, це акуратно залити розчином оливкового мила.

Мильною водою поливається розкладка по контуру. Робити це потрібно повільно, щоб шерсть не змістилася. Після цього накривається всі пухирчатою клейонкою.

Коли розкладка накрита, її потрібно акуратно придавити долонями. При цьому мильна рідина рівномірно розподілиться по всій вовни. Після цього, закоткувати палицею вздовж і докір кілька разів.

Робота тришарова. З двох сторін клейонка, посередині волого-мильна розкладка. У такому вигляді її легко перевернути на іншу сторону. Це і потрібно зробити.

Розкрити клейонку, плавно, повільно. Вовна, яка виступає за край викрійки підвернути всередину. У місцях плавного вигину можна зробити надрізи ножицями.

Найбільш вразливе місце в рукавицях розташоване біля великого пальця. Іноді при розкладці волокна лягають не рівномірно. Ці місця потрібно додатково укріпити.

Для цього робота накривається клейонкою. Перевертається на ту сторону, де розкладена шерсть. На слабкі місця накладаються невеликі вовняні пасма.

Розкладка знову закривається, перевертається. Шерсть загортається всередину. Не закриту частину на викрійці закривають волокнами уздовж і впоперек, аналогічно першій стороні.

Процес повторюється. Якщо мати шерсть однакову по товщині, але різного відтінку, то добре видно всі недоліки в роботі, які не складно виправити. Виріб більш міцне, якщо викладене в декілька тонких шарів. Третім і четвертим шаром заривається викрійка з двох сторін.

Щоб нижній край був рівним можна використовувати невеликий прямокутний шматочок клейонки, за допомогою якого вовна з краю загортається всередину.

Для декору використовуються рослинні волокна кропиви, банана, бамбука, кукурудзи, коноплі та багато інших.

Вони розкладаються на лицьовій стороні рукавиць в довільному порядку тонким шаром.

Розкладку після цього потрібно перевернути і всі, навіть невеликі нитки підправити, завернувши на викрійку.

Рукавиці багаторазово катаються палицею вздовж і впоперек. Коли шерсть «схопилася», їх труть про пухирчатою клейонку до тих пір, поки вони не стануть досить міцними і не сядуть до потрібного розміру. Зазвичай цей процес займає кілька годин. Після цього готові рукавички потрібно добре прополоскати, використовуючи холодну і гарячу воду. Висушити можна на батареї.

При бажанні можна нанести малюнок методом сухого валяння.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here