Під сіном або соломою картоплю вже ні в кого не викликає подиву. Але, виявляється, можна чудово вирощувати картоплю і на хмизі. Боїтеся експериментів? Ні? Тоді вперед! І не забудьте потім розповісти про свої досягнення.
Приємні сюрпризи
Я помітила, що багато дачники протягом усього сезону постійно щось палять. Навіть коли горять торфовища, не гаснуть багаття на дільницях. Я ж вважаю так: що з грунту прийшло, в грунт нехай і піде. Виняток: гілки хворих дерев і чагарників, коріння суниці і капусти, бадилля картоплі, помідорів і баклажанів. З приводу спалювання пластмаси та синтетики, напевно, навіть діти знають, наскільки це небезпечно і для людини, і для ґрунту.
Нашу важкий глинистий грунт з близьким заляганням грунтових вод постійно доводиться покращувати, нарощувати її родючий шар. В основному це відбувається вдало, але часом…
Читайте також: Посадка картоплі та догляд за ним
З південної сторони наш ділянка перебувала в тіні: високі дерева не давали пробитися сонця, і було вирішено весною зрізати верхівки. На початку осені я на двох рано звільнилися грядках викопала траншеї. Вниз поклала великі гілки спиляних верхівок, далі дрібні – хмиз, потім товстий шар трави, шар компосту і на завершення – грунт з цих грядок. І грядки, немов багатошаровий пиріг, пішли під зиму.
Ранньою весною для швидкого прогрівання накрила грядку чорною плівкою. Як тільки ґрунт прогрівся, приготувала посадковий матеріал картоплі і приступила до посадки. Роблячи лунки, я натрапила на хмиз, і… о боже! Гілки були всипані білими нирками, хмиз виявився живим, не вистачало йому лише світла. Такий же сюрприз чекав мене і на інший грядці. Постало питання: що ж робити? Хмиз своєю життєздатністю може витіснити будь-які посаджені культури. Привести грядки в початкове положення? Це велика, важка робота. Подумала і вирішила: будь що буде, посаджу, як і було задумано, на одній грядці картопля, на інший гарбузові, але при посадці буду витягувати попалися живі гілки.
Робота виявилася не з легких, так як гілки знаходилися під товстим шаром органіки і було їх чимало. Нарешті-то посадка була завершена, але неприємне відчуття не полишало: раптом замість очікуваного урожаю я отримаю зелені кущі?
Незабаром з’явилися сходи картоплі.
Зовнішній вигляд говорив про здорову розсаду: товстий, приземкуватий стебло з темно-зеленим листям, розсада раділа життю. Догляд полягав в розпушуванні, підгортанні і регулярному поливі, так як волога на хмизі не затримувалася. Живі гілочки з зеленими листочками попалися лише в двох місцях. Вздовж межи по краю грядки я посадила айстри.
Нічого не знаю про сусідстві айстр і картоплі, але, судячи по врожайності бульб і рясного цвітіння айстр, ці культури не заважали один одному.
A ще, що цікаво, картопляне бадилля на хмизі була явно краще, ніж на звичайній грядці!
Великі, високі кущі рясно цвіли, і в липні я вирішила підкопати картоплю. Однією рукою підтримувала стебло, а інший, підклавши під кущ, на дотик шукала великі бульби. Витягувала по 3-4 штуки, потім добре поливала і обробляла кущ.
Не бійтеся експериментів з картоплею!
Так поступово було подкопан всю картоплю. Я і раніше його підкопувала, але на важкому грунті без допомоги лопати було не обійтися, кущі надалі довго приживалися, хворіли і в підсумку не радували урожаєм. Хоча бадилля була ще зеленою, прийшла пора викопувати всю картоплю. Хочу сказати, що врожай з грядок на хмизі був набагато, набагато краще, ніж зі звичайних!
Кожен кущ порадував великими, чистими бульбами, що лежали на не перепревшем хмизі. Урожай гарбуза теж порадував, її коріння більше 1 м завдовжки знаходилися на поверхні хмизу.
Оскільки хмиз на грядках не встиг перепреть, я зробила висновок, що на наступний рік ці грядки підійдуть для культур з неглибокою, мичкуватої кореневої системою. А значить, не слід садити длинноплодные культури (наприклад, морква), адже, наткнувшись на хмиз, рослина не зможе дати повноцінний плід. У кращому випадку дрібні нестандартні коренеплоди. Так що я, напевно, поміняю культури місцями.
А на наступний рік я ще удосконалила грядку. Поклавши залишки пересохлих гілок, на гряді посадила боби, і до заморозків вони встигли дати рясну зелену масу і азот, що містять їх коріння.
На вивільненому картопляній грядці посіяла озиме жито як сидерат, а айстри ще довго радували своїм цвітінням на тлі зеленого килима.
І на закінчення скажу: не варто боятися експериментів, просто проводити їх краще на невеликій площі.
©Надія Михайлівна ГРОМОВА р. Санкт-Петербург
