Імуновітаміни і імунопрепарати

Иммуновитамины і імунопрепарати: що це?

Давно люди знають, що таке імунітет? Треба сказати, що спеціальний термін з’явився значно пізніше, ніж було помічено, що людина навіть під час епідемій далеко не завжди заражається якоюсь хворобою.

Вже за часів найдавніших цивілізацій було відомо про те, що якщо людина один раз перехворіла якимось важким захворюванням і вижив, то другий раз він це ж захворювання не підхопить. У працях Гіппократа є згадка про самоисцеляющей силі організму — так видатний лікар стародавності називав несприйнятливість організму до хвороб, тобто, якщо говорити сучасною мовою, імунітет.

Середньовічний лікар Парацельс називав цю здатність організму залечивающей силою. І тільки значно пізніше, в XVIII столітті, з’явилися щеплення від віспи. Англієць Едвард Дженнер присвятив вивченню імунітету проти віспи і щеплень проти цієї хвороби тридцять років, а в 1796 році написав статтю про отриманих за цей час висновках — так почалася імунологія у сучасному розумінні цього слова. Але все це відноситься до імунітету придбаного.

А адже здавна помічено і вроджений імунітет, коли організм не здатний реагувати на якісь збудників. Люди, які не мали ні найменшого поняття про імунітет, говорили про богатирському здоров’я і про підтримку вищих сил. А як ще пояснити те, що людину ніяка хвороба не бере? Сьогодні багато пояснення знайдені, але дослідження імунітету тривають. Але все ж багатьох досі цікавлять всі питання, що стосуються імунітету, і що таке иммуновитамины і імунопрепарати.

Що таке імунітет?

Щоб розібратися, що таке иммуновитамины і імунопрепарати і для чого вони потрібні, та й чи потрібні взагалі, спочатку слід згадати, що ж таке імунітет.

Всі ми з дитинства знаємо, що імунна система захищає організм від будь-яких сторонніх вторгнень і стежить за тим, як знищуються в організмі деформовані або старі клітини, тобто забезпечує заміну старих клітин новими.

Наскільки ж важливий імунітет? Переоцінити його значення неможливо, оскільки саме імунна система протистоїть постійно атакуючим вірусам, бактеріям, грибкової флори, глистам і різних найпростішим. А адже будь-який організм повинен постійно чинити належний опір цим далеко не завжди дружнім організмів, які здатні і розвиватися всередині, і проникати з зовнішнього середовища.

Але й це ще не все — саме імунна система повинна зустрічати і убезпечити чужорідні речовини, які можуть потрапити (і потрапляють!) в людський організм. А це величезна кількість техногенних продуктів, причому особливо шкідливі техногенні забруднювачі, тобто різноманітні консерванти та барвники, якими рясно присмачені багато сучасні продукти, і так звані полютанты, тобто будь-які хімічні речовини, яких в атмосфері накопичується дуже велика кількість, і солі важких металів, наприклад, солі ртуті, і будь-які інші забруднювачі.

Таким чином, стає цілком зрозуміло, що саме імунітет захищає людину від потрапили ззовні забруднень і чужорідних мікроелементів, і від пошкоджених і мутованих клітин всередині організму, включаючи пухлинні клітини, які при певному збігу обставин можуть переродитися і перетворити в злоякісну пухлину, тобто в ракову.

Слід звернути увагу на те, що робота імунітету ніколи не буває епізодичній — вона постійна і неперервна, оскільки людина постійно вдихає забруднене повітря, купається в забрудненій воді, а дефекти клітин організму, причому абсолютно будь-якого органу, з’являються кожен день і кожну секунду. Так що імунітет теж працює щомиті впродовж усього людського життя.

Якщо імунна система дає збій, а причин такого збою може бути безліч, і перш за все, це хронічна перевантаженість організму або виснаження, хоча і з інших причин теж немало), то клітини, які зазнали патологічним змінам, можуть залишитися непоміченими, що стає причиною розвитку пухлинного процесу або інших патологічних процесів.

Таким чином, неважко зробити висновок, що імунітет виконує в організмі декілька важливих функцій.

  • Насамперед, імунітет захищає організм та всі його системи та органи від самих різних інфекційних і/або патологічних втручань в організм, включаючи різні віруси і бактерії, грибкову флору, найпростіших і глисти.
     
  • Крім того, саме імунітет допомагає організму пристосуватися (адаптуватися) до будь-якої нової середовищі, тому що імунні клітини, захоплюючи потрапляють в організм чужорідних агентів, збирають всю необхідну інформацію про зовнішній середовищі і відправляють цю інформацію в так звані центри саморегуляції.
     
  • Дуже важливе завдання імунної системи — підтримувати постійний стан внутрішнього середовища організму, що дуже важливо для збереження здоров’я. Безумовно, імунна система справляється з усім цим не одна, підключаючи і інші системи, особливо нервову і ендокринну, тому в деяких випадках цілком закономірно говорити про єдину нейро-імунно-ендокринної системи, яка контролює роботу всіх органів і систем, керує роботою організму і захищає його від внутрішніх і зовнішніх негативних впливів.
     
  • Одна з найважливіших завдань імунної системи — зберігати і підтримувати толерантність по відношенню до клітин власного організму, тобто вчасно і якісно розпізнавати свої і чужі клітини. Якщо при виконанні цієї найважливішої задачі трапляються збої, то клітини імунної системи, які повинні захищати від стороннього втручання, можуть нападати на «рідні» клітини, в зв’язку з чим розвивається аутоімунний процес, який призводить до аутоиммунному захворювання.
  •  

     

    Увага! Аутоімунне захворювання — це захворювання, яке з’явилося з-за збоїв у роботі імунної системи, коли імунна система сприймає клітини власного організму як небезпечні клітини-шкідники, в результаті в організмі починають вироблятися антитіла до власних клітин і клітини пошкоджуються і/або знищуються. Причини, по яким відбувається збій в роботі імунної системи, до кінця не встановлені (існують лише припущення), тому вилікувати будь-аутоімунне захворювання неможливо — лікування, як правило, носить тільки симптоматичний характер.

    Немає жодних сумнівів, що імунітет вимагає постійної уваги і піклування, оскільки саме імунна система захищає організм і зберігає здоров’я всіх його органів. Саме тому необхідна постійна увага до стану імунної системи. Безумовно, всі клітини організму мають чималий запас міцності, однак у разі будь-якого збою в роботі цієї системи слід вживати негайні заходи — необхідно в найкоротші терміни провести якісну діагностику виниклої проблеми і зробити все необхідне для її правильного лікування.

    Увага! Ні діагностику, ні лікування імунної системи не можна відкладати на скільки-небудь тривалий час, оскільки передбачити наслідки захворювань імунної системи і, як наслідок, порушеного імунітету уявити і передбачити чи спрогнозувати просто неможливо.

    З чого складається імунна система?

    Необхідно ще раз підкреслити, що імунна система являє собою дуже складний механізм, який складається з окремих імунних органів і імунних (або імунокомпетентних клітин.

    Органи імунної системи поділяються на центральні та периферичні.

    До центральних органів імунної системи відносяться тимус і червоний кістковий мозок.

    Тимус, чи вилочкова залоза, розташовується в грудній клітці (у верхній її частині), у верхньому середостінні, тобто практично відразу за грудиною. Саме в тимусе формуються, дозрівають і навіть навчаються правильним реакцій спеціальні клітини імунітету, які називаються Т-лімфоцитами.

    Що стосується червоного кісткового мозку, то саме в ньому знаходиться велика частина стовбурових клітин, які і утворюють клітини імунної системи (імунні клітини), а також утворюються мієлоїдний і лімфоїдні клітини, які також дуже важливі для повноцінної роботи імунної системи. Тут же, в червоному мозку, диференціюються В-лімфоцити.

    До периферичних органів імунної системи відносяться селезінка, всі наявні в організмі лімфатичні вузли, розташована вздовж легенів і бронхів лімфоїдна тканина, лімфоїдна тканина, пов’язана з шкірними покривами і, нарешті, лімфоїдна тканина кишечника.

    Увага! За деякими даними, кишечник містить до 70 % всіх імунних клітин.

    Цікаво, що селезінка виконує функції дозрівання для лімфоїдних клітин і функції знищення чужорідних для організму тіл (частинок), тобто функції фагоцитозу.

    Стає абсолютно зрозуміло, що робота імунної системи дуже тісно пов’язана з роботою всіх органів і систем організму, причому будь-які зміни в роботі імунної системи відразу ж позначаються на роботі кожного органу.

    Безумовно, що для захисту всього організму необхідна величезна кількість різних імунних клітин. І дійсно, клітини імунної системи відносяться до різних груп і класів, які виконують свою окрему функцію. І тільки всі разом клітини і органи імунної системи складають імунну систему, яка здатна захистити весь організм від дуже багатьох неприємностей і небезпек.

    Вроджений і набутий імунітет

    Добре відомо, що імунітет буває вродженим і набутим.

    Вроджений імунітет, який ще називається неспецифічним імунітетом, — це той імунітет, який людина отримує разом з народженням. Саме вроджений імунітет здатний передаватися по спадковості і обумовлений генетичними особливостями. Цікаво, що деякі захворювання, в тому числі різні алергічні реакції, різні імунодефіцитні стани, виникнення і розвиток пухлинних захворювань, зв’язуються з дефектами вродженого імунітету, при цьому дефекти імунітету теж успадковуються і передаються з покоління в покоління.

    Набутий імунітет, як випливає з назви, людина здобуває протягом життя, і в результаті зіткнення з різними проявами та особливостями навколишнього середовища. Набутий імунітет відображає лише індивідуальний досвід організму, який по-своєму реагує на зовнішнє середовище і на зовнішні подразники, включаючи антигени, які є в навколишньому середовищі. Дуже важливо пам’ятати, що набутий імунітет ніколи не передається наступному поколінню у спадок — кожне нове покоління повинне придбати свій імунітет. Також важливо розуміти, що навіть у близьких родичів набутий імунітет завжди різний і залежить від безлічі індивідуальних особливостей.

    Діагностика і иммуноанализ

    Про неполадки в роботі імунної системи найчастіше говорять тоді, коли з організмом відбувається щось неправильне, наприклад, з’являються нескінченні застуди, що переміняють одна іншу практично без перерви, починають ламатися нігті або випадати волосся, ще недавно оксамитова шкіра стає тьмяною і сухою, з’являються якісь висипання на шкірі або, наприклад, лупа, якої раніше ніколи не було.

    Стає зрозуміло, що з організмом щось не так і організм потребує ретельної діагностики та негайної допомоги. В таких і в багатьох інших ситуаціях часто можна почути, що імунітет ослаблений.

    Як правило, в таких випадках лікар може порадити необхідну діагностику стану організму, щоб з’ясувати, що ж відбувається насправді.

    Іноді діагностика обмежується звичайними лабораторними аналізами, але іноді лікарі рекомендують зробити иммуноанализ, щоб якомога точніше визначити імунний статус організму.

    Що ж таке імунний статус?

    Це ні що інше як стан імунітету (відповідно, і стан імунної системи), яке можна оцінити, визначивши якісні і кількісні показники роботи імунної системи. Сьогодні найточнішим иммуноанализом вважається імуноферментний аналіз, або ІФА (назва походить від англійського терміна enzyme-linked immunosorbent assay, ELISA).

    Цей метод лабораторних імунологічних досліджень дозволяє визначити якість і кількість вмісту в крові пацієнта самих різних сполук, вірусів і макромолекул, а також інших можливих елементів. Метод заснований на тому, що при появі в організмі специфічних збудників реакція антиген-антитіло теж стає специфічною, тобто нестандартною.

    Щоб більш чітко ідентифікувати утворився комплекс, який і призводить до ослаблення імунної системи, використовують спеціальний фермент, який стає своєрідною міткою і дозволяє зареєструвати сигнал про небажані зміни, що відбуваються на імунному рівні.

    У результаті проведених імунологічних досліджень можуть бути виявлені такі порушення імунітету: імунодефіцит, гіперреактивність імунітету й аутоімунні реакції.

    Що ж таке імунодефіцит?

    Це стан, при якому кількість необхідних компонентів імунної системи знижується або їх функціональна активність стає недостатньою, через що знижується і активність всієї імунної системи організму. Наслідки будь-якого імунодефіциту дуже нерадісні: патологічні процеси різного походження, в тому числі і вірусні, бактеріальні, грибкові, і неопластические, стають настільки інтенсивними, що ослаблений організм уже не здатний адекватно реагувати на внутрішню і зовнішню інтервенцію патологічних мікроорганізмів.

    Важливо розуміти, що імунодефіцит може бути придбаним, і тоді він називається вторинним, але може бути і вродженим, отриманим у спадок, тоді мова йде про первинний імунодефіцит.

    Наступне порушення — це гіперреактивність імунітету. При цьому стані відзначається надмірна активність всієї імунної системи. А адже, як відомо, багато добре — теж погано. Гіперреактивність імунітету може стати причиною дуже важкого перебігу будь-якого захворювання, навіть якщо спочатку захворювання саме по собі не давала ніяких побоювань. В деяких випадках реакція імунної системи може бути настільки сильною і непередбачуваною, що це навіть перевищує шкоду того захворювання, від якого імунітет повинен був захистити організм.

    Ну, і, нарешті, до порушень імунітету відносяться аутоімунні реакції організму, які представляють собою складні захворювання. При аутоімунних захворюваннях, таких як ревматизм, ревматоїдний поліартрит, розсіяний склероз гломерулонефрит та інші, імунна система не розпізнає клітини і тканини власного організму і розцінює їх як чужинців, тому робить атаки на ці клітини, прагнучи до їх знищення. Лікування аутоімунних захворювань дуже складне, проте обмежується тільки симптоматичними заходами, оскільки точні причини аутоімунних реакцій до сих пір не виявлено.

    Увага! При аутоімунних захворюваннях дуже високий відсоток інвалідизації пацієнтів, причому в деяких випадках, наприклад, при розсіяному склерозі, інвалідизація хворих стає повною, тобто стовідсотковою.

    Щоб визначити причини і форми будь-яких порушень імунітету, необхідно оцінити імунний статус пацієнта, тобто необхідно вивчити всі можливі показники імунної системи.

    Для більш точної оцінки імунного статусу організму при будь-якому імунному захворюванні лікар-імунолог повинен оцінити стан деяких показників імунітету.

    До таких показників відносяться:

  • Кількість і якість імуноглобулінів М.
  • Кількість і якість імуноглобулінів G.
  • Кількість і якість імуноглобулінів А.
  • Кількість і якість імуноглобулінів Е.
  • Дуже важлива правильна оцінка интерферонного статусу організму.
  • Не менш важливо виявити існуючі в організмі антитіла до препарату інтерферону, які здатні нейтралізувати цю речовину.
  • Один з найважливіших показників — можлива чутливість до лікарських препаратів.
  • Також необхідний НСТ-тест, який дозволяє визначити, у якому стані знаходяться клітини фагоцитарної системи і наскільки вони здатні брати участь у розвитку захворювання.
  • Крім іншого, при оцінці імунного статусу пацієнта оцінюються циркулюючі імунні комплекси, або ЦВК, які вважаються фізіологічним механізмом захисту організму від різних інфекцій і показником розвитку в організмі будь-яких запальних процесів, а також показником активності розвитку та перебігу будь-яких захворювань аутоімунного характеру.
  • Таким чином, ретельний иммуноанализ та імунодіагностика можуть багато розповісти про стан імунної системи та організму в цілому і дозволять знайти найбільш підходящу у конкретному випадку методику та стратегію лікування захворювання, навіть якщо мова йде тільки про симптоматичних впливах на організм.

    Иммуновитамины і препарати

    При виявлені та підтверджені проблеми імунної системи часто можуть бути використані так звані иммуновитамины і імунопрепарати. Проте слід не забувати, що це не одне і те ж, хоч усі ці речовини і повинні нормалізувати роботу імунної системи.

    Отже, що ж таке імунопрепарати? Як можна зрозуміти з назви, це препарати фармацевтичного виготовлення, які повинні стимулювати роботу імунної системи або навіть змоделювати її.

    Імунопрепарати, до яких відносяться і імуностимулятори, допомагають імунним клітинам розмножуватися, коли це необхідно, наприклад, при інфекційних захворюваннях.

    Увага! Імуностимулятори категорично протипоказані при будь-яких захворюваннях аутоімунного характеру, включаючи ревматоїдний артрит, інсулінозалежний цукровий діабет, дифузний токсичний зоб, аутоімунний тиреоїдит, розсіяний склероз і деякі форми бронхіальної астми, оскільки імунні клітини починають активну боротьбу зі своїм організмом-хазяїном. Прийом імуностимулюючих засобів прискорює і активізує цей процес.

    Ще один мінус постійного і безконтрольного прийому імунопрепаратів — організм звикає до стабільному надходженню інтерферонів, тому власне виробництво захисних речовин знижується до мінімуму або припиняється взагалі.

    Саме тому приймати будь-які імунні засоби можна тільки за призначенням лікаря і тільки тоді, коли немає ніяких протипоказань. Крім того, тривалість прийому повинна також визначатися лікарем, яких добре знає стан організму і може правильно оцінити необхідність будь-яких фармацевтичних препаратів цієї групи.

    Безумовно, імуностимулятори можна відшукати і серед звичних продуктів харчування — це всім відома ехінацея, не менш відомий мед та інші продукти бджільництва, а також часник, який здавна займає почесне місце у багатьох кухнях світу. Однак і з природними імуностимуляторами далеко не все відмінно, оскільки є чимало людей, у яких на продукти бджільництва або на часник розвивається алергічна реакція.

    Інша група імунопрепаратів — це імуномодулятори, які здатні змінити діяльність імунної системи, причому часто це відбувається вибірково. Що це означає?

    А ось що: ці препарати здатні посилювати імунітет при його ослаблення, але якщо імунні клітини надмірно активні, наприклад, при пухлинних процесах або при аутоімунних захворюваннях, то імуномодулятори зменшують цю активність до прийнятних величин. Цікаво, що якщо імунна система організму працює абсолютно нормально, то імуномодулятори припиняють свою дію і ні в які імунні процеси не втручаються.

    Серед природних імуномодуляторів, які природним способом регулюють стан і активність імунної системи, давно відомі елеутерокок, ехінацея, женьшень, алое, каланхое, естрагон, гриб чага і деякі інші.

    Завдання імунотерапії — підвищити вироблення інтерферону, оскільки цей білок блокує розмноження вірусів. Однак до будь иммунопрепаратам слід ставитися з великою обережністю і ніколи ними не зловживати, оскільки перенасиченість може створити для організму додаткові проблеми.

    Тепер розглянемо ближче питання иммуновитаминов. Невже є якісь спеціальні вітаміни, які призначені для підтримки імунної системи?

    Отже, вітаміни, назва яких походить від латинського слова «життя» (vita), — це різні за своєю хімічною природою і досить прості за своєю будовою низькомолекулярні органічні сполуки. Речовини ці досить різні, але об’єднує їх абсолютна, повна і безумовна необхідність для живого організму. Оскільки вітаміни потрібні в дуже невеликих кількостях, то їх називають ще і мікронутрієнтів. Але ось чи можливе життя без вітамінів? На що здатні мізерні кількості крихітних речовин, які навіть енергією організм не постачають, оскільки мають нульову калорійність? До речі, в склад тканин організму вітаміни теж не входять. Так що ж вони роблять, ці вітаміни?

    Насамперед, вітаміни дуже важливі для безперебійного, постійного (цілодобового) та якісного обміну речовин в організмі.

    Крім того, деякі вітаміни стають каталізаторами тих хімічних реакцій, які постійно протікають в людському організмі, тобто вітаміни здатні прискорювати хімічні реакції.

    Деякі вітаміни здатні знищувати вільні радикали, які відомі як причина старіння всіх органів і систем організму, і знищувати канцерогени, тобто речовини, що провокують розвиток онкологічних захворювань.

    У 2012 році вітамінами визнали 13 речовин або груп речовин і дві речовини розглядалися для можливої участі в класифікації. Крім того, не слід забувати, що деякі вітаміни можуть існувати в різних формах, наприклад, вітамін D має п’ять варіантів молекули. Втім, багато хто інші вітаміни теж існують не в одній формі. До речі, саме тому вітаміни, отримані з натуральних продуктів, набагато корисніше синтетичних, у яких міститься тільки один з варіантів молекули. Здавалося б, що тут такого? Однак вплив на організм і, як наслідок, результат такого впливу можуть бути абсолютно різними.

    Отже, існує не така вже й велика кількість вітамінів, частина з яких розчиняються тільки в жирах (A, D, E, K), а інша частина (вітамін с та вітаміни групи B) — у воді. Де ж шукати серед них иммуновитамины?

    Справа в тому, що кожний вітамін, виконуючи в організмі свою роботу, підтримує імунітет, і багато захворювань можуть починатися тільки з-за того, що організм не отримує якогось нутриента.

    Розглянемо вітаміни з точки зору їх впливу на імунітет.

    Вітамін А, він же ретинол, дуже важливий для якісної і швидкої регенерації (відновлення) тканин, відомий як антиоксидант, також цей вітамін підвищує імунітет і здатний підсилити можливості організму протистояти інфекціям. Дуже важливо, що вітамін А, який спочатку був відомий як захисник краси волосся і шкіри, здатний надавати нормалізуючий вплив на роботу статевої системи і просто необхідний для утворення яйцеклітини в жіночому організмі і якісної сперми в чоловічому. Також вітамін А попереджує порушення сутінкового зору (так звана куряча сліпота, чи гемералопатия).

    Вітамін В1, він же тіамін, відомий як антиневритный вітамін, який дуже важливий для повноцінної діяльності нервової системи. Цей вітамін необхідний для повноцінної роботи головного мозку, а також для роботи ендокринної та серцево-судинної систем. Також тіамін підтримує нормальну кислотність шлункового соку, забезпечує правильний рух кишечника і шлунка. Одна з найважливіших завдань вітамін В1 — він значно збільшує можливість організму протистояти будь-яким інфекціям. Крім іншого, цей вітамін дуже важливий для безперебійної роботи всієї м’язової системи організму, включаючи серце, а також бере участь у всіх обмінних процесах, в тому числі і у білковому, і в жировому, і у водному.

    Вітамін В2, який має назви рибофлавін, лактофлавин, вітамін G, бере участь в утворенні окремих гормонів, бере участь у формуванні еритроцитів, бере участь у синтезі аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ). Також цей вітамін життєво необхідний для повноцінного розвитку малюка в утробі матері та для успішного росту і розвитку вже народжену дитину. До речі, зір, стан нервової системи, благополуччя печінки та слизових оболонок, а також стан нігтів, волосся, слизових оболонок і шкіри теж дуже залежать від вітаміну В2.

    Вітамін В3 (В5), або пантотенова кислота, відомий своїм позитивним впливом на роботу кишечника і на роботу багатьох функцій нервової системи. Найважливіше завдання вітаміну В3 підтримувати і зміцнювати імунітет, послаблювати шкідливі наслідки застосування антибіотиків, а також прискорювати регенеруючі процеси. Відомо, що цей вітамін став невід’ємною частиною багатьох ферментів, які необхідні для здорового метаболізму. Крім того, вітамін В5 бере участь в утворенні вітаміну D, гормонів кори надниркових залоз, холестерину, багатьох амінокислот, а також у продукуванні еритроцитів.

    Вітамін В4, або холін, бере участь у жировому обміні, видаляє жири з печінки, бере участь в утворенні лецитину — це фосфолипид, поліпшує обмін холестерину і знижує ризик розвитку атеросклерозу. Також холін бере участь в утворенні необхідного для передачі нервових імпульсів ацетилхоліну.

    Увага! Саме холін перешкоджає алкогольного руйнування печінки і захищає печінку від інших токсичних речовин.

    Вітамін В6, або піридоксин, життєво важливий для безперебійної роботи нервової системи, причому як центральної, так і периферичної. Саме від цього вітаміну залежить спазмування м’язів в нічний час, судоми ніг і оніміння рук. Саме цей вітамін необхідний для того, щоб в організмі нормально синтезувалися нуклеїнові кислоти, які необхідні для підтримки імунітету. Крім того, піридоксин сприяє кращому й більш повному засвоєнню ненасичених жирних кислот, а також виконує інші функції.

    Вітамін В8, або інозит, зарахований до вітамінів після 2012 року, однак саме це речовина абсолютно необхідно для нервової системи, для функціонування очного кришталика, для формування чоловічої насінної рідини, а також для успішної регуляції рухової роботи органів шлунково-кишкового тракту, зокрема шлунка і кишечника.

    Вітамін В9, або фолієва кислота, приймає участь в процесі клітинного поділу, регулюючи цей процес; бере участь в утворенні (синтезі) необхідних для організму нуклеїнових кислот і амінокислот, а також в утворенні серотоніну і норадреналіну. Крім того, фолієва кислота необхідна для процесів кровотворення, для повноцінної роботи шлунково-кишкового тракту, для холестеринового обміну та інших обмінних процесів.

    Вітамін B12, або кобаламін (ціанокобаламін), відповідає за нормальні процеси кровотворення, а також за жировий обмін в такому органі кровотворення, як печінка; також цей вітамін суттєво впливає на стан нервової системи (як центральної, так і периферичної); чинить вплив на метаболізм організму, особливо на білковий метаболізм, і виконує безліч інших функцій. Ціанокобаламін, тобто вітамін В12, використовується організмом при утворенні ДНК, при процесах синтезу амінокислот, а також для якісного розщеплення надійшли в організм вуглеводів і жирів.

    Вітамін B13, або оротовая кислота, дуже важливий для активності всіх процесів кровотворення, включаючи освіту і еритроцитів і лейкоцитів, а також стимулює білковий синтез, бере участь у синтезі амінокислот і необхідний для якісного та безперебійного функціонування печінки.

    Вітамін В15, або пангамовая кислота, що перешкоджає можливості накопичуватися жиру в печінці, сприяє зниженню в крові холестерину, бере участь у виведенні з організму токсичних речовин, включаючи алкоголь, робить благотворний вплив на тканинне дихання. Крім того, це потужний антиоксидант і захист від цирозу печінки.

    Вітамін С, або аскорбінова кислота, впливає на метаболічні процеси, знешкоджує токсичні речовини, обов’язково бере участь в утворенні сполучної тканини і колагену, важливий для здоров’я кровоносних судин, шкіри, кісткової тканини, сухожиль і зубів.

    Вітамін D, або ергокальциферол, бере участь у регуляції метаболізму фосфору і кальцію, необхідний для правильного освіти всіх кісток організму і їх нормального росту, важливий для роботи серця і для здатності крові згортатися.

    Дуже важливо, що цей вітамін сприяє більш швидкому та ефективному виведенню з тканин організму важких металів, у тому числі й свинцю. Також вітамін D при взаємодії з вітаміном С і вітаміном А здатний захистити організм від простудних захворювань і від багатьох інших серйозних проблем зі здоров’ям, включаючи епілепсію і деякі форми туберкульозу.

    Вітамін Еабо токоферол, відомий як наймогутніший антиоксидант. Цей вітамін, крім іншого, посилює захисні функції організму, що протидіє серцевої недостатності, регулює роботу ендокринної системи (ендокринних залоз), не дозволяє утворитися в судинах кров’яним тромбам і виконує в організмі безліч інших найважливіших завдань.

    Вітамін Н, або біотин, відомий як один з найактивніших вітамінів-каталізаторів. Біотин впливає на імунну систему, бере участь у метаболічних процесах і в процесах синтезу глюкози. Також цей вітамін впливає на якісну роботу шлунково-кишкового тракту і на функціонування центральної і периферичної нервової системи. Крім іншого, здоров’я і зовнішній вигляд волосся і нігтів теж залежать від вітаміну Н.

    Вітамін До, або менадион, називають вітаміном коагуляції, оскільки він забезпечує нормальну згортання крові і підтримує функції кровоносних судин (зміцнює стінки судин і робить їх більш стійкими) і нормальну роботу нирок, а також необхідний для формування кісткової тканини і для підтримки нормальної роботи інших органів.

    Вітамін L-Карнітин віднесли до групи вітамінів після 2012 року. Цей вітамін чинить стимулюючий вплив на імунітет, сприяє активізації жирового обміну, надає благотворну дію на серцеву діяльність, нормалізує вміст в крові холестерину, сприяє більш швидкому зростанню.

    Вітамін N, або ліпоєва кислота, необхідний для нормального метаболізму і для повноцінного забезпечення енергією всіх органів і систем організму. Саме цей вітамін забезпечує якісне і своєчасне надходження в головний мозок глюкози і засвоєння клітинами мозку цього головного для нервових клітин джерела енергії. Безумовно, ліпоєва кислота бере участь і в інших процесах в організмі, однак забезпечення енергією мозку — це його найважливіша задача.

    Вітамін Р, або цитрин, знижує проникність стінок судин, має антиоксидантні властивості, бере участь в роботі надниркових залоз і щитовидної залози, збільшує стійкість організму до різних інфекцій, благотворно впливає на артеріальний кров’яний тиск.

    Вітамін РР, або ніацин, або нікотинамід, або нікотинова кислота, необхідний для білкового та енергетичного обміну, робить благотворний вплив на роботу шлунково-кишкового тракту, необхідний для правильної та безперебійної роботи нервової системи, включаючи центральну і периферичну, і для роботи серцево-судинної системи. Крім того, цей вітамін необхідний для підтримки нормального артеріального тиску, для хорошого зору і для забезпечення в організмі багатьох інших процесів.

    Вітамін U, або S-метилметионин, називають ще і противиразковий фактором, оскільки він нормалізує кислотність шлункового соку. Також для цього вітаміну властиві антиатеросклеротические та протигістамінні можливості.

    Висновки

    Так що ж таке иммуновитамины? Навіть поверхневий погляд на кожен з відомих сучасній науці вітамінів дозволяє зрозуміти, що всі вони і кожен з них окремо надають серйозне вплив на імунітет та імунну систему в цілому, які без надходження в організм вітамінів просто не зможуть існувати.

    Саме тому слід розуміти, що спеціальних вітамінів для підтримки і/або формування імунітету не існує, оскільки кожний орган і кожна система потребують особливої підтримки, і саме таку підтримку надають організму вітаміни. Звідки ж брати ці речовини, які настільки необхідні для нашого імунітету?

    Безумовно, було б ідеально, якби можна було отримувати вітаміни тільки зі свіжих продуктів, однак це найчастіше нереально, тому, порадившись з лікарем, приймати спеціальні вітамінно-мінеральні комплекси, які забезпечать організм всіма необхідними мікронутрієнтів і підтримають імунітет на необхідному рівні.

     

    Related posts

     
     

    Leave a Reply

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

    http://poradumo.com.ua/125719-immynovitaminy-i-imynopreparati/