Солодка горобина

Сорти горобини солодкої

Однак довгий час горобина сприймалася як декоративна культура, і висаджували її на ділянці рідко, зазвичай займаючи «неугіддя». Адже деревце горобини невибаглива, а сама культура і зимостійка, посухостійка, та й обрізки не вимагає, загалом, підходяща.

Взагалі бажання знайти солодкі горобинові плоди раніше було порівняти хіба що з пошуком квітучої папороті, деякі допитливі розуми стародавності навіть вирушали до лісу на пошуки такого дива… і знайшли!

Перший сорт горобини з солодкими плодами був виявлений в Андріївському лісі біля села Невежино, Юр’єв-Польського району, а знайшов деревце селянин Щелкунов. Він деревце ви копав і приніс додому, а пізніше похвалився заповзятливому Олександру Митрофанову, який займався розведенням і продажем саджанців. Той з цікавістю вислухав його, скуштував плодів і, зайнявшись розмноженням, поширив культуру по навколишніх селах і містах. Новина про солодкої горобині, названої Невежинской, швидко розлетілася по Росії, і обзавестися таким деревом захотіли багато, одночасно з цим кануло в минуле колись було аксіомою словосполучення «гірка горобина».

Мичуринские сорти горобини

Підхопив естафету впровадження солодощі в плоди горобини великий В. В. Мічурін, його шедеври досі викликають суперечки і вражають уяву бувалих селекціонерів. У результаті його праць з’явилося чимало сортів горобини, цінних надзвичайно високо і по сей день. У чому ж секрет такого успіху?

Мічурін першим не побоявся залучити до схрещування різні культури, так, він схрестив горобини звичайну і глід, два, три, чотири покоління гібридів не давали успіхів, поки на світ не з’явився сорт, про який писав Мічурін: «цікавий межродовой гібрид, названий мною горобиною «Гранатной»… дає великі плоди з вишню завбільшки, гранчастої форми, приємного кисло-солодкого смаку без гіркоти, придатні для кондитерського виробництва. Деревце дуже врожайна і цілком витривала до наших суворих морозів».

Це був перший успіх – плоди завбільшки з велику вишню, кольору граната і смачні! Наступний його шедевр – гібрид між горобиною і аронией, який Мічурін назвав «Лікерна».

Для сорту характерні дуже великі, чорні плоди, масою 2,5 і навіть 3 р.

Інші сорти горобини солодкої

Врожайність і зимостійкість цього сорту може перевищити лише гібрид сучасної селекції, отриманий на початку XXI ст. доктором с.-г. наук Ст. Н. Меженским, назвало гібрид «Сорбарония Всеслава».

Володимир Миколайович дивувався завзятості і працьовитості Мічуріна, адже пари сортів, які можна назвати лідерами серед рябін, йому було мало… Схрестивши свій найулюбленіший сорт «Лікерна» з мушмулою звичайної, він отримав ще один культивар, назвавши його горобина «Десертна». Це був воістину десертний сорт, смак плодів його був приємний, дозрівали плоди дружно і швидко, а саджанці приносили перші плоди вже на наступний рік після посадки.

Мічурін отримав і ще один сорт, походження якого викликає ряд суперечок, одні вірять Мічуріну і вважають «Титан» справжнім нащадком горобини, яблуні і груші, інші ж ставляться до цього скептично і сприймають сорт як результат спонтанної селекції інших сортів, які ростуть не так далеко. Сорт цей нічим не дивується і не хворіє, відрізняється рекордними показниками зимостійкості, а спокійно переживши літо 2010 р., довів свою вражаючу стійкість до посухи, і його найбільші червоні плоди навряд чи когось залишать байдужим!

Читайте також: Аронія або горобина чорноплідна – посадка, вирощування і корисні властивості

Користь горобини

Багато хто скаже – як можна їсти її свіжою, вона ж гірка!- і будуть праві, але лише частково. Горобина червона, або звичайна, дарує плоди, практично не їстівні без попередньої обробки, проте є у цієї культури сорти з солодкими плодами, які, дочекавшись повного дозрівання, можна зривати з гілки і, помивши, з’їсти.

Це широко поширений сорт «Сорбинка», в його плодах, дозріваючих ближче до перших морозцам, цукру понад 7 % -як у ірге!

Плоди горобини – це, мабуть, таблетка від усього, просто їжте по одному плодику в день, починаючи з вересня, – і цілий ряд хвороб до вас не причепиться, а заодно поповніть свій організм вітамінами, мікроелементами, тим самим зміцнивши імунітет. До речі, горобина зберігається аж до нового врожаю, головне – не відривати плоди від суцвіття, а зберігати цілком.

Ягоди червоної горобини – джерело вітамінів С, Р, В1, В2, РР, Е, К, містять фолієву кислоту і каротиноїди.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/124301-solodka-gorobina/