Один мій день по дорозі на Мертве море або зачепитися за Єрусалим

Думав, думав… Робити пост, не робити? Вирішив все ж таки написати. Цей пост про одному моєму дні, почався 11 вересня 2015 року празничного відпустки, коли я з сім’єю вирушили на курорти. Як і щороку, моя дружина з дітьми поїхала в Ейлат на машині, а я на автобусі на Мертве море. У попередньому моєму дні про Римі (http://odin-moy-den.livejournal.com/1850944.html), надійшли поради описати мій простий буденний робочий день. І я вже зібрав матеріал, але… нудно мені про це і читати, і писати. Тому я відмовився від цієї ідеї.

І знову здрастуйте! Мене, як і раніше звуть Михайло, мені як і раніше, 48 років, і я живу в Ізраїлі і люблю свою країну. В Ізраїлі у мене є два улюблених міста. Це моє рідне місто Хайфа з Крайот (кілька невеликих містечок — супутників Хайфи) і наша вічна столиця — святий, грішний, божевільний, неповторний, страшний і неповторно красивий Єрусалим. Для затравки, фотографія із запаморочливої панорамою стін Старого міста

Мій шлях з Кирьят Яма (містечко — передмістя Хайфи) до Мертвого моря лежить через Єрусалим. Але бути в Єрусалимі і не присвятити кілька годин цьому місту, просто злочин. Тому, щоб не стати (який рік вже) злочинцем, я після прибуття в Єрусалим, пішов гуляти його вулицями. У мене в голові крутилися кілька різних маршрутів. Один з них, був природно по Старому місту з виходом до християнських і юдейських святинь і звичайно ж до Західної Стіни (Стіни Плачу). Але про це вже стільки сказано — пересказано… Тому я покажу вам інші місця цього нескінченного міста, пов’язаних з його новою єврейською історією. Але і звичайно ж в кінці про Мертвому морі.

1. Щоб все встигнути і спокійно все перевірити і не поспішаючи дійти до метронита, я собі влаштував ранній підйом. Треба сказати, що ніяких труднощів з цим у мене не виникає.

2. Зробив всі ранкові процедури і вийшов з хати. О п’ятій ранку починає ходити мій маршрут метронита. Метронит це довгий або гібридний, або електричний автобус, що йде як трамвай, строго по розмічених для нього шляхах і строго за розкладом і при тому, на його шляху заборонено в’їжджати іншим видам транспорту. Ніякі пробки йому не страшні. Ну ось і мій автобус. Так виглядає сам метронит зовні і зсередини. Їхати в такому транспорті дуже приємно.

3. У пів на шосту я вже був на автостанції на платформі автобуса до Єрусалиму, який виїжджає о шостій ранку.

4. Без двадцяти вісім я прибув на центральну станцію Єрусалиму і пішов здавати в камеру схову свою сумку. Камери зберігання електронні тут. Вибрав відповідний за розміром сумки локер (номер 19) і думав перекусити у розташованому поруч кафе «Арома», але передумав і знайшов кафешку «маафе нааман» («випічка Нааман») і замовив собі смачненький капучіно і бурекас зі смаком піци. Це сталося, як показує час на рахунку в 7:58

5. Сімпатічнінько так перекусивши, виходжу на площу перед автостанцією з зупинкою трамвая, щоб поїхати до Старого міста. Як і в Хайфському метроните, так і в Єрусалимському трамваї, каси з квитками знаходяться на зупинках. Вони комп’ютеризовані і розплачуватися можна і готівкою, і кредитками, і проїзними квитками. Час 8:10.

6. Як і на шляху Хайфського метронита, так і на шляху Єрусалимського трамваю, заборонено виїжджати іншим транспортним засобам. Але дурням закон не писаний і вони є скрізь.

7. А ось і красень трамвай. І в ньому їхати одне задоволення.

8. Символ Єрусалиму, лев. Ось такі звірюки видно по шляху проходження трамвая на воротах банку Меркантиль.

9. Тут я зійшов з трамвая на зупинці Муніципалітет. Так виглядає Єрусалимська мерія.

10. Внутрішній дворик мерії. Скрізь відчувається простота і вишуканість.

11. А ось ще один льова перед входом в Муніципалітет. Я не маю на увазі чоловічка.

12. Єдина обставина напружувало, що ще не до кінця осіла пилова буря, яка обрушилася на наші голови перед Рош а Шана (Єврейський Новий рік). А я вже біля стін Старого міста. Я обожнюю Єрусалим. У мене тіло покривається мурашками, коли я гуляю вулицями найбільшого Міста світу. А при відвідуванні Єврейського кварталу з Західною Стіною, мене починає ковбасити не слабо. Але сьогодні я йду в інше місце, від якого ну якщо не ковбасить, то наповнює душу особливим почуттям.

13. Ти моя пісня трьох тисячоліть,
Крізь пил віків, святою мрією женемо
Я рвуся до тебе з мороку лихоліть
На світло твій Вічний Єрусалим!

14. Зусиллям волі, я пішов від Старого міста і зайшов на територію парку, біля національного єврейського коледжу. Це такий глобус.

15. Час, судячи за сонячним годинником, пів-дев’ятого. По секрету, майже точно.

16. Навіть в пилову бурю в Єрусалимі є чим дихати.

17. Ось такий фонтанчик в парку біля коледжу

18. А це власне мета моєї прогулянки. Два єврейських кварталу середини і кінця XIX століття, Емін Моше і Мішкенот Шаананім. Мішкенот Шаананім (Безтурботні житла) це перший єврейський квартал поза стінами Старого міста, побудований у середині XIX століття за ініціативою великого єврейського британського фінансиста, громадського діяча і філантропа, сера Мозеса (Моше) Хаїма Монтефіоре. Формат спільноти не дозволяє довго розповідати, тому кому цікаво почитати про цю людину, це посилання на статтю про нього в Вікіпедії (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B8%D0%BE%D1%80%D0%B5,_%D0%9C%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%81). Заходжу в квартал Емін Моше

19. Квартал Емін Моше. Він був побудований вже після смерті Моше Монтефіоре. Який там повітря, яка там энергентика, яка там тиха краса! Яка там історія!

20. І навіть незважаючи на пилову бурю, там легко дихається

21. А це вже Мішкенот Шаананім, як застиглий казкове містечко, серед галасливих вулиць сучасного мегаполісу.

22. Ось так виглядає перший (зверніть увагу, багатоквартирний будинок цього району, який був побудований ще при житті Монтефіоре в 1860 році. Але історія району Мішкенот Шаананім не була легкою, втім як і вся історія єврейського народу.

23. А розташований цей район над долиною Гейеном, більше відомої в російському перекладі, як Геєна вогненна. За долиною, в серпанку Сіонський пагорб.

24. Гуляючи так, набрів на парк Дзвони свободи. Самого дзвони я не знайшов, хоча він десь є, це точно. Але зате я побачив чудовий Львинный фонтан. А лев, як я вже говорив, символ Єрусалима

25. Водою цього красеня я трохи обмив обличчя. І пішов далі

26. Квартал Мішкенот Шаананім з іншого боку. Символом цього кварталу є знаменита млин Монтефіоре (попереду), до речі в робочому стані. Вона нещодавно була відреставрована і придбала первісний вигляд.

27. Йду по напрямку до млина. Ця млин була побудована в цьому кварталі, щоб жителі могли самі молоти борошно й пекти хліб і бути меншою мірою залежними від населення всередині стін Старого міста. Але… Нею так і не скористалися за призначенням

28. Млин Монтефіоре

29. Вхід в млин прикрашає особистий герб сера Мозеса (Моше)Хаїма Монтефіоре. І на ньому лев.

30. Поряд з млином другий, багатоквартирний будинок цього району.

31. Тут же та сама карета, з власним гербом, таким же як над входом в млин, на якій в’їхав у середині XIX століття в Єрусалим Моше Монтефіоре

32. Погулявши по кварталах Емін Моше і Мішкенот Шаананім, я тримаю шлях до трамваю. Але по дорозі є ще цікаві місця. Вулиця Царя Давида, на якій розташовані два знакових будови Єрусалиму, історія якого без них не повна. Зліва — будівля асоціації християнської молоді YMCA (ІМКА), а праворуч самий шикарний і дорогий готель і Єрусалиму, та всього Ізраїля, готель входить в асоціацію кращих готелів світу — Кінг Давид.

33. У готелю Кінг Давид багата історія. Це посилання на статтю з Вікіпедії, кому цікаво (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4_(%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0))

34. Чудове по архітектурі будівля YMCA, яке так само є готелем, повна назва якої «YMCA — три арки», до речі недорогий і дуже-дуже хороший варіант для туриста. Вежа — це дзвіниця.

35. Це вхід в Кінг Давид

36. А це, ідеально навпаки, вхід в YMCA

37. І знову лев. Ну дуже оригінальний вигляд звірюка. Але мені подобається. Красень!

38. Дуже багато в Єрусалимі магазинів з предметами юдаїки. І я там слабо отражаюсь у вітрині.

39. А трохи попереду, буквально рік тому відкрив двері, шикарний і дорогий готель Вальдорф Асторія. Він цілком може в майбутньому скласти конкуренцію Царя Давида. Зверніть увагу, готель складається з високого ультрасучасного будівлі і більш низького старої будівлі, колишнього готелю Палас.

40. Чудове по архітектурі будівля колишнього готелю Палас, ще кілька років тому було в стані руїни.

41. А тепер воно відреставровано і сяє красою на одній з центральних вулиць великого Єрусалима

42. Ось він який красень Палац. Зверніть увагу на інкрустацію!

43. По дорозі до трамваю, проходжу вулицю і пасаж Мамила. В останні роки це центр масових гулянь. Мамила виходить прямо до Яффських воріт Старого міста

44. Доїхавши на трамваї до центральної автобусної станції я вирішив прогулятися по недавно побудованому струнному мосту (піку його стріли видно над трамваєм), який чомусь багато єрусалимці не люблять і ставляться до нього, як колись парижани ставилися до Ейфелевої вежі

45. А він мені таки подобається. На колажі нижче цей струнний міст у різних позах. По-моєму це круто, стрімко, це сучасно.

46. Повернувшись до автостанції в підлогу-одинадцятого, йду купувати квиток до Мертвого моря, забирати свою сумку і…

47. І в одинадцять годин виїхав у напрямку Мертвого моря. До зустрічі, мій красень, Єрусалим!

48. А попереду дорога на Мертве море. Внизу хронологія шляху до мого готелю.

49. Нарешті-то в запиленому від пилової бурі вікні автобуса, видно курортний комплекс Ейн Бокек.

50. Підходжу до готелю. Жараааааааа…

51. Реєструюсь в рецепшн

52. Мій номер був на 11-му поверсі.

53. Це кімната.

54. А це я. Взагалі-то я не люблю фотографуватися і тим більше сам себе фотографувати, але такі правила спільноти

55. Вид на басейн готелю з балкона.

56. Спускаюся в басейн

57. Потім у СПА

58. СПА звичайно шикарний. Це критий басейн з водою Мертвого моря

59. Зліва джакузі. Обожнюю цю справу

60. А це відкритий басейн з водою Мертвого моря.

61. Поки я насолоджувався в басейні і в СПА, час вже пів сьомої. Он там у відображенні — це я по дорозі в номер

62. Прийшовши в номер, прийняв душ

63. І ліг відпочивати. Сказати чесно, телевізор працював просто так. Я поняття не маю, що там йшло.

64. Близько восьми спустився поїсти і пішов прогулятися. Було дуже жарко

65. Від спеки сховався в лобі барі під кондиціонером. Слава Богу, що є кондиціонери!!! Браво винахідникам!

66. Замовив холодного смачного пива. Судячи по склянці, це був Карлсберг, але не обов’язково

67. Потягуючи пиво, дивився виступ артистів

68. А коли відчув, що очі слепаются, день почався рано і був насичений і жаркий, повернувся в кімнату спати

69. З напівзакритими очима, фіксую час і бажаю всім добраніч

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/121958-odin-mii-den-po-dorozi-na-mertve-more-abo-zachepitisia-za-yerysalim/