Аналіз складу грунту прямо на ділянці

При покупці садової ділянки, особливо неразработанного, треба обов’язково знати механічний склад і кислотність грунту. При бажанні цю роботу з достатньою точністю легко визначити прямо на робочому мрії».

 

Для визначення механічного складу треба взяти в долоню жменю землі з ямки глибиною 5-10 см (якщо вона занадто суха, то її злегка змочити) і пом’яти шматочок вологого грунту пальцями або скачати з нього ковбаску» або «коржик». Отримана при цьому інформація дає певне уявлення про механічному складі грунту.

 

Торф’яний грунт

  • Якщо з цієї ґрунту можна скачати ні джгутик, ні корж, то це означає, що грунт на ділянці піщана.
  • Якщо джгутик скачати не вдається, а вийшла корж при легкому натисканні одразу ж розсипається і легко прощупуються тверді частинки, які в ній містяться, то це означає, що грунт супіщаний, а може бути, і щебенистая.
  • Якщо з ґрунту можна скачати джгутик, але він легко розпадається на шматочки, а коржик утворюється з численними тріщинами, то це означає, що на ділянці легка суглинистий грунт.
  • Якщо зроблений джгутик еластичний, але при згортанні в кільце він розпадається, а по краях коржа утворюються дрібні тріщини, то це – середня суглинистий грунт. Легка і середня суглинкові ґрунти – це найбільш оптимальний для садової ділянки механічний склад ґрунту, який дозволяє розводити найрізноманітніші рослини.
  • Якщо джгутик добре згортається в кільце, але все ж дає тріщини, а по краях коржа тріщин немає, то це – важка суглинистий грунт.
  • Якщо грудку грунту легко мнеться пальцями, зберігаючи відбитки вашої руки, і при цьому злегка блищить, глиняний джгутик можна згорнути в кільце будь-якої форми, при цьому він еластичний і не тріскається, а по краях коржа ніяких тріщин немає, то це означає, що грунт на ділянці глиниста.

А якщо у вас є бажання визначити механічний склад ґрунту більш точно, то це також легко і досить точно можна зробити прямо на ділянці з допомогою простого досвіду.

 

Для цього жменю землі треба насипати в високий і вузький скляну посудину, залити водою, ретельно розмішати і дати добре відстоятися. При осіданні грунту на дно посудини спочатку випадає пісок, а на нього – шар чистої глини.

Вимірявши висоту випав осаду і прийнявши її за 100%, можна легко підрахувати питому вагу випали частинок піску і глини, і визначити досить точно механічний склад грунту на вашій ділянці.

 

А тепер запам’ятайте:

  • у глинистому ґрунті міститься глини більше 80%, піску – менше 20%;
  • у важкому суглинку глини від 60 до 80%, піску – 20-40%;
  • у легкому суглинку глини від 25 до 60%, піску – 40-75%;
  • у супіщаному грунті глини від 5 до 25%, піску від 75 до 95%;
  • в піщаному ґрунті глини міститься менше 5%, а піску понад 95%.

Тому при придбанні неразработанного земельної ділянки для закладки саду, так і городу теж, треба пам’ятати, що важкі глинисті, сильно піщані, кам’янисті ґрунти і верхові торфовища в первісному стані майже непридатні для закладки саду та вирощування овочів без додаткової, досить дорогої обробки з метою поліпшення її властивостей.

 

Точно визначити кислотність ґрунту прямо на ділянці можна також за допомогою лакмусового папірця.

 

Для цього умовно «розбийте» ваш ділянку на квадрати розміром не більше 10х10 метрів і в центрі кожного такого квадрата викопайте невеликі ямки глибиною 25 див. З однієї з вертикальних стінок кожної ямки необхідно взяти дуже тонкий зріз грунту.

 

Кожен зразок окремо ретельно перемішати, зволожити дощової або дистильованою водою. Потім з кожного зразка взяти жменю землі і окремо разом з смужкою індикаторного паперу стиснути її в руці, а потім забарвлення папірці порівняти зі шкалою.

 

Якщо при цьому синій лакмусовий папірець забарвлюється в червоний колір, значить грунт кисла; рожевий – среднекислая; жовтий – слабокисла; зелений – близька до нейтральної. Звичайно, такий аналіз є не дуже точним, він лише в загальних рисах характеризує кислотність і не показує її величину.

Ці результати нанесіть на план ділянки і вам відразу стане ясно, як треба впливати на кислотність грунту на кожному «квадраті» вашого саду залежно від передбачуваного сівозміни.

 

Приблизну кислотність можна визначити й іншим простим способом навіть без лакмусового паперу. Для цього на ділянці викопують ямку глибиною 25 см і з вертикальної стінки беруть невелику кількість очищеної від домішок землі. Її засипають у пляшку об’ємом 200 куб. см, які використовуються молочними кухнями. Грунт засипають до другого поділу знизу і доливають водою до п’ятого поділу, потім додають у пляшечку ще 0,5 чайної ложки подрібненого крейди.

 

Відразу після цього надягають на шийку згорнуту в спіраль звичайну дитячу гумову соску. Вона відразу розгортається, але з-за відсутності всередині пляшки надлишкового тиску повітря залишається слипшейся. Потім вміст пляшечки енергійно струшують протягом 3-5 хвилин.

 

При кислому грунті при взаємодії крейди і кислоти грунту відбувається звичайна реакція нейтралізації, а що виділяється при цьому вуглекислий газ збільшує тиск у пляшці, і соска розправиться. Якщо грунт среднекислая, вона розправиться наполовину, а при слабокислою ґрунті взагалі не розправиться.

 

Досить легко приблизну кислотність грунту можна визначити за допомогою листя чорної смородини або вишні. Для цього 3-4 листки смородини або вишні треба заварити в склянці окропу, а потім в остиглий настій опустити кілька грудочок грунту.

 

Якщо при цьому вода придбає червонуватий колір, то реакція середовища сильнокислая; порожевіє – среднекислая, позеленіє – кислотність грунту близька до нейтральної, якщо зелений – слабокисла, посиніє – то реакція нейтральна.

 

Також легко можна визначити приблизну кислотність грунту з допомогою нашатирного спирту. Для цього в звичайний стакан треба насипати 1 чайну ложку досліджуваної грунту, наповнити його трохи більше половини дощовою водою, влити туди 1 столову ложку нашатирного спирту і добре розмішати. А після осідання ґрунту треба добре роздивитися колір розчину.

 

Якщо розчин вийшов незабарвленим, то це означає, що грунт некисла. А якщо розчин вийшов бурого або чорного кольору, то грунт кисла. Причому чим інтенсивніше забарвлення розчину, тим вище кислотність грунту.

 

Запам’ятайте!!! У різних місцях вашої ділянки грунт може мати різну кислотність, яка кожен рік змінюється. Тому одним єдиним аналізом можна визначити кислотність ґрунту раз і назавжди.

 

Ну, а якщо ви уважні, то й робити нічого не треба, оскільки про кислотності грунту на ділянці докладно «розкажуть» оточуючі вас овочеві рослини. Якщо у городі добре ростуть капуста та буряк, значить кислотність грунту близька до нейтральної; а якщо погано – то грунт кисла.

 

Ще краще про кислотності грунту вам розкажуть дикорослі рослини, оскільки багато з них є живими «індикаторами» кислотності грунту. Треба тільки розуміти «мову» рослин.

 

Якщо на вашій ділянці прекрасно ростуть і переважають один або два з перерахованих нижче рослин – верес, багно, білоус, вероніка польова, чорниці, горець пташиний, іван-да-марья, квасениця звичайна, жовтець повзучий, мокриця (зірочник), м’ята польова, папортник, подорожник великий, сухоцвіт болотний, фіалка триколірна, чорниця, хвощ польовий, щавелек малий, щавель кінський, то грунт на ділянці кисла. Таку грунт необхідно вапнувати.

 

На окультурених ділянках зі слабокислою грунтом люблять селитися осот городній, в’юнок польовий, конюшина лучна, кропива, лобода, тонконіг, мати-й-мачуха, пирій повзучий, ромашка непахуча. А на ділянках з нейтральною грунтом добре ростуть горицвіт, буркун білий, молочай, осот городній, в’юнок польовий і т. д.

 

Ці рослини не дають точних якісних показників кислотності грунту. Але, дивлячись на ці бур’яни, певні висновки про кислотності ґрунту на даній ділянці зробити можна.

 

І ще одна народна прикмета – на ділянці, де добре ростуть береза і горобина, грунт по кислотності слабокисла або близька до нейтральної.

 

«Уральський садовод», №36, 2015 р.

    

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/121442-analiz-sklady-grynty-priamo-na-dilnici/