Будівництво цокольного поверху своїми руками. Відмостка та оздоблення цоколя.

Будівництво цокольного поверху своїми руками. Відмостка та оздоблення цоколя.

Бажаючи по максимуму задіяти кожен квадратний сантиметр площі забудови, багато покладають особливі надії на простір, розташоване нижче нульової відмітки, то є підвал.

Багато домовласники мріють про підвальному або цокольному поверсі.

Воно і зрозуміло. Підземний поверх вдвічі збільшує корисну площу будинку і додає господареві просторе підсобне приміщення, в якому можна розмістити котельню, майстерні, комори і т. д.

Однак потрібно пам’ятати, що спорудження повноцінного підвалу по всій площі будинку пов’язане з крупними капіталовкладеннями, пов’язаними із заглибленням фундаменту, ретельної гідроізоляцією, відведенням ґрунтових вод і т. д. В середньому його облаштування здорожує будівництво будинку приблизно на 20-35 %.

При цьому найбільші витрати припадають не тільки на земляні роботи, але й на етап виконання гідроізоляції і внутрішньої обробки стін підвалу. Цих грошей цілком може вистачити для будівництва окремої «наземної» споруди, більш зручною у використанні, ніж підвал.

Посилання по темі: Цокольне перекриття своїми руками

Важливі умови будівництва підвального, цокольного поверху

Важливу роль при ухваленні рішення про будівництво підвалу буде грати глибина залягання грунтових вод.

При несприятливих умовах на ділянці — вологому грунті і грунтових водах, що знаходяться вище глибини закладення фундаменту, – доведеться приймати додаткові заходи щодо зміцнення і захисту підземних приміщень будинку від вогкості і цвілі. В цьому випадку можна побудувати стіни підвалу з водонепроникних і водовідштовхувальних матеріалів, витраться на дорогу гідроізоляцію. Але в результаті подорожчання будівництва може значно перевищити вигоди, які власники розраховують отримати від додаткових приміщень, розташованих нижче рівня землі.

Коли не можна будувати цокольний поверх

Підвал можна побудувати не завжди.

У наші дні широке поширення отримали дрібно-заглиблені стрічкові і плитні фундаменти, а також опори на буронабивних і гвинтових палях. Будинки на монолітних стрічках і плитах мають технічне підпілля з висотою у просвіті не більше 1,5 метра, що явно недостатньо для облаштування експлуатованих приміщень. Будівлі на палях часто і зовсім позбавлені організованого підпільного простору. У подібних випадках має сенс обмежитися звичайним підпіллям висотою 1,3-1,9 м з доступом через люк і зберігати в ньому припаси на зиму.

Компактну комору розміщують так, щоб вона не впливала на фундамент будинку і розташовувалася подалі від печей, камінів та інших теплих місць.

Овочесховище часто споруджують за кесонної технології. Найпростіший варіант – пластикова або зварна сталева конструкція закріплена на бетонній плиті.

Де і як будують підвал

Повноцінний підвал можна влаштувати в будинку, висота стін фундаменту якого перевищує 2,1 м. Зазвичай підвали влаштовують в будинках з стрічковим фундаментом із залізобетонних блоків. На збірний або монолітний фундамент встановлюються стінові блоки (щоб набрати проектну висоту підвалу), стики між якими заповнюються цементним розчином. Зверху бетонується залізобетонний монолітний пояс.

На нього вкладається перекриття із залізобетонних плит або влаштовується монолітне перекриття. Щоб забезпечити постійний рівень температури в підвалі, його стіни утеплюють плитами пінополістиролу. Зазвичай утеплювач розташовують зовні стін фундаменту таким чином, щоб він захищав шар гідроізоляції від можливих механічних пошкоджень.

Схема цокольного поверху в розрізі

1 — отмостка
2 — грунтовка
3 — мембрана
4 — геотекстиль
5 — утеплювач
6 — стіни підвалу
7 — гідроізоляція
8 — дренажна труба нижче п’яти фундаменту

Гідроізоляція підвалу

Щоб у підвалі завжди було сухо, необхідно подбати про комплексну захист фундаменту від водної стихії». Під фундаментну плиту настилають рулонну гідроізоляцію з запасом в 600-800 мм по периметру. Щоб мембрана не постраждала при монтажі арматури, її захищають цементною стяжкою. При бетонуванні конструкції в холодні шви закладають бентонітові шнури. Коли фундамент готовий, його стіни обклеюють рулонних бітумно-полімерним матеріалом.

Посилання по темі: Як переробити цоколь (підвал) в житлове приміщення

Що розміщують у підвальному поверсі

В принципі, в підвалі можна розмістити різноманітні приміщення: котельню, комору для продуктів, гараж, більярдну, тренажерний зал, сауну і навіть басейн. Проте на перевірку виявляється, що «підземна» прописка є оптимальним рішенням для всіх перерахованих варіантів.

Так, для влаштування котельні потрібно виділити приміщення з висотою стелі не менше 2,5 м

Розміщення басейну вимагатиме посилення фундаменту і установки потужної припливно-витяжної вентиляції. Відстань між стелею і бортами ванни повинна бути не менше 1,8 м, інакше при підйомі на бортик басейну купальники будуть зачіпати головою стелю. Гараж нижче рівня землі потребує довгого пологом з’їзді з електричною системою сніготанення.

Головна умова для облаштування в підвалі тренажерного залу забезпечення шестиразового повітрообміну в годину. Бажано, щоб по сусідству розташовувався санвузол з душовою кабіною.

При недостатньо ефективному функціонуванні природної вентиляції нічого іншого не залишається, як змонтувати примусову припливно-витяжну вентиляційну систему.

Свіжа атмосфера в цокольному поверсі

Для будь-яких приміщень потрібна правильна організація повітрообміну.

У будинках з повноцінним підвалом вентиляційна шахта обслуговує будови та підземні приміщення. Важливо, щоб у підвалі не було «мертвих» зон, взагалі позбавлених вентиляції. Вентиляційні отвори влаштовують під стелею підвальних приміщень (не більше 0,3 м).

Свіже повітря надходить у приміщення через вікна та отвори, закриті жалюзійними решітками. Зовнішні потоки спускаються до підлоги і витісняють теплу внутрішню атмосферу в витяжні канали. Процесу повітрообміну сприяє тяга, яка виникає з-за перепаду атмосферного тиску на різних висотах.

Для активізації припливу повітря у віконні кватирки вікна або продухи впроваджують вентилятори.

Цокольний поверх та «дірочки» для води

Господарі заміських володінь часто стикаються з проблемою паводкового підвищення водного горизонту. Щоб знизити гідравлічне навантаження на фундамент і мінімізувати ризик затоплення підвалу, потрібно організувати систему дренажу. Для цього паралельно зовнішньому периметру опорної конструкції прокладають перфорований трубопровід. Труби з отворами діаметром 0,5-1,5 см (дрени) загортають у геотекстиль і монтують на отсыпанный з ухилом шар «чистого» щебеню (без глинистих домішок). Трубопровід засипають річковим піском. На поворотах встановлюють переглядові колодязі, а на виході дренажної системи – зливний колодязь, з якого грунтові води відводяться в зливову каналізацію або скидаються на рельєф.

Якщо у підвалі виявилася текти, то для її загортання використовують особливі склади – гидропломбы. У складних випадках застосовують ін’єкційну технологію: вводять спеціальні склади, які проникають у тріщини й порожнечі, витісняють воду і створюють водонепроникне заповнення.

Читайте також: Пристрій вимощення навколо будинку своїми руками

Пристрій вимощення навколо будинку

Пристрій вимощення навколо будинку — це не тільки фінальний штрих облаштування будинкової території, але і важливий елемент захисту фундаменту і цокольного поверху від паводкових вод.

Плавною завданням вимощення є відведення води від стін і фундаменту будівлі. Вона захищає конструкції від надмірного перезволоження, запобігає деформації фундаменту з-за морозного пученія грунту. Вона також відіграє роль тротуару біля будинку. Влаштовують вимощення на заключному етапі робіт – по закінченні будівництва будинку, після оздоблення фасаду та цоколя.

Особливості конструкції вимощення

Стандартна ширина вимощення становить 70-80 см, мінімальна – 50 див. На просадоч-них грунтах вимощення робиться ширше і досягає 1 м У будь-якому випадку вона повинна бути приблизно на 20 см ширше козирка будівлі, щоб стікає з даху вода не розмивала ґрунт і не застоювалася під стінами будинку. Конструкція вимощення складається з двох шарів: підстилає (пісок і щебінь) і верхнього захисного (бетон, асфальт, камінь). Вибираючи матеріал для основи, необхідно враховувати вид фінішного покриття. У будь-якому випадку, конструкція вимощення повинна забезпечувати її водонепроникність. У будівлі з теплим цокольним поверхом або підвалом вимощення доцільно влаштовувати з утеплювачем. Він зменшує розрахункову глибину промерзання, захищає цокольне приміщення від різких коливань температури, запобігає спучування грунту поблизу фундаменту.

Своїми руками

На підготовчому етапі влаштування вимощення знімають рослинний шар на глибину не менше 15 див. Материковий грунт добре утрамбовують, причому зробити це краще відразу по закінченні нульового циклу. На ґрунт укладають дренажний шар з щебеню і піску і також ущільнюють. Потім укладається фінішне покриття. При використанні штучних матеріалів шви між елементами заповнюють піском, щоб не допустити їх зміщення під час експлуатації

отмостка з штучного матеріалу

1 – материковий грунт
2 – підстильний шар з піску (3-5 см)
3 – бордюр з худого бетону
4 – бруківка товщиною 4-6 см
5 – компенсаційний шов 2 см

отмостка-тротуар з штучного матеріалу

1 – материковий грунт
2 – підстилаючий шар із щебеню фракції 15-20 мм
3 — худий бетон
4 – бордюрний камінь
26 х 6 х 100 см
5 – шар піску (3-5 см)
6 – бруківка товщиною 4-6 см
7 – компенсаційний шов 2 см

При влаштуванні вимощення своїми руками, зверніть увагу на наступні деталі.

При виборі фінішного матеріалу враховують висоту цоколя будівлі. Якщо цоколь не перевищує 30 см, підійде щебінь. Бетон або бруківку рекомендується використовувати при висоті цоколя не менше 50 див.

Отмостка завжди робиться з ухилом, спрямованим від стін будівлі. Щоб забезпечити гарантований відведення води від фундаменту, ухил повинен становити мінімум 1,5-2 % (8-10 мм на 50 см ширина відмостки, на просадних грунтах – не менше 5 %. Формується ухил під час утрамбування землі в траншеї або під час укладання покриття вимощення. Між вимощенням та стіною необхідно забезпечити зазор товщиною 1-2 см, захищає від пошкодження і руйнування гідроізоляцію стін підвалу. Зазор заповнюють піском або пінополістиролом.

Що поверх вимощення?

Бетонна вимощення – найпростіша і дешева. Її виконують із бетону класу не нижче В15, який укладають шаром не менше 5 см (а краще -7-10 см). Бетонну стрічку поділяють компенсаційними швами через кожні б м довжини.

Перевагою вимощення з готових бетонних плит є її ремонтопридатність — пошкоджений елемент легко замінюється новим. Щоб уникнути підрізування плит, краще встановити ширину вимощення, кратну ширині елемента.

Отмостка з щебеню підійде для ділянок з високим рівнем грунтових вод, а також при необхідності влаштувати дренаж навколо будинку. Щоб щебінь щільно утрамбовался і по ньому зручно було ходити, використовують матеріал різної фракції: від 8 до 32 мм Під щебеневий шар підстилають геотекстиль, запобігає проростанню бур’янів і змішування гранул з грунтом.

Цоколь своїми руками

Виконаний з якісних довговічних матеріалів цоколь не тільки прикрашає фасад, але і захищає його нижню частину, в т. ч. і цокольний поверх від механічних пошкоджень і забруднень, служить надійним бар’єром для вологи яка може проникнути в підвальний поверх.

Як правило, цоколь доходить до рівня підлоги першого поверху. Щоб оперізуючий підошву будинку стрічка могла захистити фасад від забруднень, її висота має бути мінімум 20 див. Оптимальною ж вважається висота 50 см – такий цоколь виконає свою функцію повною мірою.

Саморобний цоколь: форма і зміст

По відношенню до зовнішньої стіни будинку цоколь може бути западає або виступаючим. Западаючий цоколь найбільш економічний по витраті матеріалів. Даний конструктивний тип зазвичай вибирають при будівництві будівель зі значною товщиною стін, а також у тому випадку, якщо передбачається його подальша утеплення і облицювання. Западаючий цоколь надійно вкриває гідроізоляцію фундаменту від пошкоджень і атмосферних впливів, забезпечує безперешкодний стік води зі стін.

Виступаючий цоколь зазвичай влаштовують в будинках з легкими зовнішніми стінами, дерев’яними або каркасними, а також для будівель з теплим подполом. Зовнішню горизонтальну площину виступаючого цоколя необхідно захистити від опадів козирком.

Захист цоколя

Цоколь будинку постійно піддається значним механічних і атмосферних впливів, тому при його обробці варто застосовувати тільки надійні і довговічні матеріали: бетон, цегла, клінкерну плитку, природний і штучний камінь. Перед обробкою підставу очищають від бруду і пилу, потім вирівнюють. Нерівності більше 5 мм необхідно видаляти. Поглиблення при цьому заповнюють вирівнюючим розчином, а виступи збивають. Вирівняну поверхню покривають грунтовкою і облицьовують.

Оздоблення цоколя природним або штучним каменем

Завдяки ефектному вигляду камінь використовується не тільки в якості захисної, але також декоративного облицювання цоколів. Натуральний матеріал найчастіше представлений піщаником і вапняком, рідше зустрічається оздоблення гранітом і мармуром. Плитки можуть бути різними, від дрібних елементів до великих плит. Зазвичай природні елементи мають нерівну форму, тому їх не укладають рядами, а в довільному порядку, підганяючи грані один до одного. Монтаж ведуть на спеціальний клей для каменю, розшивку швів виконують еластичним розчином для фугування.

Штучний камінь схожий на натуральний, але коштує набагато дешевше. Це пористий матеріал, який вимагає обробки гідрофобізатором, щоб зменшити водопоглинання і збільшити стійкість до забруднень.

Конструкції цоколів – креслення

Цоколь з бетонних каменів впідрізку
1 — цегляна стіна 3 — гідроізоляція
2 — бетонні блоки 4 — продух

Цоколь з кам’яним облицюванням
1 — цегляна стіна 3 — гідроізоляція
2 — бортовий камінь 4 — облицювання

Штукатурка цоколя

Найпростіший спосіб оздоблення цоколя – оштукатурити поверхню. Для цього її вирівнюють по маяках, потім наносять грунтовку і верхній шар міцної водостійкої штукатурки. Потиньковані цоколь в процесі експлуатації потребуватиме періодичного ремонту.

Більш стійка до механічних пошкоджень і низьких температур декоративна штукатурка, містить дрібні «кам’яні» зерна діаметром від 0,8 до 3 мм. Завдяки сполучній речовині — смолі – вона не тільки не вбирає вологу, але й «дихає», пропускаючи пар. Така штукатурка наноситься вручну теркою з нержавіючої сталі.

Не забувайте про грунтовці – це важливий етап у підготовці основи під подальшу обробку. Ґрунтовка збиває пил і запобігає надмірне вбирання вологи з клейового розчину або штукатурки, які будуть використовуватися при подальшій облицювання.

Панелі з ПВХ

Цокольний сайдинг ПВХ-недорогий, легкий і зручний для самостійного монтажу. Це відмінний варіант для тих, хто хоче обійтися без «мокрих» робіт. Його установка здійснюється на дерев’яній або металевій обрешітці. Елементи легко стикуються один з одним завдяки пазів і гребенів, зверху цоколь накривається накладними профілем. Головний недолік – невисока стійкість до пошкоджень.

Реклама

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/114616-bydivnictvo-cokolnogo-poverhy-svoyimi-rykami-vidmostka-ta-ozdoblennia-cokolia/