Основні напрямки науково-технічного прогресу в будівництві

Науково-технічний прогрес в СРСР — це планово-керований процес вдосконалення матеріально-технічної бази комуністичного суспільства на основі впровадження новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки в матеріальне виробництво.

Основними напрямками науково-технічного прогресу в будівництві є:

  • розробка і масове впровадження прогресивних типових проектів і уніфікованих вузлів і деталей;
  • розширення застосування збірних конструкцій, їх укрупнення і підвищення заводської готовності;
  • підвищення рівня механізації, комплексної механізації і автоматизації будівельно-монтажних робіт;
  • розвиток масового виробництва і застосування нових ефективних матеріалів, виробів і конструкцій;
  • впровадження прогресивної організації виробництва, наукової організації праці.
  • розвиток спеціалізації, кооперування і комбінування. Реалізація цих напрямів в будівельних організаціях забезпечується плануванням технічного розвитку.

Основою технічного прогресу в будівництві, умовою докорінного поліпшення техніко-економічних показників роботи будівельних організацій є індустріалізація. Мета індустріалізації — прискорення темпів, скорочення тривалості будівництва, зниження його собівартості, покращення якості та підвищення продуктивності праці.

Директиви XXIV з’їзду КПРС предусматрйвают необхідність «підвищити рівень індустріалізації будівництва. Збільшити ступінь заводської готовності будівельних конструкцій і деталей. Розширити практику елементів будівництва. Забезпечити масове застосування нових ефективних матеріалів і полегшених конструкцій. Ширше використовувати місцеві будівельні матеріали» [1].

Головне в індустріалізації будівництва — зростання виробництва збірних конструкцій, виготовлених в заводських умовах з високим рівнем готовності, а доставка конструкцій на будівельний майданчик за графіком у технологічній послідовності їх монтажу дозволяє здійснювати безпосередньо з транспортних засобів «з коліс» подачу кожної конструкції на призначене для неї місце. Така організація сприяє перетворенню будівельного майданчика в монтажну, скорочує терміни зведення будівель і споруд, витрати праці, підвищує якість будівництва і його ефективність. Показник рівня збірності — один з основних показників рівня індустріалізації.

Згідно Сніп, показник рівня збірності визначається відношенням вартості збірних конструкцій та деталей до загальної вартості всіх будівельних матеріалів, деталей і конструкцій, необхідних для зведення будівлі чи споруди. Із-за складності обліку цей показник фактично використовується для оцінки збірності окремих об’єктів.


«Довідник будівельника», М. С. Екельчик

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/108634-osnovni-napriamki-naykovo-tehnichnogo-progresy-v-bydivnictvi/