Рівень економічної ефективності капітальних вкладень визначається на основі Типової методики визначення економічної ефективності капітальних вкладень», затвердженої Держпланом СРСР, Держбудом СРСР, Президією Академії Наук СРСР 8 вересня 1969 р.
Згідно з Типовою методикою Держбудом СРСР 31 травня 1971 р. затверджена «Інструкція по визначенню економічної ефективності капітальних вкладень у будівництві» (СН 423-71) та введена в дію з 1 липня 1971 р.
Інструкція використовується для розрахунків і обґрунтувань економічної ефективності при:
- розробці планів капітальних вкладень та аналіз їх виконання;
- аналізі використання виробничих фондів;
- проектуванні організації і технології будівельного виробництва;
- порівнянні та виборі варіантів об’ємно-планувальних і конструктивних рішень;
- створення і впровадження нової техніки;
- розробці та аналізі організаційно-технічних заходів по вдосконаленню виробництва в будівельно-монтажних організаціях.
При визначенні економічної ефективності необхідно пам’ятати, що приймається до здійснення рішення повинно бути ефективно не тільки для даного підприємства, об’єкта, дільниці, але і для всього народного господарства.
Для визначення економічної ефективності капітальних вкладень приймаються наступні показники: національний дохід Д або приріст річного обсягу національного доходу ?Д; річний прибуток П або приріст річного прибутку ?П; виробничі основні та оборотні фонди Ф; капітальні вкладення, кошторисна вартість будівництва; сума приведених витрат Пз; коефіцієнти ефективності капітальних вкладень (фактичні Е, нормативні Ен); термін окупності Т; собівартість продукції, експлуатаційні (поточні) витрати; проектна потужність підприємства М; річний обсяг продукції; питомі капітальні вкладення УКХ та їх нормативні величини НУКВ; вартість річного випуску продукції в оптових цінах підприємства Ц; умовно-постійні накладні витрати Н.
Розрізняють два методи визначення економічної ефективності: загальний (абсолютний) і порівняльний.
Розрахунки загальної економічної ефективності виробляються по галузі «будівництво» в цілому, міністерствам і відомствам, окремим підприємствам та організаціям на всіх стадіях розробки планів, при аналізі виконання планів та обґрунтуванні техніко-економічних проблем, у тому числі організаційно-технічних і господарських заходів.
Розрахунки порівняльної економічної ефективності виробляються при зіставленні варіантів господарських і технічних рішень, розвитку та розміщення будівельних організацій, впровадження нової техніки, виборі взаємозамінних будівельних конструкцій, матеріалів, машин і т. п.
Загальна економічна ефективність визначається: по народному господарству в цілому, а також галузях народного господарства — відношення приросту річного обсягу національного доходу до який викликав цей приріст капітальних вкладень у сферу матеріального виробництва за формулою Экпн =?Д/К
за окремій галузі і підгалузі промисловості, будівництва, міністерствам, відомствам об’єднанням — відношенням приросту прибутку до капітальних вкладень, що викликав цей приріст за формулою Экпп = ?П/К або його зворотна величина (термін окупності) за формулою Ткпп = К/?П; по окремих підприємствах, будівництвах, об’єктів будівництва, заходів та техніко-економічних проблем — відношенням прибутку до капітальних вкладень за формулою Екп = Ц-С/К або розрахунком строку окупності за формулою Ткп = К/Ц-С.
«Довідник будівельника», М. С. Екельчик
